ЗМІСТ

Вступ.................................................................................................................. 4

1 Структура, зміст та оформлення розрахунково-графічного завдання............ 5

2 Основні теоретичні відомості щодо побудови та

режимів роботи мікропроцесорних систем та їхніх основних блоків ….... 12

3 Варіанти завдань…..……............................................................. 41

Список літератури ……………………………………................................... 46

Додаток А. Зразок оформлення титульної сторінки..................................... 47

Додаток Б. Зразок оформлення креслень......................................................48

ВСТУП

Під час розробки та експлуатації мікропроцесорних систем, як правило, зустрічаються з різноманітними задачами розрахунку та синтезу систем управління об’єктами та процесами дискретної й безперервної дії, контролю, діагностики, розподіленого та віддаленого збирання й оброблення даних, з різними видами завадостійкості каналів та ін.

Дані методичні вказівки направлені на надання допомоги студентам під час виконання основних розділів розрахунково-графічного завдання (РГЗ) з метою висвітлення особливостей розв’язання поставлених перед ними задач.

У методичних вказівках особливу увагу приділяють побудові принципових схем основних блоків мікропроцесорних систем, методам розроблення алгоритмів функціонування систем у цілому та основних фраґментів прикладного програмного забезпечення. Наведено вимоги щодо структури та основного змісту РГЗ.

Також розглянуто ряд основних питань розроблення мікропроцесорних систем, а саме: побудова моделей розподілу адресного простору, розрахунок сумарної споживаної потужності мікропроцесорних систем, побудова часових діаграм режимів роботи мікропроцесорних систем, що дозволяє студентам повною мірою опанувати всі особливості їх застосування у складі реальних систем управління, контролю, діагностики, вимірювальних систем.

Завдання на РГЗ сформовано таким чином, що під час його виконання студенти, поряд із розробленням саме мікропроцесорної системи, навчаються основних методів аналізу технологічних процесів, об’єктів та їхніх складових частин, здобувають навички у формуванні технічного завдання на розроблення складних програмованих систем.

Разом із лекційним матеріалом, практичними заняттями та лабораторними роботами виконання РГЗ направлене на формування у студентів більш глибокого розуміння ролі дисципліни у процесі їхньої підготовки за вибраною спеціальністю.

1 Структура, зміст та оформлення проекту

Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки і комплекту креслень.

Структура розрахунково-пояснювальної записки

1. Титульна сторінка.

2. Реферат.

3. Зміст.

4. Вступ.

5. Аналіз технічного завдання.

6. Схемотехнічна частина.

7. Програмна частина.

8. Висновки.

9. Список використовуваної літератури.

10. Додатки.

До типового комплекту креслень входять

1. Електрична функціональна схема мікропроцесорної системи (МПС).

2. Електрична принципова схема МПС.

3. Часові діаграми режимів роботи МПС.

4. Алгоритм програми МПС.

Обсяг основної частини розрахунково-пояснювальної записки (без титульної сторінки, списку використовуваної літератури та додатків) не має перебільшувати 15-20 сторінок форматом А4 друкованого тексту з рамками, оформленого згідно з діючими стандартами.

Зразок оформлення титульної сторінкипояснювальної записки на РГЗ наведено у додатку А. Слід зазначити, що аркуш завдання має стандартну форму і має бути заповнений від руки.

Рефератмає містити коротку (350-400 символів) характеристику МПС, розробленої в проекті, а також відомості про склад супроводжувальної документації, зокрема, обсяг пояснювальної записки, наявність і кількість у ній рисунків, таблиць, найменувань літератури, додатків і кількість креслень, які відображують основні результати проекту.

Зміствключає до свого складу перелік усіх заголовків розділів і підрозділів, виділених у пояснювальній записці з наскрізною нумерацією в межах трьох основних розділів, при цьому назви розділів виділяють великими літерами.

