- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета: Основна мета навчальної дисципліни “Органічна хімія” – поглиблене засвоєння фундаментальних знань в області хімії, які є основою для подальшого вивчення циклу хімічних і біологічних дисциплін, які також будуть широко використані в подальшій практичній роботі.
Завдання: Типовими задачами діяльності вивчення органічної хімії є:
Освітні:
забезпечення знаннями та вміннями про склад, будову, властивості органічних сполук та їх перетворення;
встановлення впливу індуктивного і мезомерного ефектів замісників на реакційну здатність речовин;
складання структурних формул сполук та ізомерів;
класифікація органічних сполук та реакцій;
складанні назв органічних сполук за тривіальною, раціональною, міжнародною (ІЮПАК) номенклатурою;
прогнозування механізму хімічних перетворень;
здійснення хімічних перетворень органічних сполук;
характеристика фізичних і хімічних властивостей органічних сполук;
установлення структури органічних сполук фізичними і хімічними методами;
оцінка кислотності та основності органічних сполук;
складання схем багатостадійних синтезів органічних сполук;
розуміння явища ароматичності як наслідку циклічної делокалізації електронної густини;
установлення причин і механізму електронних зміщень по хімічних зв’язках;
оперування основами конфірмаційного аналізу органічних сполук;
розуміння причин оптичної активності органічних сполук і оптичної ізомерії;
складання формул оптичних ізомерів;
установлення орієнтуючого впливу електронної природи замісників на напрямок реакції приєднання та заміщення;
складання формул геометричних ізомерів;
здійснення синтезу органічних речовин різних класів.
Дослідницькі:
розвиток теоретичного мислення;
формування наукового світогляду;
аналіз засвоєння навчального матеріалу з органічної хімії.
Гностичні:
одержання нових знань;
формування хімічної мови;
формування експериментальних вмінь;
формування вмінь розв’язувати хімічні задачі.
Проектувальні:
ознайомлення з можливостями хімії у вирішенні екологічних проблем;
сприяння розвитку здатності студентів до узагальнення природних процесів;
формування особистісної установки до використання знань з органічної хімії у майбутній професійній діяльності.
організація і моделювання подальшого особистого навчального-виховного процесу;
управління власною навчальною діяльністю.
Зміст уміння:
використовуючи теорію електронних зміщень, визначати вплив індукційного і мезомерного ефектів замісників на реакційну здатність речовин з метою обґрунтування їх хімічних властивостей;
на основі електронної будови атомів, теорії будови органічних сполук, складати структурні формули ізомерів для пояснення фізичних та хімічних властивостей сполук;
використовуючи теорії будови органічних сполук, особливості хімічного зв’язку та теорію електронних зміщень, класифікувати органічні сполуки та реакції;
на основі ізомерії карбонового ланцюга, старшинства функціональних груп, складати назви органічних сполук за тривіальною, раціональною, міжнародною (ІЮПАК) номенклатурою;
використовуючи теорії будови органічних сполук, характер розподілу електронної густини у молекулах, прогнозувати механізм хімічних перетворень;
на основі хімічних властивостей класів органічних сполук здійснювати їх хімічні перетворення з метою одержання певних продуктів;
на основі теорії будови характеризувати фізичні і хімічні властивості органічних сполук;
використовуючи дані УФ-, ІЧ- та ЯМР-спектроскопії робити висновок щодо структури органічних сполук, наявності різних функціональних груп; елементний та функціональний аналіз органічних сполук різних класів;
використовуючи теорію електронних зміщень пояснювати наявність кислотних і основних властивостей представників різних класів органічних сполук та їх залежність від структури молекул;
