• Iнструментальні методи дослідження:

• рентгенологічне дослідження:

стійке підвищення рівня розташування відповідного куполу діафрагми до 2— 3 ребра;

у горизонтальному положенні діафрагма і прилеглі до неї органи зміщуються догори;

конту­ри діафрагми представляють рівну, безперервну ду­гообразную лінію. Нерідко виявляється компресія лег­ені і зсув серця управо.

• визначення ЖЄЛ;

• ЕКГ (уповільнення внутрішньошлуночкової провідності, порушення коронарного кровообігу і поява экстраси­стол);

Лікувальна програма при релаксації діафрагми (обґрунтовується з урахуванням характеру грижі, віку хворого, наявності ускладнень і супутніх захворювань):

Лікування релаксації діафрагми полягає в опера­тивном втручанні. Показаннями до операції є встановлення діагнозу релаксації, що супроводжується больовим синдромом, порушеннями дихання, сердечно­-сосудистой діяльності і функції шлунково-кишкового тракту. Екстрені показання виникають при завороті шлунку, розриві діафрагми, гострій шлунковій кровотечі і інших важких ускладненнях.

Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом:

1. Формування попереднього діагнозу

2. Діагностична програма та аналіз одержаних даних

3. Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом)

4. Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз

5. ПРОГРАМА ЛІКУВАННЯ:

А) Терміновість госпіталізації

Б) Терміновість операції

В) Передопераційна підготовка

Г) Післяопераційне лікування

Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за учбовим елементом – травми грудної клітини.

Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:

1. Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)

2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями:

   • обґрунтування попереднього діагнозу

   • визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних

   • проведення диференційної діагностики

   • формування клінічного діагнозу

   • визначення програми лікування

3. Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:

Визначення патогномонічних симптомів грижі кардіального відділу діафрагми, релаксації діафрагми.

Аналіз рентгенологічних прояв при патології діафрагми.

Інформаційна частина методичної розробки

Мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми:

1. Анатомія, топографічна анатомія та оперативна хірургія – топографо-анатомічна характеристика діафрагми

2. Фізіологія – функціональні особливості газзобміну в легенях при діафрагмальних грижах та релакчації діафрагми;

3. Патологічна фізіологія – патологічна фізіологія дихання у хворих з диафрагмальными грижами

4. Патологічна анатомія – морфологічні зміни в органах при грижах і при утиску Рентгенологія – рентгенологічні методи дослідження у хворих з діафрагмальними грижами (рентгенографія, -скопия з контрастом ШКТ, діагностичний пневмоторакс і пневмоперитонеум).

5. Загальна хірургія, пропедевтика внутрішніх хвороб – методика опитування та фізікального обстеження хворого.

Конкретна мета самостійної підготовки до практичного заняття:

Використовуючи базовий рівень знань та вмінь, засвоїти теоретичні знання та практичні навички, які забезпечать оволодіння практично орієнтованими задачами в обсягах:

1.Обстеження хворого з діафрагмальною грижею для визначення клінічного перебігу та можливих ускладнень (опитування хворого та фізикальне обстеження)

2.Обґрунтування та формування попереднього діагнозу захворювання

3.Складання діагностичної програми та аналіз результатів додаткових досліджень

4.Формування переліку захворювань для диференційної діагностики та її проведення

5.Формування клінічного діагнозу на підставі клініко-статистичної класифікації захворювань

6.Формування лікувальної програми для хворого з патологією діафрагми.

Програма самостійної підготовки до практичного заняття:

1.Актуальність проблеми діафрагмальних гриж.

2.Визначення грижі стравохідного отвору діафрагми, релаксації діафрагми, діафрагмальної грижі.

3.Причини та механізм розвитку порушень, які виникають при діафрагмальних грижах.

4.Клінічні прояви (скарги, анамнез, дані фізикального обстеження хворого) діафрагмальних гриж та релаксації діафрагми.

5.Принципи діагностики та обсяг даних, необхідних для формування попереднього

діагнозу при діафрагмальних грижах.

6.Принципи складання діагностичної програми для уточнення попереднього діагнозу та подальшого лікування.

7.Перелік захворювань для проведення диференційного діагнозу ускладнень, складання диференційно-діагностичних таблиць з порівняльним аналізом.

8.Клініко-статистичні класифікації діафрагмальних гриж та принципи формування клінічного діагнозу.

9.Обгрунтування організаційно-лікувальної програми.

Практичні навички, які закріплені за учбовим елементом:

1. Аналіз оглядових рентгенограм грудної клитини

2. Аналіз контрастних рентгенограм, виконаних у положенні Тренделенбурга.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Дайте визначення грижі стравохідного отвору діафрагми.

2. Які причини розвитку грижі стравохідного отвору діафрагми?

3. Який механізм розвитку грижі стравохідного отвору діафрагми?

4. Які існують види гриж стравохідного отвору діафрагми?

5. Які скарги хворих спостерігаються при грижі стравохідного отвору діафрагми?

6. Які об’єктивні прояви грижі стравохідного отвору діафрагми?

7. Які ускладнення можуть виникати при грижі стравохідного отвору діафрагми?

8. Назвіть діагностичну програму при грижі стравохідного отвору діафрагми.

9. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику при грижі стравохідного отвору діафрагми?

10. У чому полягає консервативна терапія грижі стравохідного отвору діафрагми?

11. Які показання до хірургічного лікування грижі стравохідного отвору діафрагми?

12. У чому суть оперативних втручань при грижах стравохідного отвору діафрагми?

13. Тимчасова непрацездатність і реабілітація хворих при грижі стравохідного отвору діафрагми.