- •1. Система уголовного права.
- •2. Понятие особенной части уголовного права.
- •3. Уголовно-правовые нормы и их структура.
- •5. Принцип действия уголовного закона в пространстве.
- •6. Значение правильной квалификации преступлений
- •7. Место преступлений в системе правонарушений.
- •8. Дайте характеристику преступлений против основ национальной безопасности Украины.
- •9. Раскройте состав преступления предусмотренного ст.114 ук Украины (шпионаж)
- •10. Основания уголовной ответственности. Понятие и значение
- •12. Понятие состава преступления и его значение.
- •16. Причинная связь в уголовном праве.
- •18. Понятие субъекта преступления ст.18 ук Украины, признаки субъекта преступления.
- •20. Понятие вины, её формы ст.23 ук Украины.
- •21Дайте юридический анализ преступления предусмотренного ст. 164 ук (уклонение от платежа алиментов на содержание детей).
- •23. Раскройте состав преступления предусмотренного ст.175 ук (не выплата заработной платы, стипендии, пенсии либо иных, установленных законом выплат)
- •24. Раскройте состав преступления предусмотренного ст. 185 ук (кража).
- •25. Приготовления к преступлению ст.14 ук.
- •26. Дайте юридическую характеристику преступления предусмотренного ст.187 ук (разбой).
- •27. Формы соучастия ст.28 ук
- •28. Раскройте состав преступления предусмотренного ст.190 ук ( Мошенничество)
- •29. Покушение на преступление ст. 15 ук.
- •30. Дайте юридичес5кий анализ преступления предусмотренного (контрабанда) ст. 201 ук.
- •31. Арест. Ст.60 ук.
- •32. Раскройте состав преступления преступленный ст206 ук (противодействие законной хозяйственной деятельности).
- •33. Исправительные работы ст.57 ук
- •34. Проанализируйте состав преступления предусмотренный ст. 248 ук (незаконная охота).
- •36. Дайте юридическую характеристику преступления предусмотренную ст. 257 ук (Бандитизм).
- •37. Виды соучастников ст. 27 ук.
- •38. Раскройте состав преступления, предусмотренный ст. 271 ук (нарушение требований законодательства об охране труда).
- •39. Понятие и значение судимости ст. 88 ук..
- •40. Дайте анализ преступления, предусмотренного ст. 289 ук (незаконное завладение транспортным средством).
- •41. Общественные и исправительные работы ст. 56, 57.
- •42. Дайте юридическую характеристику преступления, предусмотренного ст. 296 ук (хулиганство)
- •43. Крайняя необходимость ст.39 ук.
- •45. Освобождение от отбывания наказания с испытанием ст. 75 ук.
- •46. Дайте характеристику преступлений в сфере оборота наркотических средств.
- •47. Принудительное лечение ст. 96 ук.
- •48. Проанализируйте преступление, предусмотренное ст. 335 ук (уклонение от призыва на срочную военную службу).
- •50. Раскройте состав преступлений ст. 356 ук (самоуправство).
- •52. Проанализируйте преступление, предусмотренное ст. 363 ук (нарушение правил эксплуатации автоматизированных электронно-вычислительных систем)
- •53. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания ст. 81 ук.
- •54. Дайте характеристику преступления, предусмотренного ст. 369 (дача взятки).
- •55. Помилование ст. 87 ук.
- •56. Раскройте состав преступления, предусмотренного ст. 394 ук (побег из специализированного учреждения).
- •58. Раскройте состав преступления предусмотренный ст. 368 ук (получение взятки).
- •59. Выполнение специального задания по предупреждению или раскрытию преступной деятельности организованной группы или преступной организации ст. 43 ук.
- •60. Раскройте состав преступления, предусмотренный ст. 113 ук (диверсия).
- •61. Дайте юридическую характеристику состава преступления, предусмотренного ст. 112 ук (посягательство на жизнь государственного или общественного деятеля).
- •62. Раскройте состав преступления предусмотренного ст. 119 ук (убийство по неосторожности).
- •63. Дайте юридическую характеристику состава преступления, предусмотренного ст. 133 ук (заражение венерической болезнью).
- •64. Раскройте состав преступления предусмотренного ст. 151 ук (незаконное помещение в психиатрическое учреждение).
5. Принцип действия уголовного закона в пространстве.
