- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
Дослід 41.Порівняння сили карбонових і мінеральних кислот.
Реактиви: 0,1 н. розчини кислот (в крапельницях) : щавлевої, малонової, янтарної, глутарової,, адипінової, оцтової і хлоридної; універсальний індикаторний папір зі шкалою рН.
На смушку індикаторного паперу наносять по краплі 0,1 н. розчинів кислот: оцтової, щавлевої, малонової, янтарної, глутарової, адипінової і хлоридної. За допомогою шкали визначають рН розчинів кислот. Результати досліду записують в Лабораторний журнал.
Дослід 42. Одержання і властивості щавлевої кислоти.
Реактиви: форміат натрію, щавлева кислота кристалічна, насичений розчин щавлевої кислоти, 1 н. розчин щавлевої кислоти, 1 н. розчин гідроксиду калію, 10%-й розчин хлоридної кислоти, 10%-й розчин оцтової кислоти, 10%-й розчин сульфатної кислоти, концентрована сульфатна кислота, 10%-й розчин хлориду кальцію, 1%-й розчин перманганату калію, вапнякова (або баритова) вода – насичений розчин, 10%-й розчин ацетату плюмбуму, 10%-й розчин сульфату купруму, 10%-й розчин оксалату амонію.
Обладнання: вигнуті газовідвідні трубки, газовідвідні трубки з відтягнутими кінцями, бюретки, хімічні лійки, фільтри.
а) Одержання оксалату натрію (щавлевокислого натрію) з форміату натрію. В суху пробірку поміщають 1-1,5 г форміату натрію і нагрівають її полум’ям пальника. Кристали солі плавляться. Після видалення кристалізаційної води форміат натрію стає твердим. В цей момент пробірку закривають газовідвідною трубкою з відтягнутим кінцем і нагрівання продовжують. Сіль розкладається з виділенням газоподібного водню, який підпалюють біля отвору газовідвідної трубки. Нагрівання продовжують до припинення виділення водню.
Напишіть рівняння реакції термічного розкладу форміату натрію.
Щавлеву кислоту, що утворилась в пробірці виявляють таким чином: після охолодження пробірки її вміст розчиняють в 3-4 мл води, розчин фільтрують і до фільтрату додають по краплям 10%-й розчин CaCl2. випадає осад оксалату кальцію.
Напишіть рівняння реакції його утворення. Осад оксалату кальцію поділяють на дві частини: до першої частини приливають 10%-й розчин хлоридної кислоти, до другої – 10%-й розчин оцтової кислоти. В якій з пробірок осад оксалату кальцію розчинився? Напишіть рівняння реакції.
В пробірці розчиняють невелику кількість форміату натрію і додають 10%-й розчин хлориду кальцію. Чи випадає осад?
б) Калієві солі щавлевої кислоти. В пробірку наливають з бюретки 2 мл 1 н. розчину щавлевої кислоти, з іншої бюретки додають 1 мл 1 н. розчину гідроксиду калію. Випадає осад кислої солі щавлевої кислоти. (Значна кількість такої солі міститься в щавлі). При подальшому додаванні розчину КОН осад розчиняється.
Напишіть рівняння реакцій утворення калієвих солей (кислої і середньої) щавлевої кислоти.
в) Одержання оксалатів кальцію, плюмбуму і купруму (ІІ). В три пробірки наливають по 1 мл 10%-х розчинів хлориду кальцію, ацетату плюмбуму, сульфату купруму і в кожну з них додають 10%-й розчин оксалату амонію. В усіх пробірках утворюється осад.
Напишіть рівняння реакцій.
г) Розклад щавлевої кислоти при нагріванні. В суху пробірку вносять приблизно 1 г кристалічної щавлевої кислоти. Пробірку закривають пробкою з вигнутою газовідвідною трубкою і закріпляють в штативі. Кінець газовідвідної трубки опускають в пробірку з вапняковою (або баритовою) водою. При нагріванні щавлева кислота розкладається з виділенням СО2, який виявляють по помутнінню вапнякової води.
Напишіть рівняння реакцій: розкладу щавлевої кислоти при нагріванні, взаємодії оксиду карбону (IV) з вапняковою водою.
д) Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою. ( Тяга! ) В суху пробірку поміщають приблизно 1 г щавлевої кислоти і 1-2 мл концентрованої сульфатної кислоти. Пробірку закривають пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають в другу пробірку, що містить 2-3 мл вапнякової води. Реакційну суміш обережно нагрівають, щавлева кислота розкладається, вапнякова вода мутніє. Після цього виймають газовідвідну трубки з пробірки з вапняковою водою і біля отвору її підпалюють іншу газоподібну речовину – СО. Оксид карбону (ІІ) горить характерним полум’ям – блакитними спалахами.
Напишіть рівняння реакцій: розкладу щавлевої кислоти при нагріванні її з концентрованою сульфатною кислотою, взаємодії СО2 з вапняковою водою і горіння СО.
е) Окислення щавлевої кислоти перманганатом калію. В пробірку наливають 3-4 мл 1%-го розчину перманганату калію, 1-2 мл 10%-го розчину сульфатної кислоти і 1 мл насиченого розчину щавлевої кислоти. Пробірку з’єднують з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають в пробірку з вапняковою водою. Реакційну суміш обережно нагрівають.
Як змінюється забарвлення реакційної суміші і що відбувається в пробірці з вапняковою водою? Напишіть рівняння реакції окислення щавлевої кислоти перманганатом калію в кислому середовищі і підберіть коефіцієнти.
Дослід 43.Малонова кислота і малоновий естер.
Реактиви: малонова кислота, малоновий естер, вапнякова вода (насичений розчин), натрій (металевий).
Обладнання: вигнуті газовідвідні трубки, фільтрувальний папір, пінцети, скальпелі.
а) Декарбоксилування малонової кислоти. В суху пробірку вносять приблизно 0,5 г малонової кислоти. Пробірку закривають пробкою з вигнутою газовідвідною трубкою, кінець якої опускають в пробірку з вапняковою водою. Під час нагрівання малонова кислота декарбоксилується, оксид карбону (IV), який утворюється при цьому виявляється реакцією з вапняковою водою.
Напишіть рівняння реакції термічного розкладу малонової кислоти. Яке практичне значення має здатність малонової кислоти декарбоксилуватися при нагріванні?
б) Одержання натріймалонового естеру. В суху пробірку наливають 1 мл малонового естеру і вносять невеликий шматочок (величиною з сірникову головку) металевого натрію, очищеного від оксидної корки і віджатого від гасу фільтрувальним папером. Пробірку обережно нагрівають. Починається енергійна реакція з виділенням водню. В кінці реакції натріймалоновий естер випадає у вигляді білого осаду.
Напишіть рівняння реакції утворення натріймалонового естеру. Як пояснюється висока рухливість атомів гідрогену в групі -СН2- малонового естеру?
