2.3. Підбір матеріалів, інструментів та обладнання для роботи
|
Назва |
Призначення |
Матеріали |
Папір |
Для виконання ескізу іграшок
|
Натуральна овеча шерсть (Новозеландська) оранжевого, жовтого, чорного, білого, сірого та темно-сірого кольорів |
Для виготовлення фігурок |
|
Бісер чорного та синього кольорів |
Очі
|
|
Бісерна нитка |
Для пришивання очей та виготовлення вусиків |
|
Інструменти |
Голка для валяння №38 (tristar) |
Для виготовлення фігурок |
Олівець простий |
Для виконання ескізу виробу |
|
Стирачка |
Для виконання ескізу виробу |
|
Фарби кольорові |
Для виконання ескізу виробу |
|
Голка |
Для виконання ручних стібків |
|
Ножиці середні |
Для обрізання ниток |
|
Губка |
Для виконання на ній основної роботи |
|
Обладнання
|
Відсутнє |
|
3. Технологічний етап
3.1. Визначення оптимальної технології, потрібної для виготовлення виробу, і складання технологічної карти
Технологічна карта
На виготовлення пальчикової іграшки в техніці валяння
(Зайчика)
Із шерсті білого кольору, яка буде складати основу зайчики, відділяємо жмут, що за об’ємом більший, ніж запланована нами основа іграшки приблизно в два рази (так як в процесі валяння об’єм вовни значно зменшиться).
Спочатку розкладаємо руками вказаний жмут вовни на губці і за допомогою голки, притискаючи нашу заготовку до губки, з усіх сторін рівномірно оброб-ляємо. При цьому, голкою не потрібно сильно глибоко проколювати вовну. На початковій стадії виготовлення іграшки не потрібно сильно ущільнюва-ти заготовку – вона повинна залишатися м’якою і ворсистою, так як надалі нам потрібно буде до неї ще привалювати інші елементи іграшки.
В результаті формуємо циліндр із вовни - це основа нашої зайчики.
Далі формуємо голову зайчики, для чого відриваємо жмут білої вовни. Руками формуємо із вовни продовгувату кульку, форму закріплюємо голкою.
Готову голову за допомогою голки „привалюємо” до основної заготовки. Процес „привалювання” – це прикріплення меншої деталі до більшої, яке здійснюється шляхом протикання голкою обох деталей із формуванням при цьому форм деталей. Протикати голкою деталі можна (потрібно) як зі сторони меншої із деталей у напрямку більшої деталі, так і у зворотньому напрямку.
Із вовни відриваємо два зовсім маленьких жмутика вовни, складемо їх трикутниками, обробляємо трикутники на губці. Готові вушка привалюємо до «заготовки».
Формуємо із вовни ніс - кульку, яку привалюємо голкою до голови та відразу оформляємо ротик.
Для того, щоб лапки були одного розміру потрібно заготовити два жмутики вовни однакового об’єму. Якщо цього не зробити – потім буде значно важче забезпечити однаковий розмір лапок. Знову руками формуємо із кожної заготовки циліндри, окремо кожний циліндр обробляємо голкою. І тільки після того як циліндри – заготовки для лап лисички, готові – приступаємо до їх привалювання до основної заготовки. При цьому керуємося ескізом.
Надалі черга за очима – пришиваємо сині бісеринки бісерною голкою та ниткою до голови.
Приступаємо до створення хвоста. Так як хвіст за ескізом у нас звужений до кінчика – формуємо із вовни не циліндр, а конус. Обробляємо його за допо-могою голки на губці з усіх боків. Коли заготовка для хвоста готова – накла-даємо на його кінець смужку із жовтої вовни і привалюємо її голкою до хвос-та. Після того як хвіст готовий – привалюємо його до основної деталі.
Надати іграшці кінцевих «штрихів»- плямку на грудях, вушках та мордочці.
Це вже на власний розсуд кожного автора .