Лабораторна робота № 7 Тема економічна оцінка наслідків дії неґативних антропогенних навантажень і визначення витрат для їх ліквідації

Інтенсивні антропогенні навантаження на природне середовище обертаються негативними наслідками прямої чи непрямої дії на людину. Пряма неґативна дія на людину:

• зовнішнє опромінення (радіація та ін.);

• через повітря під час дихання.

Непрямий неґативний вплив:

• забруднення ґрунту і подальше забруднення відбувається за ланцюгом ґрунт – рослина – продукти харчування, тварини – людина;

• забруднення водних ресурсів, а через них людей та тварин.

Об’єктивна наявність неґативних екологічних наслідків антропогенного походження вимагає в процесі суспільно-господарської діяльності людини виділяти фінансові й матеріально-технічні ресурси для зменшення і ліквідації утворених економічних збитків.

Економічні збитки (витрати) суспільства антропогенного походження у природному середовищі формуються за такими основними напрямами:

1. Ліквідація забруднення природних ресурсів (земля, вода та повітря).

2. Витрати, необхідні для зниження або ліквідації шкідливих рівнів забруднення для людини хімічними елементами, що надходять із землі, води і повітря до сільськогосподарської сировини для одержання продуктів харчування або безпосередньо до самих продуктів.

3. Додаткові витрати на одержання екологічно чистих продуктів харчування в умовах існування забруднення природних ресурсів.

4. Фінансово-матеріальні витрати суспільства, які необхідні для ліквідації захворювань людей, викликаних вживанням екологічно забруднених продуктів харчування.

Витрати на ліквідацію забруднення природних ресурсів визначаються за формулою 7.1:

Е_л = О + П_р + В (7.1)

де Е_л – сумарні ліквідаційні витрати забруднення;

О – витрати на виконання підготовчих та обстежу вальних робіт;

П_р – вартість виконання проектних інженерно-технічних робіт;

В – вартість виконавчих робіт з реалізації проектно-вишукувальних робіт.

Витрати на одержання екологічно чистих продук­тів харчування визначають за формулою 7.2:

Е_х = В_п+В_ч (7.2)

де Е_х – сумарна вартість робіт щодо одержання еко­логічно чистих продуктів харчування;

В_п – вартість робіт, щодо очищення сільськогос­подарської сировини, одержаної на забруднених землях;

В_ч – вартість витрат на одержання чистих продуктів харчування на землях, не забруднених шкідливими хі­мічними токсикантами.

Витрати (В_ч) визначають за формулою 7.3:

В_ч =В_с+В_т+В_к (7.3)

де В_с – витрати на підвищення врожайності сільсько­господарських культур;

В_т – витрати на вдосконалення технологій виро­щування сільськогосподарських культур;

В_к – витрати на здійснення культуртехнічних ро­біт щодо підвищення родючості грунтів.

Загальносуспільні витрати держави, що виникають внаслідок антропогенного забруднення природних ре­сурсів, визначають за формулою 7.4:

Е_с = Е_л+Е_х+Е_з (7.4)

де Е_с – загальносуспільні витрати держави:

Е_л – сумарні ліквідаційні витрати забруднення при­родних ресурсів;

Е_х – витрати на одержання екологічно чистих про­дуктів харчування;

Е_з – витрати суспільства на ліквідацію захворю­вань, викликаних вживанням забруднених продуктів харчування.

З погляду визначення суспільно-державної ефектив­ності здійснення заходів щодо ліквідації еколого-небезпечних забруднень природних ресурсів для одержання високоякісних продуктів харчування треба порівнювати економічні показники (Е_л) та (Е_х).

При цьому необхідно розглядати декілька варіантів порівняння загальних витрат на ліквідацію забруднення земельних ресурсів і витрат, пов’язаних з одержанням продуктів харчування на землях, де відсутнє будь-яке забруднення хімічними елементами антропогенного по­ходження. Це, так би мовити, крайні (максимальні) по­гляди на розв’язання питання, як одержати екологічно чисті продукти харчування при наявності антропогенно­го забруднення природних ресурсів.

По-перше, розглядається варіант (Е_л), коли передба­чається комплекс заходів щодо повного знищення шкідливих хімічних забруднень на даній території зе­мельних ресурсів. Тобто після здійснення таких за­ходів можна на цих сільськогосподарських землях одержувати екологічно чисті продукти харчування, за­стосовуючи звичайні технології вирощування сільськогосподарських культур.

По-друге, розглядається варіант (Е_х), коли екологіч­но забруднені землі підлягають повній консервації, а одержання продуктів харчування для людей передба­чається на екологічно чистих землях, розміщених в ін­шому місці.

Доцільно розглянути третій (проміжний між двома першими варіантами) варіант, коли передбачається част­кове зниження рівнів забруднення земельних ресурсів, що дасть можливість частково одержувати чисті продук­ти харчування з цих територій.

Іншу частину продуктів харчування можна одержу­вати на чистих землях, розміщених в іншому місці.

Порівнюючи три варіанти, для реалізації необхідно брати той, який потребує найменших фінансових витрат.