Питання для самоконтролю

1. Надайте визначення організаційної структури інноваційної діяльності. Назвіть групи, на які вона поділяється.

2. Надайте визначення ПФГ

3. Охарактеризуйте мереживі виробничі системи – кластери.

4. Назвіть та охарактеризуйте організаційні форми інноваційної діяльності.

5. Які основні функції виконують малі і середні підприємства?

6. Чим відрізняються між собою технологічні парки та інноваційні бізнес-інкубатори?

7. Надайте визначення науково-промислової агломерації.

8. Охарактеризуйте інноваційну інфраструктуру.

9. Назвіть властивості інноваційної інфраструктури.

10. Який зв’язок існує між інноваціями, дослідженнями та виробництвом?

Тема 6. Інноваційна політика фірми

6.1. Сутність та складові елементи інноваційної політики фірми. Змістовна характеристика інноваційної політики. Місце інноваційної політики фірми в загальній стратегії розвитку. Складові елементи інноваційної політики фірми. Чинники впливу на формування інноваційної політики фірми.

6.2. Розроблення інноваційної стратегії. Зв'язок інноваційної стратегії фірми з загальною стратегією розвитку. Принципи її формування та впровадження. Стратегічний план фірми, його розділи. Елементи стратегічного вибору: генеральна мета, основні цілі, стратегії, завдання і програми.

6.3. Види інноваційних стратегій та їх співвідношення. Наступальна, захисна, імітаційна, залежна, традиційна, «за нагодою» стратегії та їх сутність. Співвідношення різних типів інноваційних стратегій. Процес впровадження інноваційних стратегій. Умови та методи реалізації стратегій.

6.1. Сутність та складові елементи інноваційної політики фірми

Загальні тенденції розвитку економіки неминуче приводять організації до необхідності освоєння сучасних досягнень НТП. Організації повинні ризикувати, впроваджуючи новітні досягнення науки, нову продукцію і технологію, організацію менеджмент) і виробництва. Очікування остаточних результатів є ще більшим ризиком для підприємства.

Розвиток будь-якого підприємства неможливий без вироблення ним стратегічних напрямків діяльності, які будуть ґрунтуватися на нововведеннях, тобто матимуть інноваційний характер.

Підприємство формує власну інноваційну політику, орієнтую­чись на державну інноваційну політику, яка визначає пріоритетні напрями розвитку НТП та забезпечує їх підтримку, власні інтере­си, ресурсні можливості і потреби ринку.

Цікаво, що ідею нового технічного вирішення або шлях до нього підказують потреби ринку (45 %), умови виробництва (30%) та аналіз технічних можливостей (21 %).

Інноваційна політика передбачає об'єднання мети технічної політи­ки та політики капіталовкладень і спрямована на впровадження нових технологій та видів продукції. Вона передбачає вибір визначених об'єк­тів досліджень, за допомогою яких підприємство намагається сприяти систематичним пошукам нових технологічних можливостей. У цьому розумінні стратегічне управління інноваціями орієнтується на досягнення майбутніх результатів безпосередньо через інно­ваційний процес (стадія досліджень, впровадження нововведень у виробництво, впровадження нового продукту в ринко­ве середовище).

Розробка інноваційної політики підприємства передбачає визначення мети і стратегії його розвитку на найближчу й пода­льшу перспективи, виходячи з оцінки потенційних можливостей підприємства та забезпеченості його відповідними ресурсами.

Розглянемо детальніше основні складові інноваційної політики підприємства, а саме — цілі й стратегії його розвитку, які відображені на рисунку 4.4.

Якщо розглядати цілі як картину майбутнього результату, на який спрямовано зусилля підприємця, то їх поділяють на функ­ціональні (підтримка досягнутого стану системи) і нові (набуття системою нового якісного стану). Стратегічні цілі підприємства характеризують кількісний (ринкові цілі: обсяг, зростання, доля ринку) або якісний (інноваційна поведінка) бік очікуваного ре­зультату. Стратегічні інноваційні цілі, як правило, не мають кількісної характеристики. Вони формулюються у вигляді декла­рацій про інноваційні наміри, з яких формується підприємницька концепція підприємства, визначаються її базові і функціональні стратегії, що надають змогу її реалізувати, а також розробляється фор­мальна система забезпечуючих оперативних планів. Постановка та формулювання стратегічних цілей є вихідною ба­зою для вибору й розробки стратегій, що забезпечують їх реа­лізацію. Стратегія в загальному вигляді — це пошук найбільш ре­зультативних варіантів вводу в дію ресурсів (капіталу, робочої сили) відповідно до головних цілей підприємства, що враховують ситуації на ринку на даний і очікуваний момент. Стратегія передбачає розробку обґрунтованих дій і правил (програм, проек­тів) досягнення поставлених цілей, зважаючи на науково-техніч­ний потенціал підприємства та його ринково-збутові можливості.