6. Демократія у сучасному світі

Серед ключових суспільних цінностей нашого століття провідне місце займає демократія²⁹.

Слайд № 23

Великий мислитель античності Аристотель розумів демократію як “такий устрій, коли вільно народжені і неімущі, становлячи більшість, мають владу у своїх руках”³⁰. Її засадою він вважав свободу, так само як “засадою аристократії – доброчесність, а засадою олігархії – багатство”³¹.

Сутність і зміст демократії. Існує засадничий набір певних ознак, які визначають наскільки розвинена демократія в країні.

Слайд № 24

Насамперед – це вільні громадяни, які є головними особами суспільного самоврядування. Це економічно незалежні громадяни, соціально та юридично захищені від впливу та тиску з боку політичних опонентів, мають інтерес до суспільного життя, обізнані в ньому і власним силами та участю впливають на нього.

Другою складовою, що формує основи демократичного ладу, є визнання усіх громадян рівними та рівноправними.

Третьою складовою демократичного устрою є повага до спільно прийнятих рішень, готовність сумлінно їх виконувати і особиста відповідальність за результати їх виконання. Спільне рішення прийняте внаслідок публічного обговорення і зіставлення різноманітних альтернатив і пропозицій як правило найбільш прийнятне, виважене і відповідає інтересам більшості. При цьому повага до прав меншості та надання їй функцій певного контролю – надбання сучасної демократії.

Слайд № 25

Отже, демократія – це суспільне самоврядування, яке здійснюють рівноправні громадяни через безпосередню участь в обговоренні й вирішення громадських справ шляхом вільного вибору.

Головними аспектами демократії є: демократична практика (в її інституційному та процедурному вимірах); ідея та ідеал демократії; демократичні цінності; демократична ідеологія.

Слайд № 26

Демократична практика проявляється у двох сферах: політичній (як спосіб організації та здійснення публічної влади і управління) та соціальній (як залучення громадян до вирішення суспільних справ, їхнє самоврядування та вплив на публічну політику).

Слайд № 27

Інституційний³² вимір демократичної практики полягає в оцінці сталої нормативно визначеної діяльності владних структур і громадських організацій. Ця оцінки здійснюється за сталістю та сукупністю норм, правил і процедур їх діяльності. Інститути демократії можуть бути формальними³³ (офіційно визнаними або схваленими, зареєстрованими, узаконеними) або неформальними (такими, що функціонують на основі моральних, соціальних норм і звичаїв).

Процедурний вимір демократичної практики проявляється через процедури вироблення та прийняття рішень у демократичному процесі як сукупності видів і форм політичної діяльності, дій суб’єктів цього процесу в політичній та соціальній сферах.

Слайд № 28

Під ідеалом демократії розуміють той сучасний її стандарт, за яким оцінюється демократичність різних форм врядування. Він є відправною точкою для формування різних концепція і моделей демократичного ладу.

Загальним ідеалом за гуманістичною складовою демократичного врядування є вільна від страху і нужденності людська особистість, особистість, яка існує і розвивається в умовах, коли кожен може користуватися своїми політичними, громадянськими (особистими), економічними, соціальними і культурними правами.

Цінності³⁴ сучасної демократії та її передумови. Демократія в сучасну епоху є важливою та загальновизнаною цінністю.

Непересічними цінностями сучасної демократії є [1]: людина, її життя і здоров’я, її гідність і чесноти; свобода совісті; свобода слова, вільні засоби інформації і громадська думка; людська гідність; моральна автономія; приватність, невтручання в особисте життя; громадська асоціація; громадянство і громадськість; держава і державність; компетентність і відповідальність; свобода; конституція і конституціоналізм; соціальний порядок.