- •Основи екології
- •Основи екології
- •Основи теоретичної екології
- •1. Екологія як природнича наука.
- •Структура сучасної екології.
- •Короткий нарис історії сучасної екології.
- •Основні завдання сучасної екології:
- •Методи екологічних досліджень.
- •2. Найголовніші закони, правила і принципи екології.
- •3. Аутекологія.
- •Закономірності впливу екологічних чинників на організми.
- •4. Популяційна екологія.
- •Динаміка популяцій.
- •Стратегії життя рослин та тварин.
- •Співіснування популяцій.
- •5. Угруповання та екосистеми.
- •Принципи функціонування екосистем.
- •Розвиток екосистем.
- •Біомаса і продуктивність екосистем.
- •Агроценози.
- •6. Біосфера – глобальна екосистема.
- •Жива речовина.
- •Еволюція біосфери.
- •Колообіг речовин.
- •Вплив людської діяльності на колообіг речовин.
- •Концепції розвитку біосфери.
- •Прикладні аспекти екології
- •1. Людина і біосфера.
- •Антропогенний вплив на природу.
- •Глобальна екологічна криза.
- •Антропогенні катастрофи.
- •2. Методи контролю техногенних навантажень. Нормування обсягів забруднень антропогенних навантажень.
- •Електромагнітні поля.
- •Екологічний моніторинг.
- •3. Природні ресурси.
- •4. Екопроблеми атмосфери, гідросфери, літосфери та їх охорона. Біорізноманіття та його охорона. Атмосфера.
- •Гідросфера.
- •Самоочищення водойм.
- •Охорона Світового океану.
- •Проблеми водних ресурсів в Україні.
- •Екологічні проблеми літосфери.
- •Охорона та збереження біорізноманіття.
- •Основні заходи по збереженню біорізноманіття.
- •5. Екологічні проблеми в галузях енергетики, промисловості, транспорту, сільського господарства, військової справи, космосу, науки і культури. Проблеми урбоекології. Енергетика.
- •Теплоенергетика.
- •Атомна енергетика.
- •Гідроенегетика.
- •Транспорт.
- •Промисловість.
- •Сільське господарство.
- •Військова діяльність.
- •Екологічні проблеми космосу.
- •Урбоекологічні проблеми.
- •Наукова діяльність.
- •Екологія і культура.
- •6. Основи радіоекології.
- •Основи дозиметрії.
- •7. Еколого-економічні основи природокористування.
- •Екологічний ризик та екологічна безпека.
- •Екологізація економіки.
- •Правові основи природокористування:
- •Система екологічного контролю.
- •8. Екологічні проблеми України.
- •Водні ресурси.
- •Ґрунтові ресурси.
- •Корисні копалини.
- •Рослинний і тваринний світ.
- •Причини екологічної кризи в Україні та її наслідки.
- •Демографічна криза та зростання захворюваності населення.
- •Екологічні проблеми регіонів України.
- •9. Екологія людини. Екологічна ніша людини.
- •Здоров’я людини.
- •Демографічна екологія людства.
- •Середовище життя та потреби сучасної людини.
- •Духовна криза людства як основний фактор глобальної екологічної кризи. Нова філософія життя.
- •Екологічна культура.
- •10. Стратегія і тактика збереження життя на Землі.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи та природокористування.
- •Біотична регуляція навколишнього середовища як вихід з глобальної екологічної кризи.
- •Вимоги до знань і умінь
- •Модульний контроль знань Модуль і. Теоретичні основи екології
- •IV. Дати стислу коротку відповідь.
- •Модуль іі. Прикладна екологія
- •Тест 2.
- •Тест 3.
- •Вказати:
- •Тест 8.
- •IV. Дати стислу коротку відповідь.
- •Додатки
- •Закони та законодавчі акти в галузі охорони довкілля, що діють в Україні
- •Міжнародні угоди в галузі охорони довкілля
- •Заповідники і національні природні парки
- •Шкала інтенсивності шуму, дБ
- •Перелік рослин і тварин – індикаторів чистоти водойм
- •Важлива інформація Рослини, що використовуються в зелених насадженнях
- •Екологічний словник
- •Література
3. Аутекологія.
Природне середовище – це все живе й неживе, що оточує організми і з чим вони взаємодіють.
