
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
І
Матері будуть самі годувати своїх дітей, якщо це дозволить їм здоров’я; звільнення від цього обов’язку буде допустимо не інакше, як після надання доказів свого нездужання.
ІІ
Розлучені дружини, які мають немовлят, повинні годувати їх груддю протягом року після свого розлучення.
ІІІ
Голови триб будуть уважно слідкувати за тим, щоб батьки та матері турботливо ставилися до своїх малолітніх дітей.
ІV
Досягнувши п’ятилітнього віку, усі діти кожної триби будуть зібрані разом і розміщені у відведених для цього будинках, причому хлопчики й дівчатка окремо. Їжа, одяг та початкове навчання буде зовсім однаковим для усіх, без ніяких відмінностей, згідно з правилам, які видасть сенат.
V
Певне число батьків та матерів родин буде під наглядом голови триби турбуватися про цих дітей, як про своїх власних, протягом п’яти днів; потім їх по черзі замінять інші батьки. Вони намагатимуться прищеплювати своїм учням поміркованість та слухняність, попереджати шляхом лагідних розмов або легких покарань будь-які сварки, примхи, дурні звички. Поводження з усіма дітьми буде цілком однаковим.
VІ
В міру розвитку розумових здібностей у дітей їх почнуть навчати вітчизняним законам. Їх навчать поважати ці закони, підкорятися своїм батькам, начальникам та особам зрілого віку. Їх привчать бути люб’язними з рівними собі, підтримувати з ними дружбу, ніколи не брехати. Вони будуть навчатися якої-небудь неважкої, що підходить до їх віку, справи та час від часу брати участь в іграх, які можуть їх розвивати фізично та підготувати до праці. Їм не будуть наказувати нічого, не пояснивши при цьому доцільність запропонованого. Ці початкові настанови потім будуть культивуватись учителями, турботам яких вони будуть відведені після виходу з раннього дитинства.
VІІ
Діти, які виявилися до десятилітнього віку достатньо міцними, щоб вивчити початки професії, до якої їх вважатимуть гідними, будуть посилатися щоденно на кілька годин у суспільні майстерні, щоб почати там своє навчання.
VІІІ
Кожна дитина після досягнення десятилітнього віку покине цей спільний батьківський дім, щоб перейти у майстерні. Тут дітям нададуть приміщення, стіл та одяг, навчати їх будуть майстри та старшини кожної професії, яких вони повинні будуть слухатися, як своїх рідних батьків, — усе це буде здійснюватися спільно у кожній корпорації та майстерні, де хлопчики та дівчатка окремо будуть навчені заняттям, які їм підходять.
ІХ
Крім механічних вправ у певній професії, вчителі і старшини професій будуть робити дітям настанови морального характеру. Якщо в міру розвитку розумових здібностей у дітей деякі з них прийдуть до думки про існування божества та почнуть задавати питання, почувши розмови про нього, тоді їм пояснять, що це першопричина всього, чим вони захоплюються та що вони знаходять хорошого та привабливого. Наставники побояться давати дітям які-небудь туманні уявлення про цю істоту та спробувати пояснити його природу термінами, що не мають сенсу. Дітям скажуть просто, що творець всесвіту може бути пізнаним лише за його витворами, які свідчать про нього як про істоту безкінечно добру та мудру, проте незрівнянну ні з ким із смертних. Їм пояснять, що закладені в людини почуття суспільності являються єдиними виразниками намірів божества і, лише спостерігаючи за ними, можна досягнути розуміння того, що таке бог. Молодим людям скажуть, що мета законів — вдосконалювати ці почуття та систематично застосовувати їх розпорядження для блага суспільства.
Х
Усі моральні розпорядження, правила, роздуми будуть виводитися з основних та священних законів, причому завжди у напрямку до суспільного єднання та любові. Предметом призову буде здійснення нероздільного зв’язку загального блага з особистим щастям, а метою заохочень будуть служити повага та дружба близьких людей, співгромадян та начальників.
ХІ
Начальники та сенатори будуть поважно слідкувати за тим, щоб закони та устави про виховання дітей додержувалися всюди точно та цілеспрямовано, щоб мудро виправлялися та передбачалися недоліки дитячого віку, що можуть зародити дух власності. Вони шкодитимуть також тому, щоб дитячий розум з самого початку наповнився якими-небудь сміхотворними байками, казками та вигадками.
ХІІ
У віці 15-16 років, коли молоді люди одружуються, вони покидають суспільні академії, щоб повернутися до батьківського дому, звідки вони у відведені часи будуть відправлятися щоденно до майстерень, щоб там займатися своєю професією, поки не досягнуть потрібного віку для заняття землеробством. Тоді вони перейдуть у відведені для цього приміщення.