- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
«Про всиновлення»
Всиновлення здійснюється в інтересах дітей незаможних громадян та дітей, що народилися поза шлюбом.
Не можна всиновлювати дитину чоловічої статі після того, як їй виповниться п’ять років.
Не можна удочерити дівчину інакше, як до її заміжжя.
Усиновителі визначають розміри посагу всиновленої дитини у присутності державного службовця: посаг не належить відчуженню на користь прийомних батьків. Посаг не може перевищувати суми у десять тисяч ліврів.
Всиновлення не тягне за собою ніякого права наслідування, лише право на посаг.
Посаг всиновленого належить йому та його сім’ї; цей посаг відходить до суспільного домену, якщо всиновлений не має ні діда, ні бабки, ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри, ні дітей — рідних або прийомних.
Якщо прийомні батьки збідніють, вони після досягнення шістдесятилітнього віку отримують право на суспільний домен.
Якщо брат та сестра згідно з усиновленням вступлять до шлюбу між собою, їх посаг буде належати закону про спільність майна та про наслідування, який не поширюється на сім’ю усиновителів.
Ніхто не може бути всиновлений більше одного разу.
Брати по всиновленню не можуть наслідувати один одного.
Посагом всиновленої дитини розпоряджається її батько; якщо вона втратила батька, посагом розпоряджається її мати; якщо вона втратила батька й матір, ним розпоряджається прийомний батько; якщо у дитини нема прийомного батька, посагом розпоряджається прийомна мати. Якщо дитина втратила і тих, і других, якщо вони розійдуться або овдовіють, посагом розпоряджається опікун.
Всиновлення заборонено особам, які не перебувають у шлюбі.
Посаг хлопчика служить для його виховання лише до п’яти років, адже по досягненні цього віку хлопець належить вітчизні: вона його утримує та розпоряджається його посагом до двадцятиоднорічного віку; по досягненні цього віку хлопець може користуватися своїм посагом та відчужувати його.
Посаг дівчини служить для її виховання до її заміжжя та належить керуванню також до двадцятиоднорічного віку; досягнувши цього віку вона може користуватися посагом та відчужувати його.
Ніхто не може стати усиновителем до досягнення двадцяти одного року дитини. Подружжя, один з якого не досяг двадцяти одного року, також не може стати усиновителем.
Подружжя може всиновити дитину лише за взаємною згодою.
Л.А. Сен-Жюст
«Про наслідування»
Право наслідування належить виключно родичам по прямій лінії. Такими є дід та бабка, батько та мати, брат та сестра.
Непрямі родичі не можуть наслідувати.
Республіка наслідує тим, хто вмирає, не маючи прямих родичів.
Діти наслідують рівним чином батьку та матері. Чоловік та його дружина не наслідують один одному. Якщо подружжя розлучене, воно не наслідує своїм дітям. Дід та бабка, якщо вони не розлучені, рівним чином наслідують своїм онукам. Дід та бабка не наслідують своїм онукам раніше батька та матері. Діти від різних шлюбів не наслідують один одному.
За наявності дітей від різних шлюбів дід та бабка наслідують своїм онукам; онуки від різних шлюбів наслідують своїм діду та бабці.
Якщо діти від різних шлюбів вмирають, не маючи батька, матері, дітей, наслідують дід та бабка.
Якщо дід та бабка вмирають, брати та сестри від одного шлюбу наслідують один одному. При відсутності брата та сестри наслідує суспільний домен. Якщо один або кілька з дідів та бабок помирає, ті, хто залишився у живих, ділять спадок з братами та сестрами.
Якщо нема братів та сестер, дід та бабка ділять спадок порівну з суспільним доменом. Якщо нема ні діда, ні бабки, ні брата, ні сестри, суспільний домен — єдиний спадкоємець.
Дід та бабка наслідують своїм дітям або онукам. Батько та мати, навіть якщо вони знову взяли новий шлюб, наслідують своїм дітям, але можуть користуватися лише процентами; основні фонди залишаються в руках інших дітей або онуків, якщо їх нема — в руках республіки, яка й сплачує проценти.
Основні фонди належать відчуженню дітьми або онуками або суспільним доменом лише після смерті того, хто отримає прибуток. Ніхто не має права полишити спадок та скласти заповіт.
