4. Моделювання уроків

Питання для самоперевірки

1. Які уявлення про мову і мовлення формуються в учнів і коли?

2. З якими формами мовлення ознайомлюються учні?

3. Які вимоги до усного і писемного мовлення мають засвоїти учні?

4. Які уявлення про культуру мовлення і етику спілкування треба формувати в учнів?

5. Назвіть перелік мовних норм, які охоплює культура спілкування. Розкрийте зміст роботи над кожною нормою в початкових класах.

6. У чому полягає особливість методів розвитку мовлення?

Завдання для самостійної роботи

1. Користуючись підручниками

Методика викладання української мови: Навчальний посібник С.І. Дорошенко, М.С.Дорошенко, О.І.Мельничайко та ін.; За ред. С. І. Дорошенка. — К.: Вища шк., 1992. – 398 с.

Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. ред.. М.С. Вашуленка. – К.: Літера ЛТД, 2010. – 364 с.

самостійно опрацюйте теми:

- форми організації навчальної діяльності на уроці;

- способи організації групової навчальної діяльності учнів;

- нестандартні уроки української мови в початковій школі;

- робота над іншими видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння) в період навчання грамоти;

- особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі

і складіть конспект.

2. Складіть поширений конспект уроку читання з вивчення нового звука й нової букви періоду навчання грамоти (самостійно обраної). Виготовте до цього уроку зразки необхідної наочності (предметні ілюстрації, сюжетні картини і т. ін..), дидактичних матеріалів (фішки на позначення звуків, схеми слів, речень, складів; складові таблиці тощо).

Орієнтовна схема уроку ознайомлення із новою літерою (Урок читання букварного періоду (навчання грамоти))

І. Повторення вивченого на попе­редньому уроці. Актуалізація опорних знань учнів (8-10 хв).

Орієнтовний зміст, види і форми роботи.

1. Слухання й розпізнавання звуків (голосних і приголосних, твердих і м'яких приголосних), складів із твердими і м'якими приголосними звуками, з наголошеним голосним звуком, виділення «зайвих» звуків у словах після 1-2 прослуховувань; моделювання звукової та складової будови слова, добір слів до поданих звуко-складових моделей.

2. Повторення вивчених букв, читання складів, слів з ними (на сторінці букваря, таблиці), аудіювання на рівні слова (слухання і розуміння тих, що означають назви птахів, звірів, квітів, овочів, фрук­тів, шкільних меблів, іграшок тощо; тих, що є назвами ознак, дій пред­мета; слів-родичів; слів, близьких або протилежних за значенням до поданих), поділ слів на групи з певною ознакою, співвіднесення їх з малюнками тощо.

3. Аналітико-синтетичні вправи з реченнями (поділ на окремі слова, визначення кількості слів, кількості речень у висловлюванні, складання речень за малюнками, опорними словами, на основі влас­них спостережень, за схемою тощо).

4. Прослуховування тексту, перевірка розуміння його змісту: вибір малюнка серед 2-3 поданих, коли один з них повністю відповідає змісту прослуханого тексту; читання тексту, творча ро­бота над ним (словесне і графічне малювання, побудова діалогів за прочитаним текстом, переказ, віль­не висловлювання з приводу прочи­таного, робота над заголовком — добір заголовка, що виражає те, про що розповідається у тексті (тема) або те, що хотів сказати автор (ос­новну думку); серед кількох запро­понованих заголовків до тексту вибрати той, який виражає основну думку — тему.

5. Повторення раніше вивче­них віршів, загадок, скоромовок; проведення мовленнєвих ігор.

2. Мотивація навчальної діяль­ності, повідомлення теми і завдань, ознайомлення з малюнковим планом уроку (2-3 хв).

Орієнтовний зміст, види роботи:

• створення проблемної ситуації (вигадана пригода, казка, буваль­щина);

• посилання на реальні факти, малюнок тощо;

• повідомлення навчальних за­вдань;

• ознайомлення з малюнковим планом уроку.

2. Сприйняття нового матеріа­лу, його усвідомлення та осмис­лення. Розвиток навичок мовлен­нєвої діяльності (20-25 хв).

Орієнтовний зміст, види та прийоми роботи.

Підготовчі артикуляційно-слухові вправи

1. Виділення виучуваного звука (звуків) зі слова за допомогою одного з прийомів звукового аналізу (з опо­рою на малюнок; вірш, де виучува­ний звук є частотним; на основі опису звука; шляхом протяжної (підсиленої) вимови звука у повно­му складі слова ([Ввв]аля) тощо).

2. Активне вимовляння виділеного звука, спостереження за артикулюванням (способом вимовляння) (голосний чи приголосний, твердий чи м'який приголосний звук).

3. Зіставлення м’якого звука з твердим.

4. Умовне позна­чення звука (звуків) значком (-, =, о).

5. Вправи на впізнавання звука (звуків) у заданих учителем словах. Виявлення слів, у яких звук (звуки) відсутні. Встановлення мі­сця звука (звуків) у пропонованому вчите­лем слові (на початку, в середині, в кінці слова).

6. Розглядання (або колективне складання) звукових моделей слів, поданих під предметним малюнком у букварі.

7. Самостійний добір слів з виучуваним звуком (звуками) в різних позиціях.

8. Аналітичні і синтетичні вправи із звуком (звуками).

Ознайомлення з новою бук­вою.

1. Повідомлення вчителя про позначення звука (звуків) відповідною буквою, показ малої і великої друкованих літер, ознайомлення із алфавітною назвою.

2. Зіставлення малої і великої літер (за формою, за розміром).

3. Ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки.

4. Ігрові вправи на впізнавання букви.

Вправи з читання.

1. Читання таблиці складів з буквою (променевидної або лінійної).

2. Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі.

3. Читання слів у колонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці).

4. Читання колонок слів за «Букварем».

Ознайомлення з букварним текстом.

1. Вступна бесіда на тему тексту.

2. Читання тексту вчителем.

3. Колективне читання-аналіз речень тексту, побудованих із слів і предметних малюнків.

4. Читання слів, речень, тек­сту з новою буквою на іншому лексичному матеріалі (додатковий текст на введення перспективного матеріалу для читання з урахуван­ням рівня підготовки дітей). Робота за посібником «Супутник Букваря» (автори М. С. Вашуленко, В. Ф.Вашуленко).

5. Робота за сюжетним ма­люнком (відповіді на запитання за змістом малюнка, розігрування діалогів, складання зв'язної розповіді, творче доповнення тощо).

6. Друкування нової літери, складів і слів з нею; вправи з розрізною азбукою на складання слів з попереднім звуковим аналізом; робота в зошиті з навчання грамоти.

IV. Підсумок уроку.