Тема 2. Структура та механізм функціонування галузевої економіки.

Урок №3. Ринок, як форма існування товарного господарювання.

Поняття «ринок» є дуже багатогранним і його сутність змінювалась із розвитком суспільного виробництва.

На споживчому ринкові продаються і купуються мільйони різних товарів – від будинків, автомобілів, літаків до найдрібніших побутових речей і продуктів харчування.

Власниками товарів та послуг є організації бізнесу чи окремі громадяни – продавці, а покупці володіють певною сумою грошей для купівлі товарів.

Ринки виникли ще в період розпаду первіснообщинного ладу, коли між общинами і племенами почався регулярний обмін, який здійснювався у певному місці й у певний час.

Ринок — сукупність продавців і покупців, які вступають між собою в економічні відносини з приводу купівлі-продажу товарів і послуг за допомогою механізму узгодження цін на основі попиту і пропозиції.

Попит на певний товар чи послугу відображає реакцію споживача на потребу в конкретному виді товару та ціну цього товару.

Попит виражає залежність між кількістю товару, яку споживач хоче придбати протягом певного періоду, і ціною на цей товар.

Економісти розрізняють попит, як забезпечене грошима бажання купити певну кількість конкретного товару за даними цінами, і обсяг попиту, який означає конкретну кількість товару, що її споживач хотів би купити протягом певного періоду за конкретну ціну.

Закон попиту означає : чим вища ціна товару, тим менший обсяг попиту на нього, при зниженні ціни обсяг попиту збільшується.

Попит залежить не тільки від цінових факторів. Існують так звані нецінові умови, які істотно впливають на бажання споживачів купити товар.

Пропозиція – це вся маса товарів, що є на ринку чи може бути доставлена на нього, яку передбачається продати за певною ціною у визначений проміжок часу.

Закон пропозиції означає , що із збільшенням ціни обсяг продукції зростає, а зі зниженням – падає. Тобто величина пропозиції на ринку перебуває у прямій залежності від цін на товари та послуги.

Величина пропозиції – це конкретна кількість товару, яка пропонується за кожну конкретну ціну .

Урок №4. Суть ринку і його основні види.

Ринкова система являє собою механізм, що виконує одночасно дві корисні функції: 1) сповіщає споживачів, виробників і постачальників ресурсів про рішення, які кожен з них прийняв; 2) синхронізує ці рішення, що забезпечує узгодження виробничих цілей.

Суспільною формою ринкової системи є ринкові відносини — зв'язки і відносини, які складаються між продавцями і покупцями та їх посередниками в процесі купівлі-продажу товарів.

Суб'єктами ринкових відносин є споживачі як покупці, виробники товарів і постачальники ресурсів. Крім того, при аналізі ринкових відносин прийнято також вирізняти два таких основних суб'єкти: домогосподарства і підприємства.

Суб'єкти ринкових економічних відносин - ті, хто є їх носієм, тобто хто продає та купує:

• практично кожна фізична особа, яка не обмежена законом у правоздатності та дієздатності;

• групи громадян;

• трудові колективи;

• юридичні особи всіх форм власності,

• держава.

Об'єктами ринкових відносин є те, для чого вони існують: насамперед, це :

• товари та послуги (предмети споживання та засоби виробництва),

• капітал,

• праця,

• земля та інша нерухомість,

• цінні папери,

• інтелектуальні досягнення (ідеї, відкриття тощо), інформація (у тому числі реклама).

Тобто об'єктами ринкових відносин є все те, що продається і купується.

Є декілька визначень ринку. Серед них:

1) це сфера обміну, в якій здійснюються угоди купівлі-продажу товарів і послуг; тобто це торгівля;

2) це сфера обігу, тобто форма товарно-грошового обігу, який включає не лише товарний обмін, а й грошовий обіг, обіг цінних паперів тощо;

3) це місце, де зустрічаються покупці та продавці;

4) це форма організації і функціонування економічних суб'єктів, що грунтуються на основі купівлі-продажу.