1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі визначається на підставі таких принципів: а) територіального; б) громадянства; в) космополітичного (універсального); г) реального. Перші два принципи вважаються основними. 2. Територіальний принцип. Сутність цього принципу виражена в ч. 1 ст. 6 КК, де зазначено, що особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. Територіальний принцип випливає із суверенітету держави, влада якої поширюється на всю її територію. За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 6 КК, злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України, незалежно від того, де особу було віддано до суду в зв'язку з його вчиненням. Зазначене положення охоплює як випадки вчинення всього діяння на території України, так і випадки вчинення діяння як на території України, так і на території інших держав. Злочин вважається вчиненим на території України, якщо його, наприклад, було почато за кордоном, а припинено чи закінчено на території України або, навпаки, розпочато в Україні, а припинено чи закінчено на території іншої держави. Злочин вважається вчиненим також на території України, якщо він підготовлений за її межами, а дії, що його утворюють, початі або вчинені на її території, або, якщо суспільне небезпечне діяння було почато чи вчинено поза межами України, а закінчено чи суспільне небезпечні наслідки наступили на території України. Однак практично будь-яка із держав, на території якої була вчинена певна частина злочинних дій, може застосовувати щодо особи, яка вчинила злочин, свої кримінальні закони, якщо відповідальність за такі злочини в них передбачена. Частина 3 ст. 6 КК вказує також на випадки вчинення злочину в співучасті. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України. Тому відповідно до ст. 27 КК злочин належить вважати вчиненим на території України, якщо організаційна діяльність, підмовництво, пособництво були здійснені за кордоном, а виконавець діяв на території України, а також у протилежних випадках, коли той чи інший співучасник діяв в Україні, а виконавець злочину - за кордоном.
6. Значение правильной квалификации преступлений
1. Частина 2 ст. 11 КК вказує: "Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі". Згідно з цим визначенням, першою обов'язковою умовою застосування ч. 2 ст. 11 є наявність у вчиненому діянні формально ознак діяння, передбаченого КК, тобто всіх тих юридичних об'єктивних і суб'єктивних ознак, що у відповідній статті Особливої частини КК характеризують певний злочин. Тим самим у вчиненому діянні знаходить своє відображення кримінальна протиправність як формальна ознака злочину, передбаченого законом. Якщо хоча б одна ознака, передбачена в статті Особливої частини, відсутня у вчиненому діянні, то ч. 2 ст. 11 не може бути застосована. Так, якщо при зловживанні владою або службовим становищем (ч. 1 ст. 364) відсутня істотна шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, і воно не було спрямоване на заподіяння такої шкоди, то таке зловживання службовим становищем не підпадає під ч. 2 ст. 11: у ньому немає однієї з обов'язкових ознак цього складу злочину. Таке діяння за своєю юридичною природою і характером протиправності не належить до злочинів, а є службовим проступком. Однак вчинене діяння відповідно до ч. 2 ст. 11 КК лише формально містить в собі ознаки діяння, передбаченого в КК, тобто внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідає матеріальній ознаці злочину- його суспільній небезпечності. Відбувається розбіжність між законодавчою оцінкою типової суспільної небезпечності певного виду злочинної поведінки і небезпечністю конкретного випадку такої поведінки. Діяння, передбачене ч. 2 ст. 11, не містить тієї суспільної небезпеки, яка є типовою для злочину, а тому визнається малозначним: не заподіює шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам або заподіює їм явно, очевидно незначну шкоду. У цьому і виражається друга обов'язкова умова застосування ч. 2 ст. 11 - малозначність діяння. Третьою правовою умовою застосування цієї норми слід вважати суб'єктивну характеристику малозначного діяння, яке суб'єктивно не повинно бути спрямоване на заподіяння значної, істотної шкоди. Тільки сукупність цих умов - формальної протиправності і малозначності - дає можливість визнати діяння малозначним, тобто таким, що не є злочином. Так, правильно було визнано малозначним придбання і збереження особою трьох бойових патронів до пістолета Макарова, хоча ст. 263 формально передбачає відповідальність за такий злочин, як незаконне зберігання, придбання боєприпасів до вогнепальної зброї. Значення ч. 2 ст. 11 для поняття злочину полягає в тому, що вона конкретизує таку ознаку поняття злочину, як його суспільна небезпечність, тим самим підкреслюючи його матеріальну сутність.