Військова діяльність.

Військова промисловість та військова діяльність є потужним джерелом забруднення та деградації природного середовища.

Військова промисловість є однією з найбільш екологічно шкідливих:

• для потреб військової промисловості ведуться видобувні розробки та виплавляються у величезній кількості метали: алюміній, нікель, залізо, платина та ін.;

• проводиться видобуток і переробка радіоактивних речовин;

• утворюється багато токсичних відходів;

• безперервно іде знищення застарілого військового обладнання;

• під військові об’єкти вилучаються великі площі земель;

• забруднюється навколишнє середовище токсичними хімічними сполуками, радіонуклідами.

Військові конфлікти, навіть локального характеру, приносять величезні людські втрати, біль і страждання тисячам сімей та супроводжуються глибоким руйнуванням біосферних структур.

Найбільшу небезпеку для людства та природного середовища становить ядерна зброя. Численні випробування ядерної зброї завдали великої шкоди довкіллю. Ядерний конфлікт означає глобальну катастрофу, загибель біосфери.

Не менш небезпечна хімічна та біологічна зброя. Сила її дії величезна: одного грама ботулотоксина достатньо для смертельного ураження 8 млн. людей. Окремі віруси та бактерії ще небезпечніші.

Все більшу загрозу становить прагнення ряду країн використати у воєнних цілях космічний простір. Це не тільки підвищує загрозу війни і означає новий виток гонки озброєння, а й веде до забруднення поверхні планети, руйнування озонового екрану.

Екологічні проблеми космосу.

За роки освоєння космічного простору на космічні орбіти було виведено тисячі космічних апаратів. Після використання ресурсу їх не повертають на Землю, тому що це економічно недоцільно. В кращому разі їх спалюють у верхніх шарах атмосфери. Це призвело до того, що в космічному просторі накопичилося багато космічного сміття, яке не тільки забруднює космічний простір, а й створює загрозу для подальших запусків нових космічних апаратів.

Під час запусків ракет в навколишнє середовище викидаються відпрацьовані гази, що забруднюють верхні шари атмосфери, які дуже чутливі до будь-яких не властивих їй домішок. Наслідки впливу таких забруднень на біосферу можуть бути непередбачуваними.

З метою зменшення забруднень космосу міжнародне співтовариство (Токіо, 1999р.) обговорювало проблему зменшення забруднень ближнього космосу і прийняло низку рішень, спрямованих на вирішення цієї проблеми. Одним з шляхів вирішення проблеми є переведення уламків зі своєї орбіти в магнітне поле Землі, де апарати та уламки згоряють у щільному шарі атмосфери.

Урбоекологічні проблеми.

До найхарактерніших для розвитку людської цивілізації належить урбанізація – зростання населення міст та зменшення чисельності сільського населення.

У великих містах – мегаполісах – суперечність між людиною та природою сягає найвищого рівня.

Неконтрольоване зростання населення міст призводить до величезних обсягів забруднення довкілля:

• повітряного середовища, води, ґрунтів;

• гігантських масштабів утворення твердих відходів;

• зростання рівня фізичних забруднень, що проявляється в зміні температурного, електричного, магнітного та іонізаційного полів, вібрацій; зростання зашумленості тощо;

• погіршення санітарно-гігієнічних умов;

• зростання кількості психоневрологічних розладів, депресій тощо;

• зростання рівня захворювань;

• антисоціальної та кримінальної поведінки, хуліганства, алкоголізму, наркоманії.

Шляхи вирішення проблем великих міст:

• поступова стабілізація зростання населення міст;

• еколого-економічне обґрунтування розміщення міст на території держав;

• вдосконалення господарських систем;

• зменшення обсягів відходів внаслідок впровадження безвідходних технологій, утилізації відходів, режиму економії;

• застосування альтернативних видів транспорту та палива;

• збільшення площ зелених зон;

• створення мозаїчних ландшафтів, де чергуються техногенні та природні ділянки, які є найбільш стійкими до антропогенного навантаження;

• загальна екологічна освіта населення.