використовуючи знання хімічних властивостей органічних сполук складати оптимальні схеми синтезу представників органічних сполук різних класів з урахуванням умов перебігу хімічних реакцій;
на основі електронної теорії та теорії будови хімічних зв’язків передбачати наявність чи відсутність ароматичних властивостей карбоциклічних і гетероциклічних сполук;
обґрунтувати специфічні хімічні властивості ароматичних сполук з позиції хімічної термодинаміки;
використовуючи теорію хімічного зв’язку пояснювати причини зміщення електронної густини по системах - і -зв’язків. Пояснювати явища делокалізації електронної густини в межах систем спряження. Розрізняти типи спряжень;
використовуючи теорію будови органічних сполук та закони термодинаміки, пояснювати реакційну здатність органічних сполук у залежності від просторової будови молекул;
використовувати проекційні формули Ньюмена;
на основі теорії будови органічних сполук передбачати наявність чи відсутність оптичної активності. Оперувати поняттями абсолютної та відносної конфігурації. Розрізняти енантіомерію та діастереомерію. Використовувати проекційні формули Фішера та перспективні формули Хеуорса. Для опису будови оптично активних сполук використовувати R- S-номенклатуру;
використовуючи теорію електронних зміщень пояснювати утворення певних ізомерів внаслідок гетеролітичних реакцій приєднання та заміщення. Визначати узгоджений (або неузгоджений) вплив декількох замісників в ароматичному ядрі на реакції заміщення;
використовуючи теорію будови органічних сполук пояснювати наявність цис-, транс-ізомерії, син-, анті-ізомерії. Для сполук, що мають подвійний С=С зв'язок або циклічну будову. Для опису будови ненасичених сполук використовувати Е-, Z-номенклатуру;
використовуючи знання хімічних властивостей органічних сполук та техніки лабораторних робіт здійснювати синтез органічних сполук різних класів, проводити їх очистку та ідентифікацію. Визначати найважливіші константи органічних речовин.
використовуючи основні хімічні поняття, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати хімічні явища та процеси, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки між ними, встановлювати загальні закономірності для розвитку теоретичного мислення;
використовуючи основні закони хімії, за допомогою уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати окремі факти, виявляти, встановлювати і розкривати внутрішньо-предметні та міжпредметні зв’язки, оцінювати їх пізнавальні значення з метою формування наукового світогляду;
використовуючи теоретичні принципи та положення психології, аналізувати, оцінювати, зіставляти педагогічні ситуації для вирішення педагогічних проблем, що виникають в процесі навчання хімії;
використовуючи методи психодіагностики, прогнозувати та проектувати власну діяльність;
використовуючи психологічні методи дослідження, вивчати психологічні особливості засвоєння навчальної інформації з метою діагностики, прогнозу ефективності та корекції навчально-виховного процесу;
ґрунтуючись на знаннях теоретичних основ формування хімічної мови, формувати уміння користуватися хімічною мовою в навчальному процесі;
спираючись на володіння технікою та методикою хімічного експерименту; формувати експериментальні уміння і навички;
ґрунтуючись на методичних підходах до розв’язання та складання хімічних задач, навчатися розв’язувати розрахункові та якісні задачі;
ґрунтуючись на сучасних досягненнях хімічної науки та промисловості, відбирати інформацію і адаптувати її з урахуванням дидактичних принципів і власних психологічних особливостей, проектувати і моделювати освітнє середовище задля здійснення навчально-виховного процесу.
