Електромагнітні поля.

Інтенсивний розвиток електроніки й радіотехніки призвів до забруднення природного середовища електромагнітними випромінюваннями. Їхні джерела: радіо-, телевізійні й радіолокаційні станції та центри, високовольтні лінії електропередач, підстанції, електротранспорт, телевізори і комп’ютери, особливо комп’ютерні центри, де зосереджено багато цієї техніки. Останнім часом помітно зросла захворюваність осіб, що тривалий час працюють з комп’ютерами. Тому переглядаються й стають жорсткішими нормативи режиму роботи, застосовуються спеціальні захисні екрани, сітки тощо.

Слід пам’ятати, що ПЕОМ та відеотермінали – це джерела м’якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного та електромагнітного випромінювань. Крім того ЕОМ – джерело утворення магнітних полів і, в разі тривалої роботи, значної іонізації повітря.

Екологічний моніторинг.

Забруднення природного середовища та потреби охорони природи призвели до необхідності організації обліку розмірів антропогенних змін в природному середовищі. Ця задача вирішується за допомогою моніторингу.

Моніторинг – це науково-інформаційна система спостережень, оцінок та прогнозів стану навколишнього середовища та живих організмів. Виділяють три види моніторингу:

• фоновий – систематичні заміри стану біосфери, ґрунту, природних вод та особливостей земної поверхні;

• біологічний (біосферний) – систематичне оцінювання стану видів рослин та тварин;

• господарський – оцінка діяльності окремих сільськогосподарських або промислових підприємств.

Залежно від розмірів охопленої території розрізняють три основних види моніторингу:

• глобальний – оцінка стану біосфери, атмосфери, гідросфери та геосфери в цілому;

• регіональний – виявлення джерел та шляхів забруднюючих речовин у межах великих регіонів;

• локальний – аналіз стану окремого природного об’єкта.

Часто результати моніторингу оформляють у вигляді екологічних карт.

Особливу різновидність моніторингу представляє біоіндикація або біомоніторинг – область екології, що вивчає стан навколишнього середовища на основі змін, які спостерігаються в особин, популяцій видів живих організмів.

Наприклад, в якості тест-об’єктів забруднення води використовуються мілкі прісноводні рачки-дафнії, різноманітні мікроорганізми, водорості, молюски, деякі високочутливі до забруднення риби, наприклад, форель.

Для контролю забруднень атмосфери в якості тест-об’єктів використовують різноманітні рослини. Так, хвойні породи чутливі до фтористих сполук та сульфур триоксиду – у них починають засихати верхівки. У гладіолусів під дією забруднювачів квіти змінюють форму та забарвлення. Підвищену чутливість до забруднень атмосфери мають мохи та лишайники.

У цілому моніторинг дає фактичні дані, що необхідні для розробки математичних моделей, які дозволяють на основі комп’ютерної техніки робити узагальнення та порівняння, розробляти прогнози і оперативно використовувати заходи запобігання деградаційним процесам в природі.

Питання для самоконтролю знань.

1. Який показник використовується для оцінки рівня забруднень середовища?

2. Чому концепція ГДК не гарантує захисту людини?

3. Що таке синергічний ефект?

4. У чому полягає небезпечність синергічного ефекту?

5. Що таке моніторинг та яка його мета?

6. У чому полягає необхідність проведення моніторингу природного середовища?

7. За якими ознаками класифікують моніторинг?

8. Що таке біоіндикація?

9. Які види живих організмів використовують для біологічного тестування?

Література

1. Л1 стор. 158-171

2. Л2 стор. 169