- •1.1. Основні етапи розвитку плоского офсетного друку
- •1.2. Принципи плоского офсетного друку
- •Показники формного процесу для деяких способів друку
- •1.5. Особливості отримання кольоропроби та пробних відбитків у сучасних умовах
- •2.1. Основні відомості про аркушеві офсетні друкарські машини
- •2.2. Аркушеживильна та аркушепровідна системи
- •2.7.2. Додаткові друкарські секції
- •2,7.4. Автоматичні" змивальні пристрої
- •2.7.6. Сушильні пристрої
- •2.7.10. Термографічні пристрої
- •3.1. Основні види спусків та їх побудова 3.1.1. Основні поняття
- •3.1.3. Кут бічного рівняння
- •3.1.4. Визначення цифрових значень колонцифр перших і останніх полос друкованих аркушів
- •3.1.5. Перевірка правильності спуску полос
- •3.1.6. Побудова макетів спусків
- •3.1.8. Найпростіші схеми спусків полос
- •.6 »Г Клапани
- •3 .1.10. Розкладання
- •9 Мельников
- •3.4.2. Експонування формних пластин*
- •3.4.3. Проявлення та промивання проекспонованих формних пластин
- •3.4.4. Термообробка та нанесення
- •3.5. Виготовлення офсетних
- •11 Мельников
- •4.1.2. Властивості паперу та картону
- •13 Мельников
- •4.2.2. Властивості друкарських фарб та лаків
- •I 208 Розділ 4
- •4.2.4. Асортимент лаків
- •4.2.5. Допоміжні речовини для фарб та лаків
- •4.3.2. Властивості офсетних гумотканинних полотен
- •4.3.3. Види офсетних гумотканинних полотен
- •4.3.4. Засоби догляду за гумотканинними полотнами
- •4.4. Зволожувальні розчини
- •4.4.1. Загальні відомості
- •4.4.2. Властивості зволожувальних розчинів
- •4.4.4. Приготування розчину
- •Приклад підбирання домішки до зволожувального розчину аркушевої друкарської машини
- •17 Мельников
- •4.5. Взаємодія матеріалів
- •4.5.1. Взаємодія зволожувального розчину та фарби з пробільними елементами друкарської форми і робочою поверхнею декеля офсетного циліндра
- •4.5.2. Взаємодія зволожувального розчину та офсетних друкарських фарб між собою
- •4.5.4. Закріплення фарби на відбитку
- •5.6.4. Рекомендації щодо друкування флюорисцентними фарбами
- •5.6.5. Рекомендації щодо друкування масляними лаками
- •5.7. Технологічні неполадки, що можуть виникати в процесі друкування: причини та рекомендації з їх усунення
- •5.3. Відмарювання
- •5.4. Двоєння друкарських елементів на відбитку (дроблення)
- •5.5. Довжина зображення на відбитку не збігається з довжиною зображення на друкарській формі в напрямку подавання аркушів
- •5.6. Емульгування фарби
- •5.7. Зажирювання форми
- •5.8. Збільшення розміру растрових елементів ліній і штрихів на відбитках
- •5.9. Здіймання (набрякання) поверхні крейдованого паперу
- •5.10. Зменшення насиченості фарби на відбитках
- •5.11. Морщення відбитків
- •5.12. Нашарування фарби на гумотканинній пластині
- •5.13. Недостатня контрастність зображення
- •5.14. Непродруковування на відбитку окремих деталей зображення
- •5.15. Несуміщення зображень на відбитку
- •5.16. Нестійкість відбитка до стирання
- •5.17. Оголення розкочувальних циліндрів
- •5.18. Осипання фарби
- •5.19. Передчасне зношування друкарської форми
- •5.20. Пилення паперу
- •5.21. Плямистість
- •5.22. Погане накладання фарби на фарбу при друкуванні «по сирому»
- •5.23. Погане обертання фарби у фарбовому ящику
- •5.24. Подряпини на друкарській формі
- •5.25. Полиск на відбитку
- •5.26. Полосування
- •5.27. Поперечні фарбові полоси (за твірною циліндра) в одному або декількох місцях відбитка
- •5.28. Порушення в подаванні аркушів самонакладом
- •5.29. Пробивання фарби
- •5.30. Прослизування (змазування)
- •5.31. Різновідтінковість відбитків у процесі друкування
- •5.32. Розшарування поверхні гумотканинної пластини — утворення бульбашок, хвилясті краї
- •5.33. Скручування аркушів
