
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
Іі.3.2. Одруження
Р.-де-ла Бретон
У нас панує спільність дружин… Чоловіки у нас вибирають жінок раз у два роки, оскільки вони ще один рік годують груддю дітей. .. Коли приходить день вибору, усі чоловіки та жінки (окрім вагітних та з грудними дітьми) однієї й тієї ж місцевості шикуються у два рівних ряди. Вони міняються місцями й переміщуються з одного кінця шеренги до іншого, поки усі не знайдуть собі пару. Потім відбувається спільне бенкетування, готуватися до якого починають ще за місяць. .. Після звільнення від наслідків народження жінкам дозволяється знову вибирати чоловіка.
Усі діти — діти нації, до своїх батьків ставляться лише з дещо більшою повагою, ніж до інших. Молоді люди однаково доглядають усіх, хто старший від них за віком, аж до 50 років; тоді вони самі вважаються дорослими чоловіками та їх починають обслуговувати так же, як вони у свій час. У 100 років людина визнається старим. Одружуватися можна у будь-якому віці. Оскільки у нас більше дівчат, ніж юнаків, зайві дівчата призначені тим чоловікам, жінки яких годують груддю дітей. Тому чоловіки одружуються кожний рік, а жінки лише один раз у два роки.
В. Годвін
Відміна шлюбу не буде супроводжуватися нічим поганим. Ми схильні бачити у цьому поширення грубих намірів та розбрату. Але насправді у цьому разі відбувається те ж, що і в інших випадках, а саме: позитивні закони, призначені для приборкування наших пороків, збуджують та помножують їх. Не будемо згадувати про те, що почуття справедливості та прагнення до щастя в умовах майнової рівності руйнує прагнення до розкоші, скорочує наші надмірні у всіх відношеннях домагання та спонукають нас завжди віддавати перевагу радощам розумовим, а не радощам почуттєвим.
Спілкування людей різної статі у такому суспільстві буде належати тим же умовам, що й інші види дружби. Не кажучи про випадки необґрунтованих та настійних прихильностей, не можна прожити життя і не зустріти людину, достоїнства якої перевищували б гідності усіх відомих до того. До цієї людини я буду відчувати схильність, яка точно відповідатиме моїй оцінці її якостей. Подібним чином буде відбуватися і з жіночою статтю. Я буду настійно підтримувати стосунки з такою жінкою, досконалості якої справлять на мене сильне враження. «Але ж можливо, що інші чоловіки будуть відчувати до неї таку ж схильність, як і я». Тут не виникне ніяких перешкод. Ми усі можемо користуватися принадами спілкування з нею, але будемо настільки мудрими, що почуттєве спілкування станемо вважати несуттєвим та не вартим уваги. Воно, як усяка інша справа, що стосується лише двох людей, повинна у кожному окремому випадку вирішуватися добровільною згодою обох сторін. Та обставина, що ми схильні вважати статеве спілкування суттєвою принадою, що випливає з чистої прихильності, свідчить про вкрай зіпсовані наші теперішні звички. Розумні люди їдять тепер та п’ють не з любові до задоволення, а тому, що їжа та пиття необхідні для здорового існування. Потім розумні люди бажають продовжувати свій рід не тому, що з цим пов’язане чуттєве задоволення, а тому, що рід потрібно продовжувати; виконання ж цієї функції буде регулюватися веліннями розуму та обов’язку.