Студенти повинні знати:
З.38.01 |
Загальні закономірності будови органічних сполук. |
З.38.01.01 |
Класифікація, ізомерія та номенклатура органічних сполук. Просторова будова молекул. |
З.38.01.02 |
Хімічний зв’язок. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках. |
З.38.01.03 |
Кислотні та основні властивості органічних сполук. Класифікація органічних реакцій і реагентів. |
З.38.01.04 |
Алкани. Реакції радикального заміщення. Нафта. |
З.38.01.05 |
Алкени, алкіни, алкадієни. Реакції електрофільного приєднання. |
З.38.01.06 |
Галогенопохідні вуглеводнів. Реакції нуклеофільного заміщення та елімінування |
З.38.02 |
Нітросполуки, аміни та сульфуровмісні похідні аліфатичного ряду. |
З.38.03 |
Одно- і багатоатомні спирти. Прості етери. |
З.38.04 |
Аліфатичні альдегіди. Аліфатичні кетони. |
З.38.05 |
Одноосновні та багатоосновні карбонові кислоти аліфатичного ряду. |
З.38.06 |
Функціональні похідні карбонових кислот аліфатичного ряду. |
З.38.07 |
Галогенопохідні кислоти. |
З.38.08 |
Оксиальдегіди та оксикетони. |
З.38.09 |
Окси- , альдегідо- і кетокислоти. Таутомерія. Оптична ізомерія. |
З.38.10 |
Амінокислоти. Білки. Поліамідні полімери. |
З.38.11 |
Загальна характеристика вуглеводів. |
З.38.12 |
Вуглеводи. Моносахариди. |
З.38.13 |
Вуглеводи. Ди- та полісахариди. |
З.38.14 |
Вищі полісахариди, їх біологічне значення. |
З.38.15 |
Моноядерні арени. |
З.38.16 |
Реакції електрофільного заміщення в аренах. Правила орієнтації замісників. |
З.38.17 |
Галогено-, нітро-, сульфопохідні моноядерних аренів. |
З.38.18 |
Феноли, ароматичні спирти, ароматичні альдегіди й кетони. Хінони. |
З.38.19 |
Ароматичні аміни. Азо- та діазосполуки. |
З.38.20 |
Ароматичні карбонові кислоти та їх похідні. |
3.38.21 |
Багатоядерні ароматичні сполуки з неконденсованими бензеновими ядрами. |
3.38.22 |
Ароматичні вуглеводні з конденсованими бензеновими ядрами. |
3.38.23 |
Канцерогенні багатоядерні ароматичні вуглеводні. |
3.38.24 |
Стероїди, та їх похідні. |
3.38.25 |
Трьох- та чотирьохчленні гетероцикли |
3.38.26 |
П’ятичленні гетероцикли з одним гетероатомом |
3.38.27 |
П’ятичленні гетероцикли з декількома гетероатомами |
3.38.28 |
Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом |
3.38. 29 |
Шестичленні гетероцикли з декількома гетероатомами |
3.38.30 |
Гетероцикли в природі |
3.38.31 |
Складні гетероцикли |
3.38.32 |
Семі- та восьмічленні гетероцикли |
3.38.33 |
Конденсовані системи гетероциклів. Небензоїдні ароматичні сполуки. |
3.38.34 |
Природа зв’язку в органічних молекулах. |
3.38.35 |
Електронна будова простих і кратних ковалентних зв’язків. |
3.38.36 |
Електронна будова іонного і водневого зв’язків. |
3.38.37 |
Загальні закономірності номенклатури органічних сполук. |
3.38.38 |
Поширення алканів у природі. |
3.38.39 |
Застосування насичених вуглеводнів. |
3.38.40 |
Нафта. Склад нафти. Класифікація нафти. Теорії походження нафти. Основні способи переробки нафти. |
3.38.41 |
Використання спиртів у народному господарстві. Основні представники. |
3.38.42 |
Поширення у природі. Фізичні властивості спиртів. |
3.38.43 |
Застосування алкенів, алкінів, алкадієнів. |
3.38.44 |
Поняття про промисловий синтез. |
3.38.45 |
Реакції полімеризації та поліконденсації. |
3.38.46 |
Натуральний та синтетичні каучуки. |
3.38.47 |
Поширення у природі. Фізичні властивості спиртів, альдегідів і кетонів. |
3.38.48 |
Застосування спиртів, альдегідів і кетонів. |
3.38.49 |
Окремі представники аліфатичних спиртів, альдегідів і кетонів. |
3.38.50 |
Характерні особливості альдегідів і кетонів. |
3.38.51 |
Поширення у природі. Фізичні властивості карбонових кислот. |
3.38.52 |
Застосування карбонових кислот. |
3.38.53 |
Окремі представники аліфатичних карбонових кислот. |
3.38.54 |
Ненасичені одноосновні кислоти. |
3.38.55 |
Жири і воски. Вищі жирні кислоти. |
3.38.56 |
Біологічна роль органічних сполук. |
3.38.57 |
Поширення у природі. Фізичні властивості вуглеводів. |
3.38.58 |
Застосування вуглеводів. |
3.38.59 |
Окремі представники вуглеводів. |
3.38.60 |
Полісахариди. |
3.38.61 |
Поширення у природі. Фізичні властивості бензолу. |
3.38.62 |
Правила заміщення в бензольному ядрі. |
3.38.63 |
Застосування ароматичних вуглеводнів та його похідних. |
