
- •1.1. Основні етапи розвитку плоского офсетного друку
- •1.2. Принципи плоского офсетного друку
- •Показники формного процесу для деяких способів друку
- •1.5. Особливості отримання кольоропроби та пробних відбитків у сучасних умовах
- •2.1. Основні відомості про аркушеві офсетні друкарські машини
- •2.2. Аркушеживильна та аркушепровідна системи
- •2.7.2. Додаткові друкарські секції
- •2,7.4. Автоматичні" змивальні пристрої
- •2.7.6. Сушильні пристрої
- •2.7.10. Термографічні пристрої
- •3.1. Основні види спусків та їх побудова 3.1.1. Основні поняття
- •3.1.3. Кут бічного рівняння
- •3.1.4. Визначення цифрових значень колонцифр перших і останніх полос друкованих аркушів
- •3.1.5. Перевірка правильності спуску полос
- •3.1.6. Побудова макетів спусків
- •3.1.8. Найпростіші схеми спусків полос
- •.6 »Г Клапани
- •3 .1.10. Розкладання
- •9 Мельников
- •3.4.2. Експонування формних пластин*
- •3.4.3. Проявлення та промивання проекспонованих формних пластин
- •3.4.4. Термообробка та нанесення
- •3.5. Виготовлення офсетних
- •11 Мельников
- •4.1.2. Властивості паперу та картону
- •13 Мельников
- •4.2.2. Властивості друкарських фарб та лаків
- •I 208 Розділ 4
- •4.2.4. Асортимент лаків
- •4.2.5. Допоміжні речовини для фарб та лаків
- •4.3.2. Властивості офсетних гумотканинних полотен
- •4.3.3. Види офсетних гумотканинних полотен
- •4.3.4. Засоби догляду за гумотканинними полотнами
- •4.4. Зволожувальні розчини
- •4.4.1. Загальні відомості
- •4.4.2. Властивості зволожувальних розчинів
- •4.4.4. Приготування розчину
- •Приклад підбирання домішки до зволожувального розчину аркушевої друкарської машини
- •17 Мельников
- •4.5. Взаємодія матеріалів
- •4.5.1. Взаємодія зволожувального розчину та фарби з пробільними елементами друкарської форми і робочою поверхнею декеля офсетного циліндра
- •4.5.2. Взаємодія зволожувального розчину та офсетних друкарських фарб між собою
- •4.5.4. Закріплення фарби на відбитку
- •5.6.4. Рекомендації щодо друкування флюорисцентними фарбами
- •5.6.5. Рекомендації щодо друкування масляними лаками
- •5.7. Технологічні неполадки, що можуть виникати в процесі друкування: причини та рекомендації з їх усунення
- •5.3. Відмарювання
- •5.4. Двоєння друкарських елементів на відбитку (дроблення)
- •5.5. Довжина зображення на відбитку не збігається з довжиною зображення на друкарській формі в напрямку подавання аркушів
- •5.6. Емульгування фарби
- •5.7. Зажирювання форми
- •5.8. Збільшення розміру растрових елементів ліній і штрихів на відбитках
- •5.9. Здіймання (набрякання) поверхні крейдованого паперу
- •5.10. Зменшення насиченості фарби на відбитках
- •5.11. Морщення відбитків
- •5.12. Нашарування фарби на гумотканинній пластині
- •5.13. Недостатня контрастність зображення
- •5.14. Непродруковування на відбитку окремих деталей зображення
- •5.15. Несуміщення зображень на відбитку
- •5.16. Нестійкість відбитка до стирання
- •5.17. Оголення розкочувальних циліндрів
- •5.18. Осипання фарби
- •5.19. Передчасне зношування друкарської форми
- •5.20. Пилення паперу
- •5.21. Плямистість
- •5.22. Погане накладання фарби на фарбу при друкуванні «по сирому»
- •5.23. Погане обертання фарби у фарбовому ящику
- •5.24. Подряпини на друкарській формі
- •5.25. Полиск на відбитку
- •5.26. Полосування
- •5.27. Поперечні фарбові полоси (за твірною циліндра) в одному або декількох місцях відбитка
- •5.28. Порушення в подаванні аркушів самонакладом
- •5.29. Пробивання фарби
- •5.30. Прослизування (змазування)
- •5.31. Різновідтінковість відбитків у процесі друкування
- •5.32. Розшарування поверхні гумотканинної пластини — утворення бульбашок, хвилясті краї
- •5.33. Скручування аркушів
