
- •Тема 8. Державний кредит та державний борг т ема: Економічна суть, роль та форми державного кредиту.
- •1. Економічна сутність державного кредиту.
- •2. Роль (призначення) державного кредиту.
- •Функції державного кредиту.
- •Форми державного кредиту, їх характеристика.
- •Форми державного кредиту
- •1. Внутрішній державний кредит 2. Зовнішній державний кредит
- •Т ема: Класифікація державних позик та джерела їх погашення.
- •Класифікація державних позик.
- •Джерела погашення державних позик.
- •1. Класифікація державних позик.
- •Джерела погашення державних позик.
- •Змістовний модуль 3. Специфіка окремих ланок системи державних фінансів
Т ема: Класифікація державних позик та джерела їх погашення.
План:
Класифікація державних позик.
Джерела погашення державних позик.
1. Класифікація державних позик.
Державні позики є основною формою державного кредиту. Класифікація державних позик здійснюється за такими ознаками:
за правовим оформленням розрізняють:
державні позики, що оформляються підписними зобов'язаннями або надаються на підставі угод (безоблігаційні) - угодами оформляються, як правило, кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій та фінансових інституцій;
державні позики, забезпечені випуском цінних паперів (облігаційні) - за допомогою цінних паперів мобілізуються кошти на фінансовому ринку.
залежно від розміщення позик їх поділяють на:
2.1. внутрішні — на внутрішньому фінансовому ринку (надаються юридичними і фізичними особами даної країни та нерезидентами);
2.2. зовнішні — надходять ззовні від урядів, юридичних і фізичних осіб інших країн, міжнародних організацій і фінансових інституцій.
за правом емісії розрізняють:
3.1. державні - випускають центральні органи управління та находження від них спрямовуються в Державний бюджет;
3.2. місцеві позики - випускають місцеві органи управління і мобілізовані кошти спрямовуються у відповідні місцеві бюджети.
за характером використання цінних паперів бувають:
ринкові - облігації (казначейські зобов'язання) ринкових позик вільно купуються, продаються і
перепродаються на ринку цінних паперів;
4.2. неринкові позики - не допускають виходу цінних паперів на ринок, тобто їх власники не можуть їх перепродати.
5) залежно від установлення забезпеченості державні позики поділяють на:
5.1. заставні позики - відображають один з головних принципів кредитування — матеріальної забезпеченості та забезпечуються державним майном чи конкретними доходами;
5.2. беззаставні позики - не мають конкретного матеріального забезпечення, їхня надійність визначається авторитетом держави, її статусом у світовому співтоваристві;
відповідно до терміну погашення заборгованості розрізняють:
короткострокові (термін погашення до одного року);
середньострокові (від 1 до 5 років);
довгострокові (понад 5 років).
за характером виплати доходу державні позики поділяють на:
7.1. відсоткові - дохід виплачується у вигляді позикового відсотка. При цьому може встановлюватись як твердо фіксована на весь період позики ставка, так і плаваюча, тобто така, яка змінюється залежно від різних чинників, насамперед попиту і пропозиції на кредитному ринку. Виплата процентного доходу здійснюється на купонній основі. Вона може проводиться щорічно, раз на півріччя, щоквартально.
7.2. виграшні - виплата доходу здійснюється на підставі проведення тиражів-виграшів. Дохід у такий спосіб отримують не всі кредитори, а тільки ті, чиї облігації виграли. Така система доцільна при незначних сумах позики, що припадають на одну особу, унаслідок чого відсотковий дохід не може істотно стимулювати надання позики державі.
7.3. дисконтні (з нульовим купоном) - позики характерні тим, що державні цінні папери купуються з певною скидкою, а погашаються за номінальною вартістю. Зазначена різниця формує дохід кредитора. За такими цінними паперами відсутні купони, тому їх ще називають облігаціями з нульовим купоном.
за характером погашення заборгованості розрізняють:
8.1. одноразову виплату;
8.2. виплату частинами. У разі погашення частинами може застосовуватися три варіанти. Перший — позика погашається рівними частинами протягом кількох років. Другий — позика погашається щоразу наростаючими сумами. Третій — щоразу сума зменшується. Другий варіант застосовується тоді, коли передбачається в перспективі щорічне зростання доходів держави, третій — навпаки, коли доходи будуть зменшуватися чи зростати державні видатки;
залежно від зобов'язань держави в погашенні боргу розрізняють позики:
9.1. з правом дострокового погашення - дає змогу державі враховувати ситуацію на фінансовому ринку;
9.2 .без права дострокового погашення.