Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОБУ лекц Андренко ХНАМГ 2012.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
7.06 Mб
Скачать

4.3. Форми та системи оплати праці

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка базується на тари- фних сітках, тарифних ставках, схемах посадових окладів, тарифно-кваліфікаційних довідниках.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їхньої складності, а працівників — від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона становить основу формування та диференціації розмірів

заробітної плати.

Тарифна сітка хема посадових окладів) формується на підставі:

тарифної ставки робітника першого розряду, яку встановлюють у розмірі,

що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних

ставок (посадових окладів).

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляє Міністерс-

тво праці України.

Рівень мінімальної ставки не може бути нижчим від державного, але може пе-

ревищувати його за умови дотримання норм і гарантій, передбачених законодавст-

вом, генеральними й галузевими (регіональними) угодами. Такий рівень фіксується в

колективному договорі та є підставою для розробки тарифних ставок і окладів з ура-

хуванням кваліфікації працівників, видів і складності робіт.

Розрізняють наступні основні форми тарифної системи оплати праці:

почасова це оплата праці за одиницю часу згідно з тарифною ставкою;

відрядна це оплата праці за кількість виконаної роботи й розцінка за

одиницю продукцію.

У бюджетних установах переважає почасова форма оплати праці. Вона

має два різновиди: штатно-окладну та погодинну.

При штатно-окладній системі оплати праці кожному працівнику встанов-

люється місячний посадовий оклад (ставка) згідно з штатним розкладом, поса-

дою, освітою, ученим ступенем, категорією.

Застосовуються два варіанти оплати праці за цією системою:

1) установлення суворофіксованого посадового окладу. При цьому перевиконан- ня працівниками обов'язкової норми трудового навантаження не призводить до під- вищення заробітної плати (установи охорони здоров'я, вищі навчальні заклади);

2) допускається перевиконання норми трудового навантаження і збільшення розміру заробітної плати пропорційно фактично виконаному обсягу робіт (зага- льноосвітні школи/середні спеціальні навчальні заклади).

Погодинна форма оплати праці включає дві системи: просту погодинну й

погодиннопреміальну.

У першому;випадку оплата праці робітника визначається множенням го- динної ставки на кількість відпрацьованих годин.

При погодинно-преміальній системі оплати праці крім посадового кладу

виплачується премія в установлених розмірах за досягнення якісних і кількісних

показників (за наявністю фінансових можливосте й бюджетної установи - еко-

номія фонду оплати праці за загальним і спеціальним фондами).

Відповідно до законодавства розмір надбавок до заробітної платні не має перевищувати 50% посадового окладу. Ці обмеження не розповсюджуються на працівників національних установ.

Відповідно до Закону України "Про оплату праці" заробітна плата поділя-

ється на основну, додаткову, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відпо-

відно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку). Вона встановлю- ється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців. Головним елементом основної заробітної плати працівників бюджетних установ є заробітна плата, нарахована за відпра- цьований час (виконану роботу) за тарифними ставками, посадовими окладами чи за середнім заробітком незалежно від форм і систем оплати праці.

Додаткова заробітна плата становить винагороду за працю понад установ-

лені норми, за трудові успіхи й винахідливість і за особливі умови праці.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у

формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними система-

ми й положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не

передбачені актами чинного законодавства або такі, що здійснюються понад

установлені зазначеними актами норми.

Конкретний перелік усіх виплат, які належать до основної, додаткової за-

робітних плат, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, установлений

Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою Міністерством

статистики України від 11.12.95 323.

Основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компен-

саційні виплати утворюють фонд заробітної плати, який має використову- ватися в суворій відповідності до його цільового призначення в межах сум, пе- редбачених кошторисом доходів і видатків з урахуванням виконання плану роз- гортання мережі штатів і контингентів. Контроль за правильною витратою фон- ду заробітної плати здійснюють розпорядники коштами вищого рівня, Рахунко- ва палата, органи Державного казначейства, фінансові органи й самі бюджетні установи.