- •5.34. Сліди або надриви від захватів на передній кромці віддрукованих аркушів
- •5.35. Зволожувальний розчин має підвищену кислотність
- •5.36. Статична електрика
- •5.37. Тінення
- •5.38. Утворення рель'ефу на гумотканинній пластині
- •5.39. Фарба погано розкочується в розкочувальній та накочувальній системах
- •5.40. Фарба стає склоподібною
- •5.41. Фарба швидко висихає
- •5.42. Хвилястість країв паперу
- •5.43. Чорниші
2.7.2. Додаткові друкарські секції
Щоб збільшити операційні можливості малоформатних друкарських машин, фірми-виробники закладають у друкарських машинах можливість вбудовувати сателітну друкарську секцію (рис. 2.35). Вона складається з формного циліндра з фарбовим і зволожувальним апаратами. Сателітна секція приєднується до основної друкарської секції, використовуючи її офсетний.циліндр.
Таким чином, під час друкування на офсетний циліндр накладаються два фарбові зображення, які потім переносяться на задруковуваний матеріал. Через змішування фарбових зображень на офсетному циліндрі, а не на папері, сателітні секції не можна вважати повноцінними друкарськими секціями. Дійсно: внаслідок накладання однієї фарби на іншу відбувається їх змішування, а, отже, втрата чітких контурів, розмивання фарбових переходів, місцеве розтискування елементів зображення через збільшення товщини фарбового шару; під час друку спостерігається швидке емульгування та змішування фарб, що потребує
ОСНОВНІ
МЕХАНІЗМИ ТА ПРИСТРОЇ
85
Схема друкарської
машини із сателітною
секцією:
— формний циліндр; V — формний циліндр сателітної секції;
— офсетний циліндр;
— друкарський циліндр;
— аркуш;
— сателітна секція
частого
змивання офсетного полотна та друкарських
форм; як
правило, сателітна секція має спрощені,
малорозвинуті фарбовий
і зволожувальний апарати, а тому не
може забезпечити
якісного друкування плашок, фонових
заливок, великих
за розмірами елементів зображення і,
звичайно, кольорових зображень; виконана
приставною, сателітна секція
немає жорсткого з'єднання з офсетним
циліндром, що
призводить до нерівномірного друку
(насиченості кольору)
та до ускладнень із суміщенням зображень.
Тому сателітну секцію рекомендують застосовувати лише при невеликих тиражах, для задруковування, а, фактично, вдруковування невеликих за площею зображень (краще текстових або штрихових), наприклад, кольорових заголовків до тексту.
Аналогом сателітної секції є додаткові друкарські апарати, що ще зустрічаються в окремих моделях серед-ньо- та малоформатних машин, для вдруковування зображення методом високого друку з фотополімерних форм. Максимальна площа задруковування при цьому не перевищує ЗО % від максимального формату друкування.
2.7.3. Пристрої автоматичної заміни друкарських форм
Однією з найбільш працемістких, відповідальних та найменш механізованих операцій підготовки машини до друку є операція заміни друкарських форм. Фірми-вироб-ники сучасного друкарського обладнання встановлюють або пропонують систему автоматичної заміни форм у друкарській машині.
Система автоматичної заміни друкарських форм виконує: знімання й виведення попередньої та встановлення
86
Розділ 2
й закріплення наступної друкарської форми на формному циліндрі. Для друкарських машин, обладнаних системою штифтового приведення, можна говорити про автоматичне виконання цієї операції разом із попереднім приведенням. Друкарська форма в систему встановлення закладається або вручну, або, при використанні спеціального магазину, подається автоматично. Сьогодні вже серійно виготовляються малоформатні друкарські машини, в яких можливе об'єднання системи встановлення з процесором оперативного виготовлення або підготовки до друку форм, отриманих за схемою «computer-to-plate».