
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
Ф. Буассель
Питання. Що станеться з батьківством та материнством?
Відповідь. Вони будуть лише мати права на те, щоб наказувати усім дітям та виховувати їх для щастя, подібно до того, як ім’я дитини буде лише правом на те, щоб любити, поважати усіх батьків та матерів та щоб їх слухатися. О мій батьку! О моя матінко! О мій друже! О моя сестро! О мій сину! О дочко моя! О друзі мої! — буде виражати всю міру спорідненості так же, як і принцип любові, ніжності, дружби та єднання усіх наших дій в усіх наших стосунках, у всьому нашому внутрішньому та зовнішньому спілкуванні; усюди встановлять готелі для чужоземців, які будуть виховуватися подібно до нас та до мандруючих, з якими будуть поводитися так, як би ми хотіли, щоб поводилися з нами.
Л.А. Сен-Жюст
«Про спільність майна подружжя»
Чоловік та жінка, які люблять один одного, являються подружжям. Якщо у них нема дітей, вони можуть зберігати свій союз у таємниці; якщо ж дружина завагітніє, вони зобов’язані оголосити себе подружжям перед магістратом.
Ніхто не може пригнічувати свою дитину, яким би не було її становище.
Спільність майна може бути лише у подружжя: те, що принесли з собою та що вони придбали разом, стає їх спільним володінням. Їх союз засновано не на договорі, а на взаємній симпатії; у акті, що підтверджує їх союз, вказується лише їх спільне майно без усіляких застережень.
Якщо вони розлучаються, половина спільного майна належить їм — вони ділять його порівну.
Друга половина майна належить дітям; якщо вони не мають дітей — майно належить суспільному домену.
Подружжя повинне оголосити у храмі про своє розлучення за три місяці до розірвання шлюбу.
Державний службовець негайно пропонує назначити дітям опікуна. Спільне майно повинне бути розділене, причому цей розподіл відбувається до розлучення.
Народ призначає у храмі опікунів для дітей розлучених батьків.
Будь-яке зобов’язання, прийняте окремо одним з подружжя, є недійсним.
Спільні заборгованості сплачуються з частини майна, що лишається за подружжям у випадку їх розлучення. Якщо один з подружжя помре, борги виплачуються спільно дітьми та тим, хто залишився живим.
Якщо подружжя не має дітей протягом перших семи років шлюбу та якщо вони ніколи не всиновлювали, їх шлюб за законом вважається розірваним, і вони повинні полишити один одного.
Л.А. Сен-Жюст
«Про опіку»
Той з подружжя, який переживе іншого, є опікуном своїх дітей.
Майно дітей знаходиться над опікою та належить керуванню до досягнення дітьми двадцятиоднорічного віку, незалежно від того, вступили вони до шлюбу, чи ні.
Під опікою знаходиться майно, а не особистість.
Якщо один з подружжя, що залишився в живих, бере удруге шлюб, він повинен заздалегідь у храмі попросити призначити опікуна для своїх дітей та звітувати перед ними.
Якщо той, хто удруге взяв шлюб, овдовів, він не може знову взяти під опіку своїх дітей від першого шлюбу; оскільки він є опікун дітей від другого шлюбу.
Опікуни повинні перебувати у шлюбі. Якщо вони розлучаться або овдовіють, державний службовець пропонує у храмі призначити іншого опікуна.
Молода дівчина має право просити у храмі призначити їй іншого опікуна, не пояснюючи причини.
Особи, наділені публічною владою, не можуть бути обрані опікунами.
Якщо осиротіла дитина не має статку, то за пропозицією державного службовця народ обирає у храмі сироті опікуна з числа тих, хто погодиться виховати її за свій рахунок до п’ятилітнього віку.
Якщо дівчина після досягнення двадцяти одного року або укладення шлюбу осиротіє та якщо у неї нема ніякої власності, то за пропозицією державного службовця народ обере для неї у храмі опікуна з числа одружених та вартих поваги громадян, які погодяться виховати сироту за власний рахунок.
Л.А. Сен-Жюст