
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
Іі.2.3. Злочин і покарання
Р.-де-ла Бретон
Закони Вікторіна були надзвичайно прості. Всі види злочинів визначаються одним словом:
«Убивство: убивцю кидають з гори униз.
Крадіжка: неможлива.
Наклеп або лихослів’я: втрата суспільного вдоволення.
Власність: загальна.
Перелюбство: раб обманутого чоловіка протягом двох років.
Зґвалтування: раб потерпілої стільки часу, скільки вона сама забажає.
Нанесення побоїв: засуджується на життя без товаришів.
Розпусний син або дочка: позбавляють майна та прирікають до неодруженого способу життя, поки не буде впевненість у їх виправленні.
Невиправні: скидаються з гори.
Добрі вчинки та заслуги: прославляються, нагороджуються знаками відмінності.
Найдостойніший: за свою працю отримує право вибору найкращої дівчини для одруження. Якщо чоловік та жінка живуть недружно: збирається вся республіка зі своїм головою та визнає шлюб розірваним, якщо примирення є неможливим, а розлучення не являє особливих незручностей; але подружжя протягом року живуть окремо (з правом зійтись знову) раніше, ніж візьмуть новий шлюб».
Е.-Г. Мореллі
«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
І
Кожен громадянин, незважаючи на ранг і достоїнства … позбавить життя або смертельно поранить когось або намагатиметься за допомогою інтриги чи іншим способом зруйнувати священні закони з метою поцупити власність, — буде засуджений Верховним сенатом та ув’язнений до кінця життя як схиблений та ворог людства; після визнання винуватості буде відправлений у збудовану на кладовищі печеру. Його ім’я назавжди буде викреслене зі списку громадян, діти та вся родина відречуться від нього та будуть зараховані окремо в інші триби, міста чи провінції, але нікому не буде дозволено (під страхом вигнання із суспільства на два роки) ставитися до них з презирством або докоряти їм за батьків.
ІІ
Хто насмілиться заступитися за цих винуватих, хто виявиться винуватим у тяжкій непошані або непокорі начальникам чи сенаторам, батькам сімейств чи своїм батькам, хто образить словом чи дією кого-небудь з рівних — того буде ув’язнено на один або кілька днів, місяців чи років у місця, спеціально призначені для покарання цього роду злочинів. …
ІІІ
Особи, що здійснили перелюбство, будуть піддані ув’язненню на один рік, після чого чоловік або дружина можуть залишатися в шлюбі з винуватим подружжям, якщо той не був знехтуваний після його викривання у невірності. Особі, яка порушила шлюбну вірність, ніколи не можна буде вступити у шлюб зі своїм співучасником у перелюбстві.
IV
Будь-яка особа тієї чи іншої статі, яка у рік розірвання шлюбу буде мати плотський зв'язок з ким-небудь, буде наказана як за перелюбство.
VI
Якщо особи, яким були доручені на виховання діти, будуть звинувачені у недбалості, якщо з-за того, що вони не виправляли та не наставляли дітей, останні отримають якусь погану ваду, то винуваті будуть позбавлені честі займатися цією справою на деякий час або назавжди, в залежності від ступеня тяжкості вини.
VII
Усі особи, які будуть виключені з суспільства та підпадуть під ув’язнення назавжди або на деякий час, будуть позбавлені розваг та занять; їх будуть однаково годувати доброякісними, але найпростішими стравами та однаково одягати. Прислуговувати їм будуть протягом кількох днів молоді люди, що були помічені у лінощах, непокорі та брехні…
IX
Оскільки безчестить не покарання, а провина, то після відбування покари заборонено буде докоряти про це особі, що спокутувала свою провину… Лише начальникам дозволено буде авторитетно нагадувати їм про обов’язки, але ніколи не нагадувати ні про їх минулі помилки, ні про покарання.
X
Усіляке покарання, накладене законом та встановлене раз і назавжди для кожного роду провини, не буде підлягати ніколи відміні, пом’якшенню або заміні іншим покаранням у вигляді помилування чи за інших обставин, окрім випадку хвороби.
XI
Право призначення покарань, поєднаних з втратою суспільства, буде належати лише сенату кожного міста на підставі свідчень осіб, що стоять на чолі триб, родин чи професійних корпорацій; цим останнім буде надано право призначення інших цивільних стягнень.
ХІІ
Кожне неправдиве звинувачення у злочині, яке потягнуло за собою довічне виключення з суспільства, буде каратися таким же покаранням. У всіх інших випадках брехливий обвинувач підлягає подвійному покаранню проти того, яке загрожувало обвинуваченому.
ХІІІ
Звинувачення з боку осіб, які не наділені ніякою цивільною або природною владою, не будуть вислуховуватися та прийматися сенатом.
ХІV
Особи, які наділені владою, повинні будуть самі слідкувати за своїми підлеглими, карати їх у тих випадках, що входять до їх компетенції, передавати винуватих у розпорядження вищої влади за більш значні провини без усілякої милості під страхом втрати своєї посади на час або назавжди, в залежності від важливості покарання.
Л.А. Сен-Жюст