
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
Франсуа Буассель
(1728 — 1807 рр.)
Французький революціонер, утопіст. На початку своєї діяльності деякий час був адвокатом та прокурором у французькій колонії Сан-Домінго. Навесні 1789 р. випустив "Катехізис роду людського", який було представлено у Національному зібранні. У цьому утопічному творі Буассель різко критикував "продажний, людиновбивчий антисоціальний порядок", побудований на приватній власності, та протиставив йому ідеал суспільного устрою, що базувався на загальній рівності. З листопада 1790 р. він поширює свою нову працю “Громадянський кодекс Франції або смолоскип свободи”, яка за своєю суттю являла новий проект конституції. Під час Великої французької буржуазної революції був членом Якобінського клубу, вів боротьбу з жирондистами. У 1793 р. розробив програму встановлення революційного правління санкюлотів. На засіданні Установчих зборів єпископ Клермонський вимагав віддати до суду Буасселя як автора твору, спрямованого проти релігії. У листопаді 1794 р. термідоріанці закривають Якобінський клуб, а його віце-голову (Буасселя) викликають до Комітету суспільної безпеки. У лютому 1795 р. його було заарештовано та ув’язнено у тій самій тюрмі Форс, у яку згодом було доставлено й Г. Бабьофа. Проте через вісім місяців його було звільнено, оскільки після повстання роялістів термідоріанці звільнили з в’язниць багато демократів. В епоху правління Наполеона Ф. Буассель захопився блиском імперії та написав на честь імператора гімн, зберігаючи при цьому свої погляди на необхідність соціальної перебудови.
Вільям Годвін
(1756 — 1836 рр.)
Англійський
письменник, суспільний діяч. Революція
у Франції 1789
р.
справила
на Годвіна велике враження. Разом з
усіма її прихильниками він побачив
у
ній торжество теорії про могутність
розуму. У
цей період він
навіть бажав висунути свою кандидатуру
до
парламенту,
але відмовився від цієї ідеї, вважаючи
себе нездатним до практичної політичної
діяльності. У 1793 р. видав «Дослідження
про політичну справедливість». Ця
книга
принесла йому славу.
Її
поява була дуже своєчасною, оскільки з
розвитком революційних подій
у Франції інтерес до суспільно-політичних
проблем став масовим.
У 1794 р. вийшов його найвідоміший роман
«Речі, якими вони є, або Калеб Вільямс».
З усіх його творів лише цей роман мав
довге життя. У
цей час в Англії починається політична
реакція на події у Франції, що призвело
до політичних переслідуваннь, які очолив
лорд
–
головний
суддя Ейр. Годвін відреагував на ці
події, анонімно випустивши статтю, де
висміяв це. Після того, як його авторство
стало відоме, популярність Годвіна
в народі «не знала меж». Звісно, після
цих подій Годвін став одним з головних
об’єктів
нападок
та переслідувань. Відчутний удар йому
наніс колишній друг священик Парр, який
у своїй великодній проповіді у 1801 р.
різко критикував так звану “нову
філософію” та її захисників, головним
чином Годвіна. 1801 — 1802 рр. він присвятив
вивченню історії XIV століття. У 1803 р.
випустив “Історію життя Чосера та його
епохи”. Крім того, в історичному плані
Годвін прославився ще й такою працею,
як “Історія англійської держави від
її початку до реставрації Карлом ІІ”.
До останнього свого дня він не переставав
працювати над своїм твором, який був
названий ним “Викриття духу християнства”.