- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
Ізомерія органічних сполук
У 1823 р. Ю. Лібіх встановив, що склад срібної солі гримучої кислоти АgCNO тотожний складу, добутому в 1822 р. Велером і різко відмінного від неї ізоціановокислого аргентуму. Незабаром були виявлені й інші сполуки з однаковим кількісним і якісним складом і однаковою молекулярною масою, але з різними фізичними і хімічними властивостями. За пропозицією І. Берцеліуса це явище у 1830 р. було названо ізомерією, а сполуки – ізомерами. Протягом кількох десятиліть явище ізомерії лишалося нез’ясованим: пояснення його стало можливим лише після створення О.М. Бутлеровим теорії хімічної будови. За теорією хімічної будови, причина ізомерії полягає в тому, що в ізомерних речовинах атоми сполучені в різному порядку.
Явище ізомерії дуже поширене серед органічних сполук і є однією з основних причин різноманітності й чисельності органічних сполук. Відомі два основних її види: структурна й просторова (стереоізомерія).
Структурна ізомерія обумовлена різним порядком зв’язків атомів у молекулі. Розрізняють кілька різновидностей структурної ізомерії: ізомерія скелету, ізомерія положення та ін. Ізомерія скелету залежить від порядку зв’язування карбонових атомів, які утворюють скелет молекули, наприклад:
-
н-бутан
ізобутан
метилциклопропан
циклобутан
Ізомерія положення полягає в тому, що при однаковому карбоновому скелеті функціональні групи можуть займати різне положення в молекулі, наприклад:
|
|
пропіловий спирт |
ізопропіловий спирт |
Ізомерія скелету і положення можуть зустрічатися одночасно. Так, бутанол-1 і 2-метилпропанол-2 є ізомерами скелету і положення
|
|
бутанол-1 |
2-метилпропанол-2 |
Структурна ізомерія залежить також від характеру функціональних груп. Прикладом можуть бути оцтовий альдегід і оксид етилену
|
|
оцтовий альдегід |
оксид етилену |
Часто структурна ізомерія обумовлюється характером функціональних груп і порядком зв’язку карбонових атомів, наприклад:
|
|
етиловий спирт |
диметиловий ефір |
Особливим випадком структурної ізомерії є рівноважна динамічна ізомерія (таутомерія), яка полягає в тому, що речовина може існувати в двох або більше ізомерних формах, які легко переходять одна в одну і перебувають у рухомій рівновазі. Так, ацетооцтовий ефір існує у вигляді рівноважної суміші молекул двох видів:
Іноді розрізняють ще одну різновидність структурної ізомерії – так звану метамерію, яка полягає в тому, що з одним з багатовалентних атомів (Оксиген, нітроген та ін.) можуть бути зв’язані радикали різного складу і будови, наприклад:
|
|
метилпропіловий ефір |
діетиловий ефір |
|
|
|
|
метилізопропіламін |
діетиламін |
Просторова ізомерія обумовлена різним розташуванням атомів у просторі при однаковій послідовності або порядку їх зв’язку в молекулі. Розрізняють дві різновидності просторової ізомерії: геометричну і оптичну.
Інші види ізомерії будуть розглянуті далі, в конкретних класах органічних сполук.
