3.2. Умови, за яких інновація стає товаром. Формування попиту на інновації

Формування попиту на інноваційну продукцію провадиться за такими напрямами:

— аналіз потреби в проектованому нововведенні або новій послузі;

— аналіз попиту на нововведення і пов'язані з ним послуги, вплив на них різноманітних чинників;

— аналіз впливу попиту на результати діяльності підприємства;

— визначення максимальної можливості збуту й обґрунтування плану збуту з урахуванням результатів вирішення перших трьох завдань, а також виробничих можливостей фірми.

Особливості розвитку нововведень і відмінності видів багато в чому визначають специфіку аналізу попиту на них у кожному конкретному випадку. Насамперед необхідно уточнити, до яких нововведень — базисних чи удосконалених — належить продукція, попит на яку слід вивчити. Таку ідентифікацію можна здійснити двома методами.

По-перше, за допомогою побудови кривих життєвих циклів продукції на підставі даних про обсяги тривалості її пропозиції або збуту на ринку. Якщо циклічна хвиля є вищою і термін життя продукції незначний відносно «великої хвилі», мова йде про еволюційні або часткові нововведення.

По-друге, фірма, що виробляє інноваційну продукцію, проводить порівняльний аналіз параметрів раніше виробленої і нової продукції за визначеною схемою. При цьому виявляється:

— наявність у конструктивній розробці нового виробу в порівнянні зі старим принципово інших підходів, наприклад, невідомих законів і закономірностей;

— певна кількість нових деталей, вузлів у виробі або операцій у технології;

— додаткова сума витрат на зміну виробу і частка її у витратах на новий виріб.

У результаті порівняльного аналізу нову продукцію можна поділити на три групи: 1) така, що раніше не існувала (наприклад, лазерні диски); 2) така, що вироблялася раніше, але змінена конструкційно (наприклад, електрочайник зі штепсельним роз'ємом, умонтованим у підставку); 3) така, що має тільки нове оформлення (наприклад, зубна паста в аерозольному виконанні).

Інноваційна продукція дуже різноманітна за формами. Вона може мати натурально-речову форму (наприклад, верстати, товари для населення) або не мати її («ноу-хау», патенти, ліцензії), різнитися за призначенням (для виробництва або кінцевого споживання), за видами продукції тощо. Унаслідок цього і попит, і створення інформаційної бази для його формування мають специфіку в кожному конкретному випадку.

Попит виражає кількість альтернативних можливостей придбання продукції при різних цінах і рівних умовах. Його можна подати в один із трьох способів: у вигляді таблиці, графічно, аналітично. Табличний і графічний способи відображення формування попиту є інструментами його попереднього й оперативного аналізу. У таблиці можна відобразити ранжований ряд значень ціни продукції в порядку її зростання або зменшення і відповідну їй кількість одиниць товару, на який існує попит. У разі великої кількості значень ціни, частого її коливання або значного розкиду в кількості проданих одиниць продукції доцільніше детально простежувати тенденцію попиту, групувати значення ціни і подавати дані у вигляді інтервального ряду показників.

Графічне зображення попиту дає можливість побачити напрями його зміни, що широко застосовується для прогнозування попиту, визначення типу товарів, щодо яких він вивчався, розрахунку ступеня гнучкості попиту стосовно основних, впливаючих на нього чинників. Цей метод у значній мірі є інструментом якісного аналізу, що дає змогу наочно відобразити тенденцію зміни попиту під дією різноманітних чинників.

Аналітичний метод дає можливість проаналізувати сформовану тенденцію попиту на основні товари і спрогнозувати ситуацію на перспективу. Він застосовується як інструмент попереднього і наступного аналізу.

Звертаємо вашу увагу ще на один компонент формування попиту: зворотну (негативну) залежність між ціною продукції і попитом на неї при незмінності всіх інших чинників. Ця залежність називається законом попиту. Величина попиту виражається в конкретних кількісних показниках продукції, на яку пред'явлений попит. Її зміна виникає під дією ціни. Графічно це означає пересування крапки на кривій попиту без зміни положення найкривішої. Наприклад, на графіці показано, що при зниженні ціни з Р1 до Р2 величина або об'єм попиту збільшується з Q1 до Q2 (мал. 9.4).

P

D1

D

P1

P

D1

D

P2

Q1

Q4

Q3

Q2

Q

2

Q1

Рис.3.3. Зміна величини попиту і попиту

Дія на попит, крім ціни, інших чинників викликає зрушення лінії попиту від DD до D1D1 таким чином, що при збереженні ціни на рівні Р1 відбувається збільшення попиту з величини Q1 до Q3, а при зниженні ціни до рівня Р2 попит зростає з Q2 до Q4. Зміщується положення попиту, яке і називається зміною попиту.

Найважливіша властивість попиту полягає в зворотній або негативній залежності між ціною продукції і попитом на неї при незмінності всіх інших чинників. Ця залежність називається законом попиту. Інакше кажучи, за інших рівних умов зниження ціни приводить до збільшення величини попиту, і навпаки, зростання ціни веде до зниження величини попиту на продукцію.

У основі закону попиту лежить, по-перше, психологія покупця, яка полягає в тому, що великі об'єми конкретного товару купуються за нижчою ціною, ніж по високій. Підтвердженням цього є крива попиту.

По-друге, споживання підкоряється принципу убуваючої граничної корисності, відповідно до якого подальші одиниці конкретного товару приносять все менше і менше задоволення. Наприклад, другий телевізор в будинку менш “корисний”, чим перший, оскільки основні потреби задоволені, третій ще менше і т.д. Тому покупець набуває додаткових одиниць за умови зниження їх ціни.

По-третє, дія закону попиту пов'язана з ефектом доходу, що виражається в можливості для покупця при постійному доході і інших рівних умовах придбати більше даного товару. І навпроти, вища ціна призводить до зниження купівельного попиту.

З ефектом доходу пов'язаний ефект заміщення. Він полягає в тому, що високі ціни на товар спонукають покупця замінювати його придбання покупкою дешевших аналогічних за призначенням товарів.

Причини, що викликають дію закону попиту, особливо актуальні при виробництві і пропозиції до реалізації нової продукції. При високій ціні на неї, наявності у покупця і на ринку аналогічної за призначенням продукції, а також зниженні реальних доходів як населення, так і виробничих підприємств, споживачів продукції виробничо-технічного призначення, попит на нову продукцію може не виникнути або опуститися нижче за критичну величину, що покриває витрати на її виробництво, які на початковому етапі виробництва зазвичай достатньо високі в порівнянні з витратами на виробництво традиційної продукції.