МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Кафедра Фізіології та біохімії

НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Органічна хімія

Для напряму/ спеціальності 0401 Природничі науки

Підготовка-бакалавр

6.040102 Біологія

Автори:

Пасічник М.В.

Затверджено на засіданні кафедри від «28» серпня 2012р.

Миколаїв 2012

УДК 612.82/83+591.481

Біологія // Навчально-методичний комплекс для студентів біологічного факультету. Біологія від теорії до практики / . – Миколаїв, 2012. –

У навчально-методичному комплексі подано матеріали для проведення лекційних занять, лабораторних занять та підсумкового контролю з модулів які входять до дисципліни „Біологія від теорії до практики”.

Навчально-методичний комплекс підготовлено з метою покращення самостійного засвоєння програми з фізіології та оптимізації проведення лекційних та лабораторних занять. У посібнику представлено питання для самостійної підготовки, наведено основну та додаткову літературу, описано хід експериментальних робіт та досліджень.

Навчально-методичний комплекс відповідає програмі з біології, яка ухвалена на засіданні 28 серпня2012 року для студентів біологічних факультетів ВНЗ III-IV рівнів акредитації зі спеціальностей 6.040102 Біологія

Посібник розраховано на викладачів, аспірантів і студентів ВНЗ біологічного профілю.

ЗМІСТ

1. Вступ ……………………………………………………………………… 4

2.Витяги з ОКХ, ОПП спеціальності …………………………….………….7

3.Навчальна програма …...………………………………………….……..18

4.Навчально – методичні матеріали для проведення лекцій ……………...25

5.Навчально – методичні матеріали для проведення

лабораторних занять ……………………………………………………….219

6.Навчально – методичні матеріали для самостійної роботи студентів …364

7.Засоби діагностики навчальних досягнень студентів………………......369

7.1.Завдання для МКР………………………………………………………..374

7.2.Завдання для ККР………………………………………………………...378

ВСТУП

Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищою освітою.

Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.

Для реалізації концептуальних засад положень Болонської декларації необхідно впровадити якісно нову методологію організації навчального процесу - Європейську кредитно-модульну трансферну систему (ECTS), яка забезпечить привабливість і конкурентноздатність вищих закладів біологічної освіти, дозволить досягнути стандартів високої якості підготовки й визнання кваліфікації в ЄС.

Кредитно-трансферна система – це сучасна модель організації навчального процесу, в якій поєднано модульну технологію навчання і залікові кредити – одиниці вимірювання об‘єму навчального матеріалу, засвоєного студентом.

Модуль – це задокументована, завершена частина освітньо-професійної програми дисципліни, навчальної і виробничої практики, державної атестації.

Заліковий кредит – це умовна одиниця вимірювання навчального навантаження, необхідна для засвоєння певних модулів або блоків модулів.

Нова модель організації навчального процесу передбачає структуризацію навчальних програм на порції (частки) навчального матеріалу за змістом (змістові модулі, відносно єдині та самостійні) і вираження їх в залікових кредитах, які зараховуються студентам за умови їх засвоєння.

Нова методологія навчання передбачає підвищення якості підготовки фахівця за рахунок декомпозиції навчального матеріалу, об‘єктивності й прозорості оцінки та можливості врахування всіх досягнень студента.

Метою запровадження кредитно- трансферної системи (КТС) є підвищення якості навчання, досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти й на цій основі забезпечення конкурентноспроможності фахівців та престижу української біологічної освіти.

Впровадження кредитно-трансферної системи передбачає основні завдання:

• інтеграція до європейського простору вищої освіти через європейську систему трансферу кредитів – ECTS для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання;

• забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;

• стимулювання викладачів і студентів до вдосконалення системи об‘єктивної оцінки знань з метою досягнення високої якості вищої освіти.

Впровадження ECTS є важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладачів і студентів, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання.

Система оцінювання якісних показників навчання студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою і формалізованою.

Одним із принципів застосуванн ECTS у вивченні предмета є втілення залікових одиниць відповідно до бальної системи. Оцінюванню в балах підлягає рівень знань, умінь, навичок студента, що визначається при проведенні контрольних заходів у ході навчального процесу згідно з відповідними критеріями.

Поточний контроль – це оцінювання знань, умінь, та навичок, що здійснюється протягом навчального процесу. Результати поточного контролю реєструються в асистентському журналі викладача в балах.

Підсумковий контроль – це оцінювання рівня знань за окремий завершений етап навчання (модуль, блок змістових модулів, семестр). Він складається з модульного семестрового контролю.

Модульний контроль – це форма контролю за роботою студента продовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна бальна оцінка.

Модульна бальна оцінка – кількість балів, яку отримав студент у результаті контролю його знань при виконанні всіх видів навчальної роботи, віднесеної до відповідного модуля.

Після завершення кожного модуля викладач заносить модульну бальну оцінку в журнал обліку успішності студента.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно й вони не входять до структури практичного заняття. Переважно будуть застосовуватися види об’єктивного (стандартизованого) контролю теоретичної та практичної підготовки студентів.