У вступіслід обґрунтувати актуальність і необхідність розроблення, сфери його застосування, а також особливості МПС, що проектують, по відносно технологічних об’єктів, у складі яких вона може використовуватися.

У розділі “Аналіз технічного завдання”необхідно всебічно розглянути поставлену задачу на рівні ідеї, розкриття математичних принципів функціонування та з позицій її технічної реалізації з використанням сучасної елементної бази на рівні периферійних пристроїв. У результаті необхідно сформулювати мету й задачі розрахунків та повною мірою обґрунтувати напрямок РГЗ.

Розділ “Схемотехнічна частина”має обов’язково містити підрозділи “Розроблення функціональної схеми МПС”, “Розроблення принципової схеми МПС” і “Розрахунок споживаної потужності системи”.

У підрозділі “Розроблення функціональної схеми МПС” наводять опис основних функціональних блоків МПС (центрального процесорного блока (ЦПБ), блока пам’яті (БП), інтерфейсу вводу-виводу (ІВВ)), а також схеми периферійних пристроїв (ПП), що розкриває їхнє призначення, складові, принцип дії, проходження даних, сиґналів керування тощо як між окремими блоками, так і в МПС у цілому.

У підрозділі “Розроблення принципової схеми МПС” необхідно розкрити її принципи побудови, обґрунтувати вибір інтеґральних програмованих мікросхем, на яких виконано систему, стисло описати їхнє призначення, охарактеризувати сиґнали, що формуються в МПС, зазначити особливості ввімкнення та роботи окремих пристроїв тощо.

У підрозділі “Розрахунок споживаної потужності системи” розраховують споживану потужність системи як суму потужностей споживання всіх її мікросхем. Мета даного розрахунку – приблизно визначитися з необхідною потужністю та структурою блока живлення МПС.

У тому випадку, коли метою завдання є реальне виготовлення МПС, даний розділ доповнюють підрозділом “Розроблення друкованої плати МПС”, який має містити результати розроблення друкованої плати інтерфейсу вводу-виводу та периферійних пристроїв, коментарі до вибраного способу розміщення елементів на платі, рекомендації щодо її виготовлення.

Розділ “Програмна частина”має обов’язково містити підрозділи “Модель розподілу адресного простору”, “Часові діаграми режимів роботи МПС”, “Алгоритм програми МПС” та “Розроблення програми МПС”

У підрозділі “Модель розподілу адресного простору” має бути наведено в текстовому або табличному вигляді адреси всіх програмованих мікросхем ІВВ (з розбиванням на порти, якщо це необхідно), мікросхем ПЗП та ОЗП, оскільки вони є основою програмної роботи з пристроями пам’яті та вводу-виводу в складі МПС

Підрозділ “Часові діаграми режимів роботи МПС” має містити часові діаграми, що пояснюють виконання МПС її основних функцій (бажано сполучених з часовими діаграмами периферійних пристроїв), а також описання та коментарі до них.

У підрозділі “Алгоритм програми МПС” наводять схему та опис повного алгоритму програми мікропроцесора, включаючи ініціалізацію системи, перезавантаження робочої частини програми в оперативну пам’ять, програмування мікросхем інтерфейсу вводу-виводу, усі підпрограми, цикли тощо.

У підрозділі “Розроблення програми МПС” необхідно розкрити аспекти, що повною мірою висвітлюють особливості розроблення програмного забезпечення ключових процедур і режимів основної програми МПС. У випадку, коли метою проекту є реальна практична реалізація МПС, текст програми наводять повністю, з усіма необхідними поясненнями.

У висновкахслід виконати оцінювання отриманих у ході виконання завдання результатів, зазначивши рівень опрацювання окремих питань, указати недоліки отриманих результатів й можливі шляхи їхнього усунення у подальшому та зазначити, де і як може бути їх використано.

Список використовуваної літературиоформлюється відповідно до вимог ДСТУ щодо оформлення науково-технічної документації та не має перевищувати 8-10 літературних джерел.

