2. Внутрішній контроль, його цілі та завдання, предмет, методи і об'єкти дослідження

Система внутрішнього контролю організовується керівництвом підприємства. Це перша і основна відмінність внутрішнього контролю від інших видів контролю. Незалежний аудит проводиться незалежним аудитором, форми і види контрольних дій також визначаються аудитором. Ревізія проводиться штатним ревізором якого-небудь відомства, форми і види контрольних дій також визначаються цим відомством.

Внутрішній контроль - це система заходів, організованих керівництвом підприємства і здійснюваних на підприємстві з метою найбільш ефективного виконання всіма працівниками своїх обов'язків при здійсненні господарських операцій. Внутрішній контроль визначає законність цих операцій і їх економічну доцільність для підприємства.

Цілями організації системи внутрішнього контролю на підприємстві є:

1. здійснення впорядкованої та ефективної діяльності підприємства;

2. забезпечення дотримання політики керівництва кожним працівником підприємства;

3. забезпечення збереження майна підприємства.

Для досягнення перерахованих вище цілей необхідною умовою є узгодженість системи бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, тому що система подвійного запису, що лежить в основі будь-якої системи бухгалтерського обліку визначає порядок реєстрації господарських операцій і забезпечує належний контроль.

Для досягнення цілей організації системи внутрішнього контролю необхідне вирішення окремих завдань. Керівництво підприємства зобов'язане забезпечити організацію і підтримку на належному рівні такої системи внутрішнього контролю, що була б достатньою для того, щоб:

• в бухгалтерську (фінансову) звітність було включено все, що повинне бути в неї включене, і не включено нічого з того, що не повинне бути в неї включене, а те, що включено у звітність, було б правильно визначене, класифіковано, оцінене та зареєстроване;

• бухгалтерська (фінансова) звітність давала вірне та об'єктивне уявлення про підприємство в цілому;

• комп'ютерні програми, що контролюють функціонування облікової системи, що включають формування первинних документів, їх аналіз і рознесення по рахунках, не могли бути сфальсифікованими;

• кошти підприємства не могли бути незаконно привласнені або не ефективно використані;

• всі відхилення від планів вчасно виявлялися, аналізувалися, а винні несли відповідальність;

• внутрішня звітність оперативно передавалася особам, уповноваженим приймати управлінські рішення, для її оптимального використання.

З перерахованих вище завдань керівництва підприємства по організації внутрішнього контролю видно нерозривний зв'язок системи внутрішнього контролю із двома видами бухгалтерського обліку: бухгалтерським фінансовим і бухгалтерським управлінським обліком.

Перші три завдання забезпечуються зв'язком системи внутрішнього контролю із системою бухгалтерського фінансового обліку, а три останні - системи бухгалтерського управлінського обліку.

Саме тому надалі ми будемо розрізняти дві системи:

• систему внутрішнього фінансового контролю;

• систему внутрішнього управлінського контролю.

Як видно з утримування поставлених завдань, створення системи внутрішнього контролю - це досить складний процес, а сама система внутрішнього контролю - це дуже складний і тонкий організм, невід'ємними частинами якого є абсолютно всі підрозділи підприємства, всі сфери його діяльності й діяльність кожного працівника підприємства. Система внутрішнього контролю - це своєрідна організація всередині організації (підприємства).

Ступінь складності внутрішнього контролю повинна відповідати організаційній структурі підприємства, чисельності персоналу, мережі філій і підрозділів, ступеня централізації бухгалтерського обліку та інших характеристик підприємства в цілому.

Об'єктами внутрішнього контролю є цикли діяльності організації - цикли постачання, виробництва і реалізації.

Найважливішою функцією внутрішнього контролю є забезпечення дотримання працівниками підприємства своїх посадових обов'язків.

Методи, використовувані при здійсненні внутрішнього контролю, досить різноманітні й включають елементи таких методів, як:

• бухгалтерський фінансовий облік (рахунки і подвійний запис, інвентаризація і документація, балансове узагальнення);

• бухгалтерський управлінський облік (виділення центрів відповідальності, нормування витрат);

• ревізія, контроль, аудит (перевірка документів, перевірка арифметичних розрахунків, перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій, інвентаризація, усне опитування персоналу, підтвердження й простежування);

• теорія управління.

Всі перераховані вище методи інтегруються в єдину систему і використаються з метою управління підприємством.

У сучасних умовах у життя підприємств поступово входить нове поняття, називане «эккаунтингом» (accounting). Це надзвичайно ємне економічне поняття, в основі якого лежить рахівництво - ведення бухгалтерського обліку відповідно до загальноприйнятих норм. Однак рахівництво - це лише основний елемент эккаунтинга. За допомогою рахівництва створюється інформаційна база, необхідна для управління підприємством. Професійна діяльність, пов'язана з формуванням цієї інформаційної бази, і називається эккаунтингом. У це поняття входить робота:

• планова;

• по складанню звітності;

• контрольна;

• аналітична.

Таким чином, контроль є невід'ємною частиною эккаунтинга (рис. 1).

Види обліку, інформаційна база для яких готується в системі «эккаунтинга»	Планова робота	Складання звітності	Контроль	Аналіз фінансових показників
Управлінський облік Фінансовий облік Податковий облік	+ + +	+ + +	+ + +	+ + +