6. Зовнішня методологія філософії права.

7. Внутрішня методологія філософії права.

8 Методологія філософії права за л. Петровою.

       У своїй монографії "Фундаментальні проблеми методології права" Л.В. Петрова зазначає, що "погляд на право як елемент людського буття у його цілості й граничності, атрибут людського духу є філософським розумінням права. Філософія права прагне знайти останній критерій істинного і хибного в праві. Вона є наукою, яка завжди претендує на те, щоб винести своє міркування про позитивне право. Очевидно, що під цим кутом зору питання права є важливими проблемами філософії, оскільки саме філософія пізнає суще (людське буття) у його цілості й граничності".

9 Методологія філософії права.

Методологія філософії права є вченням про синергетично сформований науково-інтегративний досвід, детермінанти якого формують модель філософії права з використанням відповідних методів і методик у межах природно-правового простору.

10. Економічний фактор у праві.

15 Сутність права за Д. Керімовим

Під сутністю права слід розуміти эдність тих внутрішніх необхідних;загальних і основних суттэвих і стійких правових явищ,єдність і взаємообумовленість яких визначає їх специфіку і закономірності розвитку в контексті інших соціальних сутностей і явищ

16 Явище у праві.

Явище - зовнішні форми,прояви сутності,вони є нестійкими,видозмінними і існують в часі.

1 питання

Объект философии права: государство и пра­во.

Предмет философии права:

1. предельные основания государства и права (политико-правового бытия);

2. смысл государства и права;

3. ценностные свойства государства и права;

4. методология познания государства и права.

Предлагаемые аспекты предмета философии права могут быть конкретизированы и представ­лены, например, таким образом:

- предельные основания юридического процесса, смысл юридического процесса, ценност-­ ные свойства юридического процесса;

- предельные основания правоотношений, смысл правоотношений, ценностные свойства правоотношений и т.д.

17 Співвідношення сутності права та явища у праві Сутність права — внутрішній зміст права як регулятора суспільних відносин, який виражається в єдності загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів через формальне (державне) закріплення міри свободи, рівності та справедливості.

Під сутністю права в радянській літературі зазвичай розумілася піднята до закону воля панівного класу, зміст якої визначався матеріальними умовами життя цього класу. В усіх визначеннях права підкреслювався його класово-вольовий характер, причому він мав принципове методологічне значення для розуміння сутності експлуататорського права як вираження інтересів і волі всього панівного класу, а для соціалістичного права — к вираження інтересів і волі трудящих на чолі з робітничим класом. При цьому класові трактування держави і права тісно змикалися.

Явище — це зовнішні, реально існуючі особливості предметів, процесів, їх властивостей, які безперервно спостерігаються. Сутність і явище взаємозв'язані між собою. Сутність завжди виражається в явищі, а явище заключає в собі сутність. У кожному явищі завжди закладена сутність. У чистому виді сутність не існує як особливий феномен. Вона реалізується через безліч явищ. Отже, явище — це форма прояву сутності, спосіб її буття. Явище не завжди адекватно відображає сутність. Це пов'язано з тим, що на прояв сутності впливають зовнішні фактори. Тому часто явище виражає сутність у перекрученому виді, у формі видимості. Так, схід і захід Сонця сприймається як рух Сонця навколо Землі, а не Землі навколо своєї осі.