Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОБУ лекц Андренко ХНАМГ 2012.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
7.06 Mб
Скачать

Тема 7. Облік запасів

7.1. Склад, класифікація й оцінювання запасів.

7.2. Облік запасів на складах і в бухгалтерії.

7.3. Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.

7.1. Склад, класифікація й оцінювання запасів

Запаси – це оборотні активи в матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або знаходяться у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

Основним документом, що визначає порядок обліку запасів, є інструкція з об-

ліку запасів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства

України від 08.12.2000 р. 125 (далі Інструкція 125). Цією Інструкцією визна-

чено, що термін очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється органом

виконавчої влади згідно з відомчою порядкованістю або самостійно установою в мо-

мент придбання запасів, якщо такі нормативні документи відсутні.

Класифікація запасів є важливою умовою організації їхього обліку. За

призначенням запаси поділяються на виробничі запаси, тварини на вирощуванні

і відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали і продукти хар-

чування, готова продукція, продукція підсобних (навчальних) сільських госпо-

дарств. Ця класифікація відповідає найменуванням рахунків другого класу

"Запаси"(Додаток 2).

У бухгалтерському обліку придбані запаси зараховуються на баланс бю-

джетної організації за первинною вартістю, яка поділяється на:

1) Первинну – вартість придбання, отримання, виготовлення запасів;

2) справедливу первинна вартість запасів, отриманих установою безоплатно;

3) відновну змінена первинна вартість після проведення переоцінки. Пе-

реоцінка може бути ініційована або директована "зверху" або низу" за розпо-

рядженням керівника установи. Підставою для такого розпорядження може бу-

ти моральне старіння запасів або значне відхилення їхньої балансової вартості від балансової вартості аналогічних запасів, придбаних пізніше.

У бюджетними організаціях існують певні особливості формування пер-

винної вартості запасів, які полягають в наступному: Інструкцією 125 ви- значено, що до збільшення первинної вартості запасів не належать:

1) витрати, пов'язані з наймом транспорту для перевезення запасів. Ці витра- ти зараховують на фактичні витрати установи й відображаються за кодом еко- номічної класифікації витрат 1135 "Оплата транспортних послуг і зміст транс- портних засобів";

2) суми ПДВ, сплачені при придбанні запасів. Залежно від джерела прид- бання, указані суми зараховують:

– на витрати установи за відповідними кодами економічної класифікації витрат (1131 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар", 1132 "Медикамен-

ти та перев'язувальні матеріали", 1133 "Продукти харчування") – при придбанні запасів за рахунок засобів загального фонду кошторису;

– до складу податкового кредиту – при придбанні запасів за рахунок засо- бів спеціального фонду. При цьому суми ПДВ, сплачені при придбанні запасів, можуть бути зараховані бюджетною організацією до складу податкового креди- ту тільки в разі реєстрації організації як платника ПДВ. Якщо ж вона не є плат- ником ПДВ, то ці суми зараховують на витрати за відповідними кодами еконо-

мічної класифікації витрат.

Відповідно до Інструкції 125 випуск запасів у обіг, виробництво, про-

даж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за методом се-

редньозваженої. Далі розглянемо кожен з цих методів.

При застосуванні методу списання запасів за балансовою вартістю за-

паси списуються за вартістю, відображеною в балансі. Сутність цього методу

полягає в тому, що вартість запасів, які вибувають, визначається окремо за кож-

ною одиницею запасів. Такий метод доцільно застосовувати при невеликій кіль-

кості видобуваємих запасів, коли легко можна відстежити, за якою вартістю за-

паси, які вибувають, були зараховані на баланс. При цьому в установі має бути

організований індивідуальний облік за кожним видом запасів.

Метод середньозваженої собівартості застосовується за наявності в

установі великої кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами.

Застосування цього методу списання запасів вимагає визначення серед-

ньозваженої собівартості за кожним видом запасів. При цьому розрахування се-

редньозваженої собівартості запасів здійснюється періодично або при кожному

отриманні партії запасів.

Розрахунок середньозваженої собівартості одиниці запасів можна подати

у вигляді формули:

Ср. с/с-ть = (Сз.н. + Сз.пост.) / (Зн. + Зпост.),

де Ср.с/с-ть – середньозважена собівартість одиниці певного виду запасів, грн; Сз.н – вартість залишку запасів на початок звітного місяця, грн;

Сз.пост. вартість запасів, що надійшли у звітному місяці, грн;

Зн. кількість одиниць певного виду запасів на початок місяця, од.;

Зпост. кількість одиниць запасів цього виду, що надійшли у звітному місяці, од.

Для оцінки вибуття запасів в установі може застосовуватися один із вищеза- значених методів оцінки. При цьому вибір методу оцінки організація визначає самос- тійно, проте для всіх одиниць запасів, що мають однакове значення, може застосову- ватися тільки один з указаних методів.