- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
«Закони про загальні порядки»
І
У кожній професії найстарші за віком та найдосвідченіші будуть згідно з головуванням керувати по черзі протягом п’яти днів п’ятьма чи десятьма своїми товаришами, помірно обтяжуючи їх працю у рахунок тієї частки, яка була б накладена на них самих.
ІІ
В кожній професійній корпорації на кожні десять або дванадцять робітників буде один майстер: його обов’язком буде навчання і перевірка роботи, а про працю та поведінку давати звіт старшині корпорації, яка буде вибиратися на один рік. Кожен майстер буде носити це звання довічно та по черзі посідати посаду старшини корпорації.
ІІІ
Майстром якої-небудь професії можна буде зробитися не раніше, ніж через рік після припинення землеробської праці та повернення до своєї попередньої професії, та й тільки по досягненні 26-літнього віку.
V
У десять років кожен громадянин почне вчитися тій професії, до якої буде відчувати схильність або до якої буде здаватися здібним, не будучи до цього примушеним. У віці від 15 до 18 років він одружується, від 20 до 25 років буде займатися якою-небудь землеробською працею, у 26 він буде або майстром у своїй професії, якщо повернеться до неї, або у професії, пов’язаній із землеробством, яким він продовжуватиме займатися. Але якщо він обере яке-небудь інше заняття, то може стати майстром лише у 30 років. У 40 років кожен громадянин, який не має певних обов’язків, буде бажаним робітником …; своїм відпочинком він вправі буде розпоряджатися сам, як йому завгодно.
VІ
Немічні старці та люди похилого віку будуть отримувати зручні приміщення, стіл та утримування у суспільному будинку, призначеному для цієї мети в кожному місті. Сенат кожного міста докладе особливих зусиль до урегулювання господарства та обслуговування цих будинків і намагатиметься, щоб там було вдосталь усього необхідного та приємного як для відновлення здоров’я, так і для найшвидшого виліковування, і взагалі для усього, що може втішити сумне існування немічних.
VІІ
Старшини усіх професій будуть регулювати часи відпочинку та праці й наказувати, яку роботу потрібно зробити.
VІІІ
Кожний п’ятий день буде днем спільного відпочинку; для цього рік буде розділено на 73 рівні частини. У високосний рік цей день буде двічі.
ІХ
Спільні розваги будуть починатися завжди у день спільного відпочинку та триватимуть шість днів, включаючи цей день.
Х
Народні свята будуть відбуватися безпосередньо перед відкриттям перших польових робіт, перед початком жнив, після закінчення збору плодів та на початку кожного року. Під час новорічних свят будуть відбуватися весілля та вступати по черзі на посаду старшини міст та корпорацій.
Е.-Г. Мореллі
«Закони про розкіш»
І
Кожен громадянин, починаючи з тридцятилітнього віку, буде одягатися за своїм смаком, але без надмірної розкоші. Він також буде харчуватися у своїй родині, додержуючись поміркованості та стриманості в їжі та напоях. Справжній закон наказує сенаторам та старшинам суворо вгамовувати надмірність у цьому спрямуванні, надаючи собою в той же час приклад скромності.
ІІ
Від десяти до тридцяти років молоді люди кожної професії будуть носити формену одежу з однієї й тієї ж матерії, чисту, але звичайну та необхідну для їх занять. Кожна корпорація буде відрізнятися яким-небудь кольором або яким-небудь іншим знаком відповідно до характеру її праці.
ІІІ
У кожного громадянина буде робочий та святковий одяг, скромно прикрашений та до лиця, - усе відповідно до особливостей республіки та щоб жодна прикраса не могла надати комусь перевагу або викликати особливу увагу. Будь-яка пиха буде подавлятися старшинами та батьками родин.