3.38.64 |
Методи синтезу карбоциклічних сполук. |
3.38.65 |
Застосування аліциклічних сполук. |
3.38.66 |
Гетероциклічні ароматичні споуки, їх ароматичність, хімічні властивості |
3.38.67 |
Реакційної здатності п’яти та шестичленних азотовмісних гетероциклічних сполук. |
3.38.68 |
Біологічна роль шестичленних гетероциклічних сполук |
3.38.69 |
П’ятичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами. |
3.38.70 |
Біологічне значення пятичленних гетероциклів. |
3.38.71 |
Азотовмісні гетероциклічні сполуки. |
3.38.72 |
Складні гетероцикли |
Студенти повинні вміти:
З.38.01 |
В умовах виробничої діяльності за структурною формулою використовуючи класифікацію органічних сполук визначити клас органічної сполуки. |
З.38.01.01 |
складати структурні формули сполук та ізомерів; |
З.38.01.02 |
класифікувати органічні сполуки та реакції; |
З.38.01.03 |
складати назви органічних сполук за тривіальною, раціональною, міжнародною (ІЮПАК) номенклатурою; |
З.38.01.04 |
прогнозувати механізм хімічних перетворень; |
З.38.01.05 |
здійснювати хімічне перетворення органічних сполук; |
З.38.01.06 |
характеризувати фізичні та хімічні властивості органічних сполук; |
З.38.02 |
В умовах виробничої діяльності за назвою органічної сполуки (розчинник, реагент), використовуючи правила систематичної (IUPAC), раціональної номенклатури, визначити структурну формулу органічної молекули. |
З.38.03 |
В умовах виробничої діяльності за структурною формулою органічної речовини спираючись на класифікацію хімічних зв'язків визначати тип певного хімічного зв’язку у молекулі. |
З.38.04 |
В умовах виробничої діяльності за структурною формулою органічної речовини, використовуючи поняття про водневий та донорно-акцепторний зв'язок, оцінювати здатність молекули вступати до нековалентних взаємодій. |
З.38.05 |
В умовах виробничої діяльності за формулою органічної речовини, використовуючи поняття ізомерії, положення теорії Бутлерова з її сучасними доповненнями щодо типів ізромерії, визначати можливість існування ізомерів. |
З.38.06 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції на основні функціональні групи органічних речовин методом виключення визначати ймовірність наявності алканів у зразку органічної сполуки. |
З.38.07 |
В умовах лабораторії, використовуючи використовуючи якісні реакції, визначати наявність подвійних зв'язків в органічних сполуках (зокрема, в алкенах та дієнах). |
З.38.08 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність потрійних зв'язків у зразку органічної сполуки. |
З.38.09 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність аренів у зразку органічної сполуки. |
З.38.10 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати багатоатомні насичені спирти у зразку органічної сполуки. |
З.38.11 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність фенолів у наданому зразку органічної сполуки. |
З.38.12 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції у наданому зразку спирту (фенолу, насиченого одно- або багатоатомного спирту) визначати його клас. |
З.38.13 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність аліфатичних альдегідів у наданому зразку органічної сполуки. |
З.38.14 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність ароматичних альдегідів у наданому зразку органічної сполуки. |
З.38.15 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність у кетонів у наданому зразку органічної сполуки. |
З.38.16 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати карбонові кислоти у зразку органічної сполуки. |
З.38.17 |
В умовах лабораторії, використовуючи поняття функціональних груп похідних карбонових кислот, оцінювати здатність до гідролізу в залежності від середовища. |
З.38.18 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність аліфатичних амінів у зразку органічної сполуки. |
З.38.19 |
В умовах лабораторії, використовуючи якісні реакції, визначати наявність ароматичних амінів у зразку органічної сполуки. |
З.38.20 |
В умовах лабораторії, використовуючи положення теорії кольору Кіпріанова, для азобарвника з відомим при заданому рН максимумом поглинання та відомою хімічною структурою прогнозувати зміну кольору барвника (зокрема, за його глибиною) при зміні рН. |
