Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги

Р.-де-ла Бретон

Наші розваги складаються з ігор, що вимагають більше спритності, аніж сили, та вправляють тіло, не втомлюючи його. Нагородою переможцеві у такій країні, як наша, може бути лише слава. Жінки розважаються танцями, які сприяють їх грації, та іграми, що вимагають спритності й переслідують ту ж саму мету — надати їх рухам легкості та вишуканості. Вони також виготовляють різного роду прикраси … Крім того, у них є дещо на кшталт гри, яка їм дуже подобається: вони змагаються одна з одною в умінні надати собі найбільш приязний вигляд та найчарівнішу посмішку, знайти найвірніші засоби подобатися чоловікам за будь-яких обставин: з дитинства їм навіюють, що вони створені для чоловіків, як чоловіки створені для вітчизни.

Таким чином труд у нас - гра, а гра — навчання.

Л.А. Сен-Жюст

«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»

Французький народ визнає Верховну істоту та безсмертя душі. Перший день кожного місяця присвячений Предвічному.

Усі культи рівнозначно користуються прихильністю держави. Однак у жодному з громадських зобов’язань не допускається посилань на віросповідання; будь-який акт є недійсним, якщо у ньому говориться про культ.

Суспільні храми відкриті для всіх культів.

Здійснення обрядів поза стінами храму заборонене; обряди, що здійснюються всередині храму, не можуть бути порушені.

Священнослужителі будь-якого культу не можуть з'являтися в суспільних місцях з атрибутами свого культу під загрозою вигнання.

День і ніч у суспільних храмах будуть куритися пахощі; протягом двадцяти чотирьох годин вогонь підтримуватиметься по черзі шістдесятирічними старцями.

Храми не можуть бути закриті.

Французький народ доручає свою долю та долю своїх дітей Предвічному.

Безсмертні душі тих, хто загинув за вітчизну, хто був добрим громадянином, хто піклувався про своїх батьків та ніколи не залишав їх; вони навіки перебувають у лоні Предвічного.

Народ виконує гімн на славу Предвічного у храмах кожного ранку; усі суспільні свята починаються піснями гімну.

Загальні закони урочисто проголошуються в храмах.

У перший же день жерміналя³¹ Республіка буде урочисто відмічати свято Божества, природи та народу.

…Щорічно першого флореаля³² (місяць після жерміналя) народ кожної комуни буде вибирати у храмах з числа жителів молоду людину: заможного, добродійного, без фізичних вад, віком від двадцяти одного до тридцяти років; ця молода людина вибере собі у дружини бідну дівчину як нагадування про рівноправність людей.

Ліцеї будуть присуджувати премії за красномовство.

Під час цього змагання не повинні звучати урочисто набундючені мови. Нагорода за красномовство буде віддана тому, чия мова відрізнятиметься лаконізмом, хто вчасно попередив про небезпеку, чия мудра мова сприяла врятуванню вітчизни, хто закликав народ до відродження норовів, чия промова об'єднала солдат.

Нагороді за поезію варті лише ода та епопея.