- •1. Природно-правовий (ідеологічний, аксіологічний).
- •2. Позитивістський (нормагивістський).
- •11. Зміст управління за Законами Ману.
- •12. Доктрини політики у вченнях Давньої Індії.
- •13. Мета ідеальної держави Конфуція.
- •14. Уявлення про походження держави у вченнях китайських мислителів давнини.
- •15. Поняття держави у конфуціанстві.
- •16. Ідеальний суспільний устрій у Лао-цзи.
- •18. Походження і мета держави у Лао-цзи. – дивись питання 16. Там все є
- •19. Походження і причини виникнення держави у Мо-цзи.
- •20. Суть доктрини зразкової держави Шань-Яна.
- •21. Закон і місце у правовій системі легістів.
- •22. Суть договірної теорії походження держави.
- •23. Основні цінності західно-правової традиції, вироблені у Давній Греції.
- •24. Основні політико-правові проблеми, які розглядали школи у Давній Греції.
- •25. Періоди розвитку давньогрецької думки (мислителі, їх ідеї).
- •27. Уявлення про справедливість (Гомер і Гесіод)
- •28. Основні ідеї софістів. Природнє право у софістів
- •29. Суть принципу панування права у вченнях Античної Греції
- •30. Основні відмінності в уявленні про закон у працях Платона держава і закон
- •31. Походження держави за Арістотелем
- •32. Суть цинізму в іппв і вплив його ідей на розвиток пол.-пр вчень –
- •40. Уявлення про деражву у давньоримській думці. Визанчення Ціерона
- •41. Суть ідеї циклічного розвитку за Пулібієм, ідеї та форми.
- •42. Суть ідеї Пулібія про внутрішню рівновагу і стабільність змішаного устрою. 3 гілки.
- •43. Суть визання держави у концепції Ціцерона.
- •44. Форми правління і їх характерні ознаки за Ціцероном.
- •45. Суть ідеї мішаного устрою Ціцерона.
- •46. Суть уявлення римських юристів про волю народу, яка творить право.
- •47. Християнські вчення про державу. Роль правителя. Суть представництва.
- •48. Становище особи в християнстві.
- •49. Мета покарання за християнським вченням.
21. Закон і місце у правовій системі легістів.
Шан Ян (400/390-338 до н. е.).
Основоположник легізму (лат. lex (leg's) - закон) - вчення, яке ототожнювало право і закон. Його правові і політичні погляди спрямовувались на подолання поширених на той час ідеалів конфуціанства у сфері управління державою. Вони викладені його учнями у праці "Шан цзюнь шу" ("Книга правителя області Шан"), завершеній у Ш ст. до н. е.
Основні постулати праці Шан Яна ґрунтуються на ученні Гуань Чжуна. Держава з метою свого процвітання спирається на жорсткі закони і суворі покарання, досягає спокою і благоденства завдяки землеробству і війнам. Вона стане бідною і слабкою, якщо не зможе запобігти накопиченню у її середині "яду паразитів", до яких належать музика, "Шицзін", "Шуцзін", повага до колишніх порядків, чесноти, повага до батьків, братерські обов'язки, щирість, довіра, чесність, безкорисливість, людинолюбство, справедливість, небажання воювати, уявлення про війни як щось ганебне. Завдання мудрого правителя держави - ніколи не забувати про закон; послабити прихильників; подолати красномовців; нищити будь-які міркування; правити лише на підставі закону; встановити єдині правила заохочення і покарання, найрозгорнутішу систему тотального стеження, колективної відповідальності за принципом кругової поруки; ухвалити закон, що забезпечить неухильне дотримання інших законів; закріпити права і обов'язки підданих; формулювати закони чітко і доступно для сприйняття і для розумних, і для "дурників"; створювати закони відповідно до звичаїв народу; добре знати, що люди люблять і що вони ненавидять; нещадно боротися із "паразитами"; бути справедливим до нелюбих і не потурати улюбленцям.
Шан Ян був упевнений, що порядок у державі досягається трьома шляхами:
1) через закон як те, чого дотримуються і правитель, і сановники; 2) через довіру як те, що встановлюється спільно і правителем, і сановниками; 3) через владу як те, чим розпоряджається один правитель.
Шень Дао тлумачив юридичний закон як втілення природного закону — лише в цьому випадку можлива справедливість. Закон не тільки регулює відносини поміж людьми, а й охороняє права людей, в першу чергу майнові, і встановлює обов'язки людей стосовної держави.
+ що було на парі – закон у легістів мав бути обов’язково писаним, це було гарантією охорони власності та особи. Легізм узагальнив як науковий напрям Хань Фей, і розвинув ідею управління державою на основі закону, який мав бути однаково суворим для всіх, хто порушив його вимоги і однаково нагороджувати тих, хто його ретельно дотримується.
22. Суть договірної теорії походження держави.
Договірна теорія або теорія суспільного договору грунтується на ідеї походження держави в результаті угоди (договору) як акта доброї волі людей (які до цього знаходились в «природному», первинному стані), згоді про те, що одні будуть управляти, а інші - виконувати їхні управлінські рішення. Об'єднання людей в єдиний державний союз розглядається як природна вимога збереження людського роду і забезпечення справедливості, свободи і порядку. І зрештою в правителя і суспільства виникає комплекс взаємних прав і обов`язків і також відповідальність за невиконання останніх. Так, держава має право приймати закони, збирати податки, карати злочинців і т.п., але воно зобов`язане захищати свою територію, права і свободи громадян, їх власність та ніш. Громадяни зобов`язані дотримуватись законів, сплачувати податки і т.п. і в свою чергу вони мають право на захист свободи і власності, а у випадку зловживання правителя своїми правами або невиконання їм своїх обов`язків вони мають право навіть розірвати договір з ним.
+ по контексту попередніх питань
