
- •Кафедра економіки і управління інноваційною діяльністю
- •Тема 1. Інновації: становлення та сучасні тенденції розвитку
- •Становлення та розвиток теорії інновацій
- •Місце та роль інновацій у системі господарювання
- •Макроекономічна політика
- •Сучасні світові тенденції розвитку інновацій
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Сутнісна характеристика інноваційних процесів
- •2.1. Сутність сфери інноваційної діяльності
- •2.2. Основні етапи та стадії інноваційного процесу
- •2.3. Життєвий цикл інновацій
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Особливості створення інновацій та формування попиту на них
- •3.1. Сутність ринку інновацій
- •Риси ринків інновацій:
- •3.2. Умови, за яких інновація стає товаром. Формування попиту на інновації
- •3.3. Чинники попиту на інновації. Види попиту
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 . Державне регулювання та стимулювання інноваційної діяльності
- •4.1. Інновації як об'єкт державної політики
- •Інструменти державної підтримки інноваційної діяльності
- •1. Закони і законодавчі акти.
- •2. Обсяги і джерела інвестування інновацій.
- •3. Асигнування і дотації з Державного та місцевих бюджетів.
- •5. Ціноутворення.
- •6. Ставки податків і пільги з оподаткування.
- •7. Відсотки за кредит і державні гарантії
- •8. Державні замовлення і закупівлі.
- •9. Мито і митні податки
- •10. Ліцензії і квоти
- •11. Підтримка інфраструктурних утворень.
- •12. Розробка і реалізація державних і цільових комплексних програм.
- •4.3. Внутрішнє регулювання та стимулювання інноваційної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Сучасні організаційні форми реалізації інновацій
- •5.1. Наукові організації як джерело формування та реалізації інновацій
- •5.2. Ринкові суб'єкти інноваційної діяльності
- •5.3. Організаційні форми інтеграції науки та виробництва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Інноваційна політика фірми
- •6.1. Сутність та складові елементи інноваційної політики фірми
- •Інноваційна політика підприємства
- •6.2. Розроблення інноваційної стратегії
- •6.3. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Система управління інноваційними процесами
- •7.1. Об'єктивна необхідність управління інноваціями на підприємстві
- •7.2. Основні критерії вибору організаційних структур управління інноваційною діяльністю
- •Керівництво нддкр
- •7.3. Методи внутрішньокорпоративного стимулювання інноваційної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Оновлення техніко-технологічної бази підприємства і продукції
- •Підприємство як основний суб’єкт реалізації нововведень
- •8.2. Поняття техніко-технологічної бази підприємства
- •8.3. Шляхи удосконалення техніко-технологічної бази підприємства
- •1. Загальне керівництво
- •2. Управління на стадії досліджень і проектування
- •3. Управління на стадії виготовлення
- •4. Управління якістю продукції на стадії обігу
- •5. Управління якістю продукції на стадії споживання (експлуатації)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Організаційно-економічні умови забезпечення реалізації нововведень
- •9.1. Сутність, принципи, мета і завдання системи фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності
- •9.2. Інформаційне забезпечення інноваційних процесів
- •9. 3. Сутнісна характеристика моніторингу інновацій
- •Питання для самоконтролю
- •10.2. Критерії і показники ефективності інноваційної діяльності
- •10.3. Соціальні результати технологічних змін
- •10.4. Шляхи підвищення ефективності інноваційної діяльності
- •10.5. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Список використаних джерел
Інноваційна політика підприємства
ЦІЛІ
(якого
резуль-тату бажаємо досягти)
Стратегії
(яким чином досягти поставленої мети)
Інноваційна
діяль-ність з
реалізації інноваційної стратегії
Рис. 4.1. Складові елементи інноваційної політики підприємства
Розробка інноваційних стратегій на підприємстві є приоритетним напрямком управління і базується на вирішенні комплексу завдань: розробки стратегічних цілей; оцінки можливостей і ресурсів підприємства для їх реалізації; аналізі тенденцій у маркетинговій діяльності і в науково-технічній сфері; визначенні інноваційних стратегій з вибором альтернатив; підготовці детальних оперативних планів, програм, проектів і бюджетів; оцінки діяльності підприємства (окремої стратегічної ланки) на основі певних критеріїв з врахуванням встановлених цілей і планів .
Впровадження технічних, організаційних і економічних інновацій вимагає адекватних змін у діючих формах і методах організації менеджменту. Воно обумовлює необхідність безперервності управлінських інновацій. Останнє стає все більш важливою умовою підвищення ефективності діяльності організацій.
Розроблення інноваційної політики торкається як концептуально-підприємницьких, так і організаційно-процедурних аспектів стратегічного розвитку підприємства а, отже, реалізує свою функцію через загальний та функціональний менеджмент.
Загальний менеджмент визначає генеральну лінію стратегічного розвитку і містить:
нормативний менеджмент — розроблення філософії, підприємницької політики, визначення позиції підприємства в конкретній ринковій ніші; формулювання загальних стратегічних намірів;
стратегічний менеджмент — визначення набору стратегій, їх реалізації в часі, фіксування змін, переформулювання стратегій, стратегічний контроль і контроллінг (віддача від введення активів за рахунок контролю), управління стратегічними рішеннями в цілому;
оперативний менеджмент — розроблення і реалізація оперативних (тактичних) заходів, пов'язаних із практичним впровадженням стратегій у дію.
У рамках функціонального менеджменту розробляються і реалізуються окремі (функціональні) стратегічні завдання, пов'язані з інноваціями в різних сферах діяльності на підприємстві (маркетинг, збут, виробництво, кадри, фінанси, інформаційна база тощо).
Розроблення інноваційної політики підприємства (фірми) передбачає визначення цілей і стратегій його розвитку на найближчу і далеку перспективу, виходячи з оцінки потенційних можливостей підприємства і забезпеченості його ресурсами.
Цілі як передбачення результату поділяють на:
функціональні (підтримка досягнутого стану системи);
нові (досягнення якісно нового стану системи).
В інноваційному менеджменті розрізняють:
Базові стратегії — модель поведінки підприємства в цілому й окремої стратегічної господарської одиниці у тій або іншій конкретній ринковій ситуації. Наприклад, стратегія вибору ринків; стратегія конкуренції на обраному ринку. І далі на обраному ринку: досягнення переваг в конкуренції на основі лідерства в якості продукції; лідерство в цінах; ринкова спеціалізація; ринкова кооперація.
Функціональні стратегії — комплекси заходів і програм для окремих функціональних сфер і підрозділів підприємств. Вони мають підпорядковане значення і є ресурсними програмами, що забезпечують практичну реалізацію базових стратегій.