
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
Р.-де-ла Бретон
Наші розваги складаються з ігор, що вимагають більше спритності, аніж сили, та вправляють тіло, не втомлюючи його. Нагородою переможцеві у такій країні, як наша, може бути лише слава. Жінки розважаються танцями, які сприяють їх грації, та іграми, що вимагають спритності й переслідують ту ж саму мету — надати їх рухам легкості та вишуканості. Вони також виготовляють різного роду прикраси … Крім того, у них є дещо на кшталт гри, яка їм дуже подобається: вони змагаються одна з одною в умінні надати собі найбільш приязний вигляд та найчарівнішу посмішку, знайти найвірніші засоби подобатися чоловікам за будь-яких обставин: з дитинства їм навіюють, що вони створені для чоловіків, як чоловіки створені для вітчизни.
Таким чином труд у нас - гра, а гра — навчання.
Л.А. Сен-Жюст
«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
Французький народ визнає Верховну істоту та безсмертя душі. Перший день кожного місяця присвячений Предвічному.
Усі культи рівнозначно користуються прихильністю держави. Однак у жодному з громадських зобов’язань не допускається посилань на віросповідання; будь-який акт є недійсним, якщо у ньому говориться про культ.
Суспільні храми відкриті для всіх культів.
Здійснення обрядів поза стінами храму заборонене; обряди, що здійснюються всередині храму, не можуть бути порушені.
Священнослужителі будь-якого культу не можуть з'являтися в суспільних місцях з атрибутами свого культу під загрозою вигнання.
День і ніч у суспільних храмах будуть куритися пахощі; протягом двадцяти чотирьох годин вогонь підтримуватиметься по черзі шістдесятирічними старцями.
Храми не можуть бути закриті.
Французький народ доручає свою долю та долю своїх дітей Предвічному.
Безсмертні душі тих, хто загинув за вітчизну, хто був добрим громадянином, хто піклувався про своїх батьків та ніколи не залишав їх; вони навіки перебувають у лоні Предвічного.
Народ виконує гімн на славу Предвічного у храмах кожного ранку; усі суспільні свята починаються піснями гімну.
Загальні закони урочисто проголошуються в храмах.
У перший же день жерміналя31 Республіка буде урочисто відмічати свято Божества, природи та народу.
…Щорічно першого флореаля32 (місяць після жерміналя) народ кожної комуни буде вибирати у храмах з числа жителів молоду людину: заможного, добродійного, без фізичних вад, віком від двадцяти одного до тридцяти років; ця молода людина вибере собі у дружини бідну дівчину як нагадування про рівноправність людей.
Ліцеї будуть присуджувати премії за красномовство.
Під час цього змагання не повинні звучати урочисто набундючені мови. Нагорода за красномовство буде віддана тому, чия мова відрізнятиметься лаконізмом, хто вчасно попередив про небезпеку, чия мудра мова сприяла врятуванню вітчизни, хто закликав народ до відродження норовів, чия промова об'єднала солдат.
Нагороді за поезію варті лише ода та епопея.