Екологічні проблеми літосфери.

Літосфера – зовнішня тверда оболонка Земля, що вміщує життєво важливі ресурси: ґрунти, надра, землі.

Ґрунти – це особливі природні утворення, що характеризуються родючістю – здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їхньої життєдіяльності.

Функції ґрунтів:

• накопичення атмосферних осадів;

• регулювання водного балансу;

• утворення і забезпечення чистоти підземних вод;

• концентрація елементів живлення рослин;

• трансформація або мобілізація живлення рослин;

• середовище життя.

За час розвитку людської цивілізації площі ґрунтів, придатних до землеробства, безперервно скорочуються. Останні десятиліття характеризуються масовою деградацією ґрунтів з втратою основної властивості – родючості.

Причини втрати ґрунтів:

• розорювання – призводить до ерозії;

• ерозія ґрунтів – процес руйнування ґрунту, внаслідок винесення вітром або водою, яка посилюється внаслідок господарської діяльності;

• забруднення – впливає на фізичні і хімічні процеси в ґрунті;

• підкислення ґрунтів – зниження їх рН, спричинене кислотними опадами та хімічним забрудненням . Є несприятливим для більшості сільськогосподарських культур;

• зниження лісистості – сприяє вимиванню поживних речовин з ґрунту, втраті вологості, затопленню низин весною, посиленню ерозії, спустелюванню;

• перевипасання худоби – призводить до знищення трав’яного покриву, подальшої ерозії та неможливості відновлення родючості ґрунту внаслідок втрати детриту;

• зрошення – зумовлює вимивання гумусу і засолення ґрунту внаслідок швидкого випаровування води;

• заболочування – втрата земель внаслідок нераціонального поливу, затоплення великих територій при будівництві ГЕС, інфільтрації вод з великих водосховищ;

• осушування боліт – призводить до зміни гідрологічного режиму;

• спустелювання – зниження біологічної продуктивності природних екосистем. Буває аридне спустелювання в посушливих зонах з причин: знелісення, перевипасання, засолення, ерозії та арктичне спустелювання в тундрі та лісотундрі у разі перевипасу, геологічної розвідки, знищення рослинності колесами техніки тощо;

• урбанізація – втрата земель внаслідок розростання міст.

Темпи деградації ґрунтів стали такими високими, що ґрунтознавці ставлять питання про підготовку “Червоної книги ґрунтів”, до якої будуть занесені ґрунти, яким загрожує знищення.

В Україні за останні 30 років внаслідок промислово-індустріального розвитку та забруднення ґрунтів радіонуклідами після аварії на ЧАЕС частка ріллі на людину знизилась на 30%. Родючість ґрунтів в Україні – одна з найвищих у світі, і забруднювати їх – злочин перед людством.

Заходи з охорони ґрунтів:

• боротьба з ерозією (науково обґрунтована агротехніка, захисні лісосмуги, регульований випас худоби тощо);

• впровадження біологічного землеробства (сівозміни, чисті пари, біологічні засоби захисту рослин, органічні добрива);

• науково обґрунтована меліорація;

• моніторинг земель;

• природоохоронне законодавство.

Надра – верхня частина земної кори, в межах якої видобуваються корисні копалини.

Надра використовуються в кількох напрямках:

1. для добування корисних копалин;

2. для зберігання рідких і газоподібних корисних копалин;

3. для створення споруд, заводів, сховищ;

4. для транспортних комунікацій;

5. для захоронення промислових відходів.

Корисні копалини відносяться до вичерпних та невідновних.

При сучасних темпах видобування більшість родовищ вичерпається впродовж 50-100 років.

Шляхи вирішення сировинної проблеми:

• ресурсозбереження;

• перехід на безвідходні та маловідходні технології;

• використання альтернативних матеріалів;

• використання вторинних ресурсів;

• комплексне використання мінеральних ресурсів;

• максимальна розробка пластів;

• використання новітніх технологій видобування та переробки;

• розробка конкрецій, зосереджених на дні Світового океану (корисні копалини – вичерпні, невідновні, а конкреції - відновні).

В 1992 році Верховною Радою України затверджено закони про охорону природного середовища й ресурсів України, де передбачено заходи з охорони природи, зокрема надр, а також жорсткі покарання за шкоду, завдану природі. Згідно з діючим законодавством порушені землі підлягають рекультивації – відновленню їхніх цінних властивостей, що є обов’язком тих підприємств, які їх порушили.