
- •Кафедра економіки і управління інноваційною діяльністю
- •Тема 1. Інновації: становлення та сучасні тенденції розвитку
- •Становлення та розвиток теорії інновацій
- •Місце та роль інновацій у системі господарювання
- •Макроекономічна політика
- •Сучасні світові тенденції розвитку інновацій
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Сутнісна характеристика інноваційних процесів
- •2.1. Сутність сфери інноваційної діяльності
- •2.2. Основні етапи та стадії інноваційного процесу
- •2.3. Життєвий цикл інновацій
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Особливості створення інновацій та формування попиту на них
- •3.1. Сутність ринку інновацій
- •Риси ринків інновацій:
- •3.2. Умови, за яких інновація стає товаром. Формування попиту на інновації
- •3.3. Чинники попиту на інновації. Види попиту
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4 . Державне регулювання та стимулювання інноваційної діяльності
- •4.1. Інновації як об'єкт державної політики
- •Інструменти державної підтримки інноваційної діяльності
- •1. Закони і законодавчі акти.
- •2. Обсяги і джерела інвестування інновацій.
- •3. Асигнування і дотації з Державного та місцевих бюджетів.
- •5. Ціноутворення.
- •6. Ставки податків і пільги з оподаткування.
- •7. Відсотки за кредит і державні гарантії
- •8. Державні замовлення і закупівлі.
- •9. Мито і митні податки
- •10. Ліцензії і квоти
- •11. Підтримка інфраструктурних утворень.
- •12. Розробка і реалізація державних і цільових комплексних програм.
- •4.3. Внутрішнє регулювання та стимулювання інноваційної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Сучасні організаційні форми реалізації інновацій
- •5.1. Наукові організації як джерело формування та реалізації інновацій
- •5.2. Ринкові суб'єкти інноваційної діяльності
- •5.3. Організаційні форми інтеграції науки та виробництва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Інноваційна політика фірми
- •6.1. Сутність та складові елементи інноваційної політики фірми
- •Інноваційна політика підприємства
- •6.2. Розроблення інноваційної стратегії
- •6.3. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Система управління інноваційними процесами
- •7.1. Об'єктивна необхідність управління інноваціями на підприємстві
- •7.2. Основні критерії вибору організаційних структур управління інноваційною діяльністю
- •Керівництво нддкр
- •7.3. Методи внутрішньокорпоративного стимулювання інноваційної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Оновлення техніко-технологічної бази підприємства і продукції
- •Підприємство як основний суб’єкт реалізації нововведень
- •8.2. Поняття техніко-технологічної бази підприємства
- •8.3. Шляхи удосконалення техніко-технологічної бази підприємства
- •1. Загальне керівництво
- •2. Управління на стадії досліджень і проектування
- •3. Управління на стадії виготовлення
- •4. Управління якістю продукції на стадії обігу
- •5. Управління якістю продукції на стадії споживання (експлуатації)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Організаційно-економічні умови забезпечення реалізації нововведень
- •9.1. Сутність, принципи, мета і завдання системи фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності
- •9.2. Інформаційне забезпечення інноваційних процесів
- •9. 3. Сутнісна характеристика моніторингу інновацій
- •Питання для самоконтролю
- •10.2. Критерії і показники ефективності інноваційної діяльності
- •10.3. Соціальні результати технологічних змін
- •10.4. Шляхи підвищення ефективності інноваційної діяльності
- •10.5. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Список використаних джерел
9. Мито і митні податки
Велике значення для відновлення економіки України на сучасному етапі має дотримання методів державного регулювання, відкритості економіки та її економічної безпеки. При вирішенні цієї проблеми державний механізм спирається на такі засоби регулювання, як мито та митні податки.
Мито — це податки, які встановлюються на імпортні, а в окремих випадках — і на експортні товари. Держава використовує мито для одночасного вирішення двох основних завдань спираючись на фіскальне мито, держава запроваджує його, до тих товарів, які не виробляються підприємствами України. Метою такого мита є забезпечення державного бюджету податковими надходженнями. Функція захисту українських виробників від конкуренції інших держав виконується протекціоністським митом, яке зменшує перевагу іноземного виробника на українському ринку над вітчизняним виробником.