- •5.34. Сліди або надриви від захватів на передній кромці віддрукованих аркушів
- •5.35. Зволожувальний розчин має підвищену кислотність
- •5.36. Статична електрика
- •5.37. Тінення
- •5.38. Утворення рель'ефу на гумотканинній пластині
- •5.39. Фарба погано розкочується в розкочувальній та накочувальній системах
- •5.40. Фарба стає склоподібною
- •5.41. Фарба швидко висихає
- •5.42. Хвилястість країв паперу
- •5.43. Чорниші
3.4.4. Термообробка та нанесення
захисного колоїду
на проекспоновані формні пластини
Тиражостійкість форми визначається стійкістю копіювального шару до стирання. У випадку проведення спеціальної термічної обробки форми в друкарні її тиіражостіикість можна збільшити в два—три рази. В дійсності це достатньо приблизні цифри, оскільки на неї впливають й умови друкарського процесу та проведення процесу виготовлення форм, матеріали, що використовуються. Потрібно також пам'ятати, що підвищена температура сильно впливає на алюмінієву основу форми: міцність знижується — пластичність зростає. В процесі друкування це призводить до появи тріщин у клапані форми. Тому термообробку форм на алюмінієвій основі слід проводити при температурі, що не перевищує 200 °С (протягом 7—10 хв.). Пластина перед термообробкою покривається спеціальним розчином, що захищає пробільні елементи від окислення та обезводнення, а друкарські елементи — від розтріскування, та висушується на повітрі. Після термообробки пластина знову покривається шаром захисного колоїду.
152 Розділ З
Нанесенням захисного покриття закінчується операція виготовлення друкарської форми, роль якої виконує тонка (1,0—1,5 мкм) плівка полімеру. Призначення операції — ззхист робочої поверхні форми від забруднень, окислення та пошкодження при зберіганні форми та встановленні її в друкарську машину. Для консервації форм використовується нейтральний захисний колоїд, що розчиняється водою та легко видаляється з поверхні форми. Захисний колоїд не повинен мати корозійної дії по відношенню до металу форми, зберігати гідрофільні властивості пробільних та не знижувати олеофільних властивостей друкарських елементів форми.
Потім візуально контролюють якість готової форми за відтворенням шкал оперативного контролю та оцінюють чистоту пробілів. При виявленні дефектів, наприклад, слідів від країв діапозитивів, від приклеювального матеріалу, а також хрестів та інших непотрібних елементів, проводять коректуру за допомогою спеціальних олівців-коректорів чи пасти. Обов'язковою умовою правильного проведення цієї операції є те, що коректура повинна здійснюватися по чистій та сухій поверхні пластини. За допомогою коректора копіювальний шар повністю розчиняється, тому наносити його потрібно дуже обережно, неторкаю-чись зображення. Після проведення мінус-коректури потрібно промити пластину.
Відкореговану форму промивають водою, забирають надлишок води ракелем та наносять захисний колоїд. Рівномірно, за допомогою тампона чи губки, розподіляють колоїд по усій поверхні пластини спочатку в горизонтальному, а потім у вертикальному напрямках. Захисне покриття повинно бути нанесено дуже тонким та рівномірним шаром без патьоків. Готову форму висушують на повітрі чи в сушильній шафі з вентилятором при температурі не вище 40 °С.
Готові друкарські форми кладуть, зберігають на стелажі, перекладаючи їх аркушами чистого паперу, щоб запобігти механічним пошкодженням. Необхідно захищати готову друкарську форму від попадання на її поверхню променів денного світла аби запобігти руйнуванню друкарських елементів, адже захисний колоїд захищає тільки пробільні елементи друкарської форми та не захищає від світлового руйнування друкарські елементи форми.
ВИГОТОВЛЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ФОРМ
153