У додаткивиносять специфікацію до принципової схеми МПС, текст програми, зменшені до формату А4 копії креслень без рамок та іншу документацію, описи тощо, які несуть додаткову інформацію стосовно розробленої МПС і необхідні під час підготовки та захисту РГЗ.

Оформлення пояснювальної записки та креслень

З усіх чотирьох боків аркуша має бути залишено поля розміром 20 мм, заповненість сторінки має становити 75% від її загального обсягу.

Текст виконують комп'ютерним способом, шрифтом ґарнітуроюTimesNewRoman, розміром 14 пунктів через півтора міжрядкових інтервала. Заголовок розділу, підрозділу від попереднього тексту відокремлюють трьома інтервалами. Відступ від назви підрозділу (пункту, підпункту) до наступного тексту має складати півтора інтервала.

Назви розділів і підрозділів для зручності читання потрібно виділяти напівжирним шрифтом, а визначення понять у тексті та термінів – курсивом.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті змісту й позначатися арабськими цифрами без крапки.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять.

Застосування такої системи нумерації відповідає вимогам ДСТУ 3008–95 і спрощує оброблення документів, уніфікує їх, оскільки дає можливість не вживати словесних найменувань і символів.

Сторінки роботи нумерують арабськими цифрами. Нумерація починається з титульної сторінки та є наскрізною. На титульній сторінці, аркуші завдання та рефераті номер сторінки не зазначають.

Для пояснення тексту, що викладають, допускається ілюструвати його графіками, діаграмами, схемами, кресленнями, фотознімками тощо. Ілюстрації, вміщувані у тексті, є рисунками.

Виконання креслень і схем, які є ілюстраціями, має відповідати вимогам стандартів ЄСКД, діаграм і графіків – нормативному документу Р50-77. Написи на рисунку виконують креслярським шрифтом.

Рисунки має бути пронумеровано у межах розділу арабськими цифрами.

Наприклад: Рисунок 1.1 – перший рисунок першого розділу.

Запис розмішують під рисунком симетрично до тексту. Рисунок може мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Найменування має відображати зміст рисунка та бути коротким. Його розміщують після номера рисунка через тире і виконують малими літерами з першої великої.

Рисунок, як правило, слід уміщувати після першої згадки про нього у тексті.

Для зручності зіставлення показників і наочності цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць, що відповідають вимогам чинних нормативних документів (ДСТУ 1.5-93, ДСТУ 3008-95).

Нумерують таблиці, якщо їх більше однієї в документі, арабськими цифрами. Система нумерації має бути індексаційною, тобто номер складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою (напр., «Таблиця 1.3» – третя таблиця першого розділу).

Слово "Таблиця" зазначають раз зліва над першою частиною таблиці. Найменування таблиці записують після її номера через риску з великої літери.

Назва таблиці визначає її тему й зміст і має бути точною, виразною, лаконічною й відповідати змісту таблиці. Якщо таблицю переносять на наступні сторінки, то назву не повторюють, а пишуть: «Продовження табл. 3» або «Закінчення табл. 2». Назву можна не давати, якщо таблиця не має самостійного значення, тобто потрібна по ходу читання основного тексту. У продовженні таблиці на наступних сторінках допускають заміну заголовків граф їхньою нумерацією арабськими цифрами. При цьому в головці таблиці необхідно подати нумерацію граф. Нумерація граф і рядків таблиці застосовується й тоді, коли на них треба робити посилання в тексті документа. Для розмежування рядків таблиці використовують горизонтальні та вертикальні лінії. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається. Увесь текст таблиці має бути набрано через один інтервал шрифтом ґарнітурою TimesNewRoman, розміром 14 пунктів.

Заголовки граф наводять переважно в називному відмінку однини без довільного скорочення слів.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, з нового рядка посередині сторінки.

Під час написання формул необхідно дотримуватися нижчезазначених розмірів символів і стилів їхнього написання.