- •Кафедра економіки і управління інноваційною діяльністю
 - •Тема 1. Інновації: становлення та сучасні тенденції розвитку
 - •Становлення та розвиток теорії інновацій
 - •Місце та роль інновацій у системі господарювання
 - •Макроекономічна політика
 - •Сучасні світові тенденції розвитку інновацій
 - •Питання для самоконтролю
 - •Тема 2. Сутнісна характеристика інноваційних процесів
 - •2.1. Сутність сфери інноваційної діяльності
 - •2.2. Основні етапи та стадії інноваційного процесу
 - •2.3. Життєвий цикл інновацій
 - •Питання для самоконтролю
 - •Тема 3. Особливості створення інновацій та формування попиту на них
 - •3.1. Сутність ринку інновацій
 - •Риси ринків інновацій:
 - •3.2. Умови, за яких інновація стає товаром. Формування попиту на інновації
 - •3.3. Чинники попиту на інновації. Види попиту
 - •Питання для самоконтролю
 - •Тема 4 . Державне регулювання та стимулювання інноваційної діяльності
 - •4.1. Інновації як об'єкт державної політики
 - •Інструменти державної підтримки інноваційної діяльності
 - •1. Закони і законодавчі акти.
 - •2. Обсяги і джерела інвестування інновацій.
 - •3. Асигнування і дотації з Державного та місцевих бюджетів.
 - •5. Ціноутворення.
 - •6. Ставки податків і пільги з оподаткування.
 - •7. Відсотки за кредит і державні гарантії
 - •8. Державні замовлення і закупівлі.
 - •9. Мито і митні податки
 - •10. Ліцензії і квоти
 - •11. Підтримка інфраструктурних утворень.
 - •12. Розробка і реалізація державних і цільових комплексних програм.
 - •4.3. Внутрішнє регулювання та стимулювання інноваційної діяльності
 - •Питання для самоконтролю
 - •Тема 5. Сучасні організаційні форми реалізації інновацій
 - •5.1. Наукові організації як джерело формування та реалізації інновацій
 - •5.2. Ринкові суб'єкти інноваційної діяльності
 - •5.3. Організаційні форми інтеграції науки та виробництва
 - •Питання для самоконтролю
 - •Тема 6. Інноваційна політика фірми
 - •6.1. Сутність та складові елементи інноваційної політики фірми
 - •Інноваційна політика підприємства
 - •6.2. Розроблення інноваційної стратегії
 - •6.3. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства
 - •Питання для самоконтролю
 - •Тема 7. Система управління інноваційними процесами
 - •7.1. Об'єктивна необхідність управління інноваціями на підприємстві
 - •7.2. Основні критерії вибору організаційних структур управління інноваційною діяльністю
 - •Керівництво нддкр
 - •7.3. Методи внутрішньокорпоративного стимулювання інноваційної діяльності
 - •Питання для самоконтролю
 - •Тема 8. Оновлення техніко-технологічної бази підприємства і продукції
 - •Підприємство як основний суб’єкт реалізації нововведень
 - •8.2. Поняття техніко-технологічної бази підприємства
 - •8.3. Шляхи удосконалення техніко-технологічної бази підприємства
 - •1. Загальне керівництво
 - •2. Управління на стадії досліджень і проектування
 - •3. Управління на стадії виготовлення
 - •4. Управління якістю продукції на стадії обігу
 - •5. Управління якістю продукції на стадії споживання (експлуатації)
 - •Питання для самоконтролю
 - •Тема 9. Організаційно-економічні умови забезпечення реалізації нововведень
 - •9.1. Сутність, принципи, мета і завдання системи фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності
 - •9.2. Інформаційне забезпечення інноваційних процесів
 - •9. 3. Сутнісна характеристика моніторингу інновацій
 - •Питання для самоконтролю
 - •10.2. Критерії і показники ефективності інноваційної діяльності
 - •10.3. Соціальні результати технологічних змін
 - •10.4. Шляхи підвищення ефективності інноваційної діяльності
 - •10.5. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності
 - •Питання для самоконтролю
 - •Глосарій
 - •Список використаних джерел
 
Інноваційна політика підприємства
 
	ЦІЛІ 
	(якого
	резуль-тату бажаємо досягти) 
	Стратегії
	
	(яким чином досягти поставленої мети)
	
	
 
	Інноваційна
	діяль-ність  з
	реалізації інноваційної стратегії
Рис. 4.1. Складові елементи інноваційної політики підприємства
Розробка інноваційних стратегій на підприємстві є приоритетним напрямком управління і базується на вирішенні комплексу завдань: розробки стратегічних цілей; оцінки можливостей і ресурсів підприємства для їх реалізації; аналізі тенденцій у маркетинговій діяльності і в науково-технічній сфері; визначенні інноваційних стратегій з вибором альтернатив; підготовці детальних оперативних планів, програм, проектів і бюджетів; оцінки діяльності підприємства (окремої стратегічної ланки) на основі певних критеріїв з врахуванням встановлених цілей і планів .
Впровадження технічних, організаційних і економічних інновацій вимагає адекватних змін у діючих формах і методах організації менеджменту. Воно обумовлює необхідність безперервності управлінських інновацій. Останнє стає все більш важливою умовою підвищення ефективності діяльності організацій.
Розроблення інноваційної політики торкається як концептуально-підприємницьких, так і організаційно-процедурних аспектів стратегічного розвитку підприємства а, отже, реалізує свою функцію через загальний та функціональний менеджмент.
Загальний менеджмент визначає генеральну лінію стратегічного розвитку і містить:
нормативний менеджмент — розроблення філософії, підприємницької політики, визначення позиції підприємства в конкретній ринковій ніші; формулювання загальних стратегічних намірів;
стратегічний менеджмент — визначення набору стратегій, їх реалізації в часі, фіксування змін, переформулювання стратегій, стратегічний контроль і контроллінг (віддача від введення активів за рахунок контролю), управління стратегічними рішеннями в цілому;
оперативний менеджмент — розроблення і реалізація оперативних (тактичних) заходів, пов'язаних із практичним впровадженням стратегій у дію.
У рамках функціонального менеджменту розробляються і реалізуються окремі (функціональні) стратегічні завдання, пов'язані з інноваціями в різних сферах діяльності на підприємстві (маркетинг, збут, виробництво, кадри, фінанси, інформаційна база тощо).
Розроблення інноваційної політики підприємства (фірми) передбачає визначення цілей і стратегій його розвитку на найближчу і далеку перспективу, виходячи з оцінки потенційних можливостей підприємства і забезпеченості його ресурсами.
Цілі як передбачення результату поділяють на:
функціональні (підтримка досягнутого стану системи);
нові (досягнення якісно нового стану системи).
В інноваційному менеджменті розрізняють:
Базові стратегії — модель поведінки підприємства в цілому й окремої стратегічної господарської одиниці у тій або іншій конкретній ринковій ситуації. Наприклад, стратегія вибору ринків; стратегія конкуренції на обраному ринку. І далі на обраному ринку: досягнення переваг в конкуренції на основі лідерства в якості продукції; лідерство в цінах; ринкова спеціалізація; ринкова кооперація.
Функціональні стратегії — комплекси заходів і програм для окремих функціональних сфер і підрозділів підприємств. Вони мають підпорядковане значення і є ресурсними програмами, що забезпечують практичну реалізацію базових стратегій.
