- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
Її можна стисло сформулювати за допомогою декількох основних положень.
1 Атоми в молекулах сполучені один із одним хімічними зв’язками відповідно до їх валентностей. Карбон практично в усіх органічних сполуках виявляє валентність IV, гідроген – I, оксиген - II.
2 Атоми розміщуються в молекулах не хаотично, а сполучені між собою в певній послідовності.
3. Властивості органічних сполук залежать не тільки від якісного і кількісного складу, але і від хімічної будови їх молекул.
Це положення найбільш наочно ілюструється при зіставленні будови і властивостей ізомерів.
Наприклад, існує дві різні речовини складу С2Н6О з однаковою молекулярною масою (46а.о.м.), які відрізняються послідовністю сполучення атомів, фізичними і хімічними властивостями: етиловий спирт (рідина, Ткип = 78оС) і диметиловий етер (газ, Ткип = -24оС), різна будова яких відображається структурними формулами:
СН3 – СН2 - ОН СН3 – О - СН3
Етиловий спирт (етанол) Диметиловий етер
4 У молекулах відбувається взаємний вплив атомів – як тих, що сполучені хімічними зв’язками безпосередньо один із одним, так і тих, що розділені проміжними атомами чи атомними групами.
5 Хімічна будова речовини встановлюється при вивченні її хімічних перетворень і, навпаки, на основі хімічної будови сполуки можна визначити її властивості
Теорія будови органічних сполук Бутлерова стала логічно завершеною науковою основою органічної хімії. Вона не тільки пояснила вже відомі на той час факти, але і дозволила прогнозувати існування нових органічних речовин.
3. Хімічна будова органічних сполук.
1. Величезна кількість органічних речовин пояснюється здатністю атомів карбону сполучатися один із одним, утворюючи ланцюги і кільця. За різними джерелами кількість органічних сполук оцінюється від 17 до 20 млн., у той час як неорганічних речовин достовірно відомо близько 500 тис.
2. Органічні сполуки поряд із водою є, з одного боку, головним будівельним матеріалом тваринних і рослинних організмів, а з іншого – основним харчовим компонентом, що забезпечує постійну підтримку їх життєдіяльності на відповідному рівні. Крім того, величезна кількість органічних сполук є основою для створення багатьох виробів із широким спектром властивостей, які набули застосування у всіх без винятку галузях промисловості, у будівництві, а також у повсякденному побуті.
3. Молекули органічних речовин, в яких атоми сполучені між собою переважно за рахунок неполярних чи малополярних ковалентних зв’язків, як правило, належать до неелектролітів. Іонний тип зв’язку трапляється рідко, найчастіше в солях органічних кислот, наприклад, в ацетаті натрію.
4. Органічні сполуки, що містять тільки прості одинарні зв’язки С-С, С-Н, за звичайних умов взаємодіють між собою надзвичайно повільно або не взаємодіють зовсім.
5. При нагріванні до підвищених температур органічні речовини обвуглюються, а за наявності кисню – згоряють. Це пояснюється невисокою міцністю зв’язків між атомами карбону.
6. Органічні сполуки всіх класів утворюють особливі ряди гомологів – речовин, що мають певні загальні ознаки.
Гомологічним рядом називається послідовність подібних за будовою та властивостями речовин, в якій кожний наступний член відрізняється від попереднього на постійну структурну одиницю - гомологічну різницю СН2.
7. Для органічних сполук характерно утворення ізомерів.
Ізомерами називаються речовини, що мають однаковий склад і однакову молекулярну масу, але відрізняються один від одного будовою молекул і, отже, фізичними та хімічними властивостями.
