Прикладні аспекти екології

1. Людина і біосфера.

Біосфера як досить динамічна планетарна екосистема в усі періоди свого еволюційного розвитку постійно змінювалась під впливом різних природних процесів. Наслідком тривалої еволюції стала її здатність до саморегуляції та нейтралізації негативних процесів.

Глибоке порушення природної екологічної рівноваги називається екологічною кризою. Кризи за своєю природою зворотні; екологічні катастрофи характеризуються незворотнім характером змін.

Катастрофи бувають природні і антропогенні. Природні катастрофи спричиняються екзогенними – зовнішніми (космічними) і ендогенними - внутрішніми процесами (в надрах Землі). До зовнішніх факторів належать: зміни магнітного, електричного, гравітаційного полів і радіаційного поясу, спричинені космічними явищами (спалахи наднових зірок, проходження поблизу Землі великих космічних тіл, падіння метеоритів), урагани, цунамі, повені, сильні посухи, страшні зливи тощо.

Внутрішніми силами Землі викликаються: виверження вулканів, землетруси, переміщення велетенських мас гірських порід через утворення в земній корі великих розломів.

Наближення ураганів попереджають завдяки супутникам, але перед падінням космічних тіл, виверженням вулканів та землетрусами людина практично безсила.

Потужним фактором у біосфері стала людська діяльність. Із виникненням, удосконаленням і поширенням нових технологій: полювання → землеробська культура → промислова революція планетарна екосистема, адаптована до впливу природних факторів, стала відчувати вплив факторів, викликаних людиною – антропогенних факторів, що стали причиною виникнення і розгортання екологічних криз.

Екологічні кризи, що виникли внаслідок людської діяльності спостерігались впродовж усієї історії цивілізації. Одна з перших екологічних криз розігралася наприкінці плейстоцену, коли внаслідок полювання були виснажені запаси дичини – мамонтів, шерстистого носорога, гігантського оленя, степового зубра.

Інша криза розгорнулась в Північно-західній Індії та Передній Азії, де внаслідок інтенсивного землекористування та неправильної системи зрошування відбулась швидка деградація ґрунтів та спустелювання земель. Найродючіші землі стали непридатними для життя.

Глобальна екологічна криза ХХ століття зумовлена не природними, а технолого-виробничими причинами. Темпи зміни параметрів біосфери виявились в тисячі разів вищими, ніж темпи її природної еволюції.

Антропогенний вплив на природу.

Форми впливу людини на природу:

• Прямий – безпосередній вплив на природу (добування нафти, газу тощо).

• Непрямий – є наслідком прямого, не завжди можна передбачити і врахувати, наслідки можуть з’явитись у майбутньому.

• Свідомий – можна контролювати та планувати.

• Несвідомий – спостерігається, наприклад, у зонах рекреації.

Масштаби впливу господарської діяльності людства глобальні, наприклад:

• водночас людство виробляє відходів у 2000 разів більше, ніж решта біосфери;

• щохвилини в атмосферу викидається понад 12 тис. тон. вуглекислого газу;

• щороку в світі синтезується близько 250 тис. нових хімічних сполук – ксенобіотиків, що є “чужими” для природи;

• у Світовому океані захоронено радіоактивні відходи, що за потужністю дії дорівнюють 30 “Чорнобилям”;

• щохвилини вирубується 20 га лісу.

Наслідки впливу людини на природне середовище.

• зміни структури земної поверхні (розорювання цілини, вирубування лісів, осушення боліт, утворення штучних водойм тощо);

• зміни складу біосфери, кругообігу і балансу речовин (добування корисних копалин, утворення відвалів, глобальне забруднення атмосфери, гідросфери тощо);

• зміни енергетичного, в тому числі й теплового балансу планети;

• зміни біоценозів (знищення окремих видів, переселення організмів у нові місця, створення нових сортів рослин та порід тварин).