- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
Дослід 26. Добування і властивості ацетилену.
Реактиви: карбід кальцію (шматочки), бромна вода, 1%-й розчин KMnO4, 10%-й розчин соди, 1%-й розчин аргентум нітрату, 5%-й розчин амоніаку, аміачний розчин кипрум (І) хлориду.
Обладнання: вигнуті газовідвідні трубки, короткі прямі газовідвідні трубки з відтягнутим кінцем, фарфорові чашки, фільтрувальний папір.
а) Одержання ацетилену і його горіння. ( Тяга! ) В пробірку поміщають шматочок карбіду кальцію, приливають приблизно 1 мл води і зразу ж закривають її пробкою з газовідвідною трубкою, що має відтягнутий кінець. Підпалюють ацетилен, що виділяється, біля кінця газовідвідної трубки. Спостерігають характер полум’я. Потім міняють газовідвідну трубку на вигнуту з широким отвором і знову підпалюють ацетилен. Вносять в полум’я фарфорову чашку, на якій утворюється чорна пляма.
Напишіть рівняння реакцій одержання ацетилену з СаС2 і його горіння.
б) Реакція ацетилену з бромною водою. Закривають пробірку з карбідом кальцію і водою пробкою з газовідвідною трубкою і пропускають ацетилен в бромну воду. Поясніть, чому знебарвлення бромної води відбувається значно швидше, ніж при реакції з етиленом.
Напишіть рівняння реакції ацетилену з бромною водою.
в) Окислення ацетилену перманганатом калію. В пробірку наливають 1 мл розчину перманганату калію, додають такий же об’єм розчину карбонату натрію і потім пропускають в одержаний розчин ацетилен. Поступово забарвлення розчину зникає, з’являється пластівчастий осад MnO2 бурого кольору. При окисленні ацетилену утворюється суміш речовин, частково відбувається повне окислення до оксиду карбону (IV).
Напишіть рівняння реакції окислення ацетилену до щавлевої кислоти НООС-СООН. Підберіть коефіцієнти.
г) Одержання металевих похідних ацетилену – ацетиленідів. Робота з ацетиленідами вимагає дотримання правил техніки безпеки! В сухому вигляді при слабкому нагріванні або при ударі вони вибухають з великою силою,. тому неможна повністю висушувати ацетиленіди. Особливо небезпечним у сухому вигляді є ацетиленід аргентуму.
Одержання ацетиленіду купруму (І). В пробірку наливають 2-3 мл безбарвного аміачного розчину хлориду купруму (І) [Cu(NH3)2]Cl і пропускають через розчин ацетилен. Розчин набуває червоно-бурого кольору, потім випадає червоно-бурий осад ацетиленіду купруму (І). Цю дуже чутливу реакцію застосовують для виявлення слідів ацетилену. Змочують смушку фільтрувального паперу аміачним розчином хлориду купруму (І) і підносять її до отвору пробірки, з якої виділяється ацетилен. З’являється червоно-буре забарвлення.
Напишіть рівняння реакції утворення ацетиленіду купруму (І). Які властивості ацетилену проявляються в цій реакції?
Одержання ацетиленіду аргентуму. В пробірку наливають 2 мл 1%-го розчину AgNO3 і додають по краплях 5%-й розчин амоніаку до повного розчинення осаду, що утворюється на початку. Через одержаний безбарвний розчин пропускають ацетилен. Випадає жовтувато-сірий осад ацетиленіду аргентуму (забарвлення обумовлено домішками). Осад відфільтровують, промивають невеликою кількістю води, віджимають у фільтрувальному папері, переносять на сухий фільтрувальний папір і обережно нагрівають на азбестовій сітці. ( Тяга! Захисні окуляри! ) Ацетиленід аргентуму розкладається з вибухом. Залишки його знищують: поміщають разом з фільтрувальним папером в стакан з водою і додають концентровану хлоридну, або нітратну кислоту ( 1-2 мл ).
Напишіть рівняння реакцій: одержання ацетиленіду аргентуму, розкладу ацетиленіду аргентуму при нагріванні (вибух) і при дії хлоридної кислоти.