Захист національного ринку — головна мета митних тарифів. Разом із тим їх використання призводить до наслідків, на які необхідно зважати при виробленні й реалізації зовнішньоекономічної політики, а саме:
— виробничий ефект. Зростає виробництво товару, який захищається митними тарифами, бо імпортні товари дорожчі й не можуть задовольнити існуючий попит. Врахування виробничого ефекту дуже важливе для формування економічної політики в невеликих країнах, масштаби внутрішнього ринку яких може забезпечити ефективну діяльність обмеженої кількості підприємств;
— споживчий ефект. За інших рівних умов, споживання товару який обкладається митом, знижується;
— бюджетний ефект. Митні тарифи – джерело бюджетних надходжень. Особливо зростає значення митних тарифів для країн, які розвиваються. У промислово розвинених країнах це джерело поповнення бюджету не є суттєвим обсягу бюджетних надходжень, що обернено пропорційно розміру митного тарифу — чим більший розмір тарифу, тим менший обсяг імпорту, і, відповідно, менші бюджетні надходження;
— ефект розподілу прибутків. Він полягає в тому, що національні виробники за відсутності конкуренції з боку іноземних фірм (через застосування митних тарифів) мають змогу підвищувати ціну на свій товар і отримувати більш високі прибутки у формі ренти. Захист національних виробників за допомогою митних тарифів спричиняє зростання вартості дефіцитних товарів і зниження ціни;
— конкурентний ефект. Відіграє значну роль у невеликих країнах, ринок яких може забезпечити ефективну діяльність лише обмеженої кількості національних виробництв. Проте відсутність конкуренції з боку іноземних виробників може призвести до втрати національними виробниками стимулів до підвищення ефективності виробництва і зниження цін;
— вплив на платіжний баланс. Застосування митних тарифів спричиняє скорочення споживання імпортних товарів (через високі ціни на них), відповідно зменшуються витрати за кордоном на закупівлю імпортних товарів. Такий процес, за інших рівних умов, сприяє поліпшенню платіжного балансу;
— вплив на умови торгівлі. Застосування митних тарифів змушує іноземні фірми знижувати ціну товарів, які ввозяться до даної країни. А це, у свою чергу, передбачає зміни у співвідношенні експортних та імпортних цін.
У більшості випадків митний тариф застосовується на національному рівні. Але в тих випадках коли ряд країн об'єднується у торговельно-економічну групу і створює митний союз, митний тариф стає спільним інструментом зовнішньоторговельного регулювання, єдиним для всіх країн- учасниць торговельних відносин з третіми країнами.
Ставки митних тарифів змінюються під впливом процесів, які відбуваються в економіці окремих країн і світового господарства.
Зниження мита здійснюється (у більшості випадків) після дво- або багатосторонніх переговорів, у ході яких сторони укладають угоди про обмін митно-тарифними нормативами. В результаті таких переговорів розвинені капіталістичні країни знизили, середній рівень митного оподаткування, починаючи з 1948 р , більш ніж на 75 %.
Суттєвим засобом регулювання іноземної підприємницької діяльності на національному ринку є система оподаткування імпорту. Взагалі оподаткування імпорту в країнах з ринковою економікою будується на однакових принципах, але відрізняється розмірами митних тарифів та деяких видів митних податків.
До митних податків належать митний збір, яким оподатковуються товари при перетинанні кордону ряду країн, різні збори, які пов’язані з оформленням документів на митниці, митним оглядом товару, перевіркою якості, портового, статистичного та іншого мита.
Особливим різновидом митного податку є «плаваючі» митні збори (імпортні), які широко застосовуються в країнах ЄС як інструмент аграрного протекціонізму. За характером своєї дії «плаваючі» імпортні збори близькі до мита, але, на відміну від нього, залежать від співвідношення внутрішніх і світових цін на сільськогосподарську продукцію.
У багатьох країнах світу встановлюється податок на імпорт для стимулювання експорту в розмірі 0,3 % з метою нагромадження коштів, які використовуються для сприяння розвитку експорту.
Митне регулювання — це регулювання питань, пов'язаних зі встановленням мит і митних зборів, проведенням митного контролю, організацією діяльності відповідних структур.
Механізм митного регулювання в Україні регламентується законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про єдиний митний тариф». У Законі «Про зовнішньоекономічну діяльність» сформульовано наступні принципи митного регулювання:
— єдиний митний тариф встановлює на всій території України обкладання митом предметів, що ввозяться на цю територію або вивозяться з неї, а також провозяться транзитом;
— ставки Єдиного митного тарифу мають бути єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального місцезнаходження;
— митний контроль і мито на території спеціальних економічних зон регулюється Законом України «Про спеціальні (вільні) економічні зони» та міжнародними угодами, що встановлюють правовий режим цих зон у кожному окремому випадку;
— до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (іноземних суб'єктів господарської діяльності), які проводять демпінг, а також до тих держав, які застосовують до України дискримінаційні дії, можуть застосовуватись митні заходи, що відповідають на дискримінаційні дії іноземних держав введення антидемпінгового мита, згідно з Єдиним митним тарифом, введення компенсаційних мит, що дорівнюють різниці між нормальною ціною міжнародних товарних ринків і демпінговою ціною. Не обкладаються митом товари (роботи, послуги), які підпадають під режим ліцензування і квотування.