
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
Ф. Буассель
Питання. Що буде з грