- •Методичні вказівки
- •Затверджено методичною радою кдпу
- •Лабораторна робота № 1 Тема використання гіс-технологій у формуванні моніторинґової мережі забруднених земель
- •Лабораторна робота № 2 Тема картографічне забезпечення охорони лісів
- •Аналіз стану картографування охорони лісів
- •Охорона лісів як об’єкт картографічного моделювання
- •Відображення негативних явищ та процесів, які шкодять лісам
- •Загибель та дефоліація лісів
- •Лісові пожежі, шкідники та хвороби лісів
- •Збереження біорізноманіття лісів
- •Оперативне гіс картографування охорони лісів
- •Лабораторна робота № 3 Тема екологічна оцінка стану земель на основі даних земельного кадастру
- •Лабораторна робота № 4 Тема розгляд земельно-кадастрового обліку для потреб еколого-економічної оцінки земель
- •Лабораторна робота № 5 Тема екологічний моніторинґ
- •5.1 Екологічний моніторинґ на землях сільськогосподарського призначення
- •Лабораторна робота № 6 Тема ерозійне районування (зонування) земель
- •Лабораторна робота № 7 Тема економічна оцінка наслідків дії неґативних антропогенних навантажень і визначення витрат для їх ліквідації
- •Список літератури
- •Кременчук 2006
Лабораторна робота № 2 Тема картографічне забезпечення охорони лісів
Необхідність оперативного реагування на динамічні зміни поряд із багатофакторним аналізом ситуації з охороною лісів у процесі господарського планування обумовлюють широке застосування картографічного методу.
Питання картографічного відображення деяких аспектів охорони лісів розроблялися в працях В. І. Алексєєва, Є. Н. Калашникова, А. С. Шейнгауза, О. В. Соколова та ін.
З розвитком ГІС технологій поступово змінюється й сутність картографування охорони лісів, що полягає в інформаційно-картографічному моделюванні на базі спеціалізованої ГІС і наступному ГІС-аналізі просторового розподілу основних характеристик, структури, функціонування і взаємозв’язків між розміщенням лісового фонду й територіальною організацією лісового господарства, негативними чинниками, які впливають на стан лісів, та ще складовими лісової охорони.
Аналіз стану картографування охорони лісів
Найчастіше з показників, які можуть бути віднесені до лісоохоронних, в атласах відображені ареали поширення рідкісних та зникаючих видів лісових рослин і тварин. Деякі атласи радянської доби (зокрема Атлас лісів СРСР та Атлас природних умов і ресурсів УРСР) відображують розподіл лісів за категоріями захисності. Закордонним атласам притаманні показники ступеня, частки і чинників антропогенної порушеності лісів, карти вирубаних лісових масивів та лісових територій, що охороняються.
Карти екологічного стану лісів займають належне місце в структурі розділу “Екологічний стан компонентів природи” Національного атласу України, де відображені основні антропогенні зміни у лісах, рівень дефоліації (пошкодження листових пластинок та хвої) лісів, обсяги, тенденції та причини загибелі лісів, зникаючі види лісової біоти, генетичний фонд лісів, лісові заповідні об’єкти тощо.
Охорона лісів як об’єкт картографічного моделювання
Під картографічним моделюванням охорони лісів слід розуміти створення, аналіз та перетворення карт і їх систем як моделей просторово-часових та функціонально-динамічних аспектів охорони лісів з метою отримання систематизованих та нових знань. У картографічному моделюванні охорони лісів застосовуються загальні принципи та методи побудови картографічних моделей.
Більшість характеристик, які враховуються в процесі створення карт охорони лісів, мають певну часову дискретність, тобто діють не постійно, а час від часу. Так, річна площа лісових пожеж залежить від різних чинників, у тому числі від породних умов, тому вона відрізняється рік від року. Щоб одержати повну картину, недостатньо користуватися лише даними про стан явища чи процесу на певний часовий зріз. Необхідно використовувати усереднену інформацію за кілька років. Найоптимальнішим для досягнення мети математико-картографічного моделювання охорони лісів виявляється період у 5 років.
Відображення негативних явищ та процесів, які шкодять лісам
Негативні чинники можна поділити на природні та антропогенні. До природних відносять:
наявність шкідників та хвороб лісу;
пошкодження дерев дикими тваринами;
несприятливі погодні умови.
До антропогенних чинників належать:
пожежі;
отруйні промислові викиди;
вирубування лісів для потреб лісової та інших галузей господарства;
самовільні поруби.
Втім, такий поділ чинників негативного впливу на ліси є вельми умовним, оскільки, скажімо, несприятливі погодні умови посилюються завдяки глобальному потеплінню, а масове поширення шкідників та хвороб серед лісових рослин відбувається здебільшого в штучних насадженнях або тих, що ослаблені надмірними рубками, тобто погіршення умов обумовлене антропогенними причинами. Але пожежі час від часу виникають і природним шляхом.
