- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
2. Правила складання назв органічних сполук
Отже, із основних положень замісникового способу номенклатури IUPAC випливає такий алгоритм у послідовності при складанні назв органічних сполук:
1 Встановлюють старшу характеристичну групу, оскільки саме вона зумовлює подальший вибір родопочаткової структури та її нумерацію. Наприклад, у сполуці, будова якої виражається струкрурною формулою
CH2 -СН2-СН2-СН - СН-СН2-СН=О,
I I I
OH NH2 Cl
4-Аміно-7-гідрокси-3-хлоргептаналь
міститься чотири функціональні групи (-CH=O, -Cl, -NH2, -OH). Але старшою із них є карбонільна група –СН=О, тому з неї починається нумерація ланцюга і вона визначає основу родопочаткової назви: гептаналь.
2 Визначають родопочаткову структуру – головний аліфатичний ланцюг чи циклічну систему. Для обрання родопочаткової структури керуються такими критеріями (у порядку зменшення їх значущості):
найбільша кількість функціональних груп;
найбільша кількість кратних зв’язків;
найбільша довжина вуглецевого ланцюга - саме кількість атомів карбону є основою назви родопочаткової структури;
найбільша кількість вуглеводневих радикалів.
Для карбоциклічних, гетероциклічних і ароматичних сполук родопочатковою структурою є цикл. Якщо сполука містить одночасно і відкритий ланцюг, і цикл, за родопочаткову структуру вважається та частина, в якій міститься старша характеристична група. Для прикладу порівняємо структуру двох сполук:
3-Фенілпропандиол-1,2 1-Етил-2-пропілбензен
У першому випадку родопочатковою структурою є боковий ланцюг, оскільки він містить три замісники (один фенільний радикал -С6Н5 і дві гідроксогрупи -ОН), а у другому – цикл (бензенове кільце) з двома замісниками.
3 Нумерують атоми карбону у складі родопочаткової структури, починаючи від старшої характеристичної групи. Якщо це правило не дозволяє однозначно вибрати напрямок нумерації, то ланцюг нумерують, щоб замісники чи кратні зв’язки одержали найменші номери.
4 В алфавітному порядку називають замісники, які позначаються префіксами, із попереднім зазначенням їх локантів. За наявності декількох однакових замісників користуються множувальними префіксами (множувальні префікси не входять в алфавітну послідовність), а цифри- локанти повторюються стільки разів, скільки є замісників. Цифри записують перед префіксами і після суфіксів. При цьому цифри одна від одної розділяються комою, а цифра від букви – дефісом, наприклад: 2,2,3-триметил..., 3,4-дибром- 1,1,1-трихлор... .
5 Називають родопочаткову структуру з урахуванням відповідних суфіксів (для позначення характеру і кратності зв’язків, а також природи старшої характеристичної групи) з множувальними частками; після суфіксів через дефіс записують цифри-локанти, кількість яких повинна відповідати множувальним часткам, наприклад: ...триєн-1,3,5- ін-8, ...триол-1,2,3.
ПРИКЛАД 1 Перевірити правильність нумерації головного ланцюга і назвати вуглеводень:
СН2-СН2-СН–СН-СН3 .
I І I
CH3 CH3 C2H5
РОЗВ’ЯЗАННЯ. Нумерація наведена неправильно, оскільки порушені критерії, згідно із якими головним вважається найдовший вуглецевий ланцюг. Тому метильну групу СН3–, сполучену з першим атомом С, і етильну групу С2Н5–, сполучену із другим від краю атомом карбону, необхідно розглядати не як радикал, а як продовження основного ланцюга. Отже, нумерація ланцюга буде такою:
СН2-СН2-СН–СН-СН3 .
I І I
CH3 CH3 C2H5
Але наочніше переписати запропоновану структурну формулу, розвернувши її таким чином, щоб було видно найдовший ланцюг, який містить сім атомів С (що відповідає гептану) і два метильні радикали. Тоді нумерація починається з того боку, до якого найближчим є один із радикалів:
CH3 -СН2-СН2-СН–СН-СН2-СН3 .
I I
СH3 CH3
3,4-Диметилгептан
ПРИКЛАД 3 Назвати сполуку, будова якої виражається структурною формулою
H2N- CH2- C=CH-C=CH-CH=O .
I I
CH3 C6H5
РОЗВ’ЯЗАННЯ. Ця сполука містить чотири замісники, два з яких є вуглеводневими радикалами (алкільний метил –CH3 і арильний феніл –C6H5), а два інші (-NH2, -CH=O) – функціональними групами. Згідно із порядком старшинства характеристичною буде карбонільна група –СН=О, тому вона визначає належність сполуки до альдегідів і відображається у назві за допомогою суфікса -аль; з неї необхідно починати нумерацію атомів карбону. Назву другої функціональної групи – аміногрупи -NH2 – разом із назвами радикалів у алфавітному порядку слід віднести у префікс, зазначивши перед ними локантні номери атомів карбону. Загальна кількість атомів карбону в ланцюгу – 6 – відповідає насиченому аліфатичному вуглеводню з нерозгалуженою структурою – гексану, але наявність подвійних зв’язків вимагає заміни суфікса -ан на -єн. Однак у випадку двох, трьох чи більше подвійних зв’язків формування назв має невеликий нюанс, який полягає у тому, що заміняють не весь суфікс -ан, а тільки останню букву (-н) у назві алкану з додаванням множувальної частки (для даної сполуки – -ді) за кількістю подвійних зв’язків. Отже, узагальнюючи всі положення, одержимо кінцевий варіант назви запропонованої структури: 6-Аміно-5-метил-3-фенілгексадієн-2,4-аль.