Складові природного середовища:
атмосфера – газова оболонка Землі;
гідросфера – водна оболонка;
літосфера – зовнішня тверда оболонка Землі, що вміщує земну кору і верхню частину мантії;
біосфера – сфера існування живих організмів.
Навколишнє середовище – це та частина екологічного середовища з елементами якої даний організм контактує та прямо чи опосередковано взаємодіє.
Усі елементи природного середовища, що впливають на живі організми і на які всі живі істоти реагують реакціями пристосування (адаптаціями) називаються екологічними чинниками.
Екологічні чинники поділяють на:
абіотичні – всі складові неживої природи (тиск, вологість, температура, склад атмосфери тощо);
біотичні – взаємодії в популяціях та між популяціями;
антропогенні – усі види господарської діяльності людини.
Форми біотичних відносин:
конкуренція – два види організмів або особин одного виду використовують один і той же ресурс або намагаються витіснити один одного;
хижацтво – один вид використовує інший як трофічний ресурс;
симбіоз – більш-менш тривале взаємовигідне, а часто необхідне, співіснування двох або більшої кількості різних організмів. За характером взаємозв’язків може бути виражений у коменсалізмі, паразитизмі, мутуалізмі, синойкії, причому паразитизм – негативне, шкідливе для одного з партнерів співжиття;
мутуалізм – форма симбіозу, за якої кожен з організмів, що живуть разом (наприклад рак-самітник і актинія), приносить іншому приблизно однакову користь;
коменсалізм – один організм харчується за рахунок іншого, а останній не має з цього користі;
паразитизм – один вид використовує інший як трофічний ресурс та середовище життя;
синойкія – один партнер використовує організм іншого як житло;
метаболічна регуляція – вплив продуктів метаболізму на чисельність особин того самого чи іншого виду. Він характерний як для тварин, так і для рослин (алелопатія: біля грецького погано ростуть інші рослини).
Закономірності впливу екологічних чинників на організми.
Одні й ті ж фактори неоднаково впливають на організми різних видів: для одних вони можуть бути сприятливими, для інших – ні:
Закон оптимуму: будь-який фактор сприятливо діє на організм тільки в певних межах.
Сприятлива доза екологічного фактора називається зоною оптимуму, доза фактора, за якої організм почувається пригнічено – зоною песимуму. Діапазон пристосування організму до змін умов довкілля визначає екологічну валентність виду. Організми, що добре пристосовуються до змін умов довкілля називаються еврибіонтами, які погано пристосовуються до змін умов довкілля – стенобіонтами.
Закон сукупної дії чинників: чинники діють на організм сумісно: дія одного чинника може підсилити чи послабити дію іншого. Ефект сумації дії кількох чинників називається синергічним.
Закон мінімуму (Ю. Лібіха) – витривалість організму визначається найслабшою ланкою в ланцюгові його життєвих потреб (чинник, значення якого попадає в зону пригнічення або смерті).
Лімітуючий (обмежувальний) чинник – чинник, рівень якого виходить за межі витривалості організму.
Закон толерантності (Шелфолда) – лімітуючим чинником процвітання організму може бути як мінімум так і максимум екологічного впливу.
Межа витривалості
Зона
оптимуму
Зона песимуму
Зона песимуму
Екологічна
валентність
Межа витривалості
Ступінь сприятливої дії чинника
Інтенсивність дії
фактора
рис. 1 Реакція особин на екологічні чинники довкілля
Питання для самоконтролю знань.
Що таке природне середовище?
Що таке екологічні фактори та на які групи вони поділяються?
Що таке антропогенний фактор та чи можна його віднести до групи біотичних факторів?
Що таке абіотичні фактори? Навести приклади.
Які взаємовідносини організмів характеризують симбіоз, паразитизм, алелопатію, коменсалізм? Навести приклади.
Сформулювати закон оптимуму та пояснити його на конкретному прикладі.
Які бувають організми щодо пристосування до змін умов довкілля?
У чому полягає закон сукупної дії факторів? Навести приклад синергічного ефекту.
Що таке лімітуючий фактор та що може бути лімітуючим фактором процвітання виду? Навести приклад.
Які абіотичні фактори визначають вертикальну зональність гірських біоценозів Карпат, Кримських гір?
Яку користь можуть мати рослини від того, що їх поїдають тварини?
Література
Л1 стор. 94-94
Л2 стор. 40-48
