Лабораторна робота № 2 Тема картографічне забезпечення охорони лісів

Необхідність оперативного реагування на динамічні зміни поряд із багатофакторним аналізом ситуації з охороною лісів у процесі господарського планування обумов­люють широке застосування картографічного методу.

Питання картографічного відображення деяких аспектів охорони лісів розробляли­ся в працях В. І. Алексєєва, Є. Н. Калашникова, А. С. Шейнгауза, О. В. Соколова та ін.

З розвитком ГІС технологій поступово змінюється й сутність картографування охорони лісів, що полягає в інфор­маційно-картографічному моделюванні на базі спеціалізованої ГІС і наступному ГІС-аналізі просторового розподілу основних характеристик, структури, функціонування і взаємозв’язків між розміщенням лісового фонду й територіальною організацією лісово­го господарства, негативними чинниками, які впливають на стан лісів, та ще складови­ми лісової охорони.

Аналіз стану картографування охорони лісів

Найчастіше з показ­ників, які можуть бути віднесені до лісоохо­ронних, в атласах відображені ареали по­ширення рідкісних та зникаючих видів лісо­вих рослин і тварин. Деякі атласи радянсь­кої доби (зокрема Атлас лісів СРСР та Атлас природних умов і ресурсів УРСР) відображують розподіл лісів за категоріями захисності. Закордонним атласам прита­манні показники ступеня, частки і чинників антропогенної порушеності лісів, карти ви­рубаних лісових масивів та лісових тери­торій, що охороняються.

Карти екологічного стану лісів займають належне місце в структурі розділу “Екологічний стан компонентів природи” Наці­онального атласу України, де відображені основні антропогенні зміни у лісах, рівень дефоліації (пошкодження лис­тових пластинок та хвої) лісів, обсяги, тен­денції та причини загибелі лісів, зникаючі види лісової біоти, генетичний фонд лісів, лісові заповідні об’єкти тощо.

Охорона лісів як об’єкт картографічного моделювання

Під картографічним моделюванням охорони лісів слід розуміти створен­ня, аналіз та перетворення карт і їх систем як моделей просторово-часових та функці­онально-динамічних аспектів охорони лісів з метою отримання систематизованих та но­вих знань. У картографічному моделюванні охорони лісів застосовуються загальні прин­ципи та методи побудови картографічних моделей.

Більшість характеристик, які враховуються в процесі створення карт охорони лісів, мають певну часову дискретність, тобто діють не постійно, а час від часу. Так, річна площа лісових пожеж залежить від різних чин­ників, у тому числі від породних умов, тому вона відрізняється рік від року. Щоб одержа­ти повну картину, недостатньо користуватися лише даними про стан явища чи процесу на певний часовий зріз. Необхідно використову­вати усереднену інформацію за кілька років. Найоптимальнішим для досягнення мети математико-картографічного моделювання охо­рони лісів виявляється період у 5 років.

Відображення негативних явищ та про­цесів, які шкодять лісам

Негативні чинники можна поділити на природні та антропогенні. До природних відносять:

• на­явність шкідників та хвороб лісу;

• пошкод­ження дерев дикими тваринами;

• несприят­ливі погодні умови.

До антропогенних чин­ників належать:

• пожежі;

• отруйні промислові викиди;

• вирубування лісів для потреб лісової та інших галузей господарства;

• самовільні поруби.

Втім, такий поділ чинників негатив­ного впливу на ліси є вельми умовним, оскільки, скажімо, несприятливі погодні умови посилюються завдяки глобальному по­теплінню, а масове поширення шкідників та хвороб серед лісових рослин відбувається здебільшого в штучних насадженнях або тих, що ослаблені надмірними рубками, тобто погіршення умов обумовлене антропогенни­ми причинами. Але пожежі час від часу ви­никають і природним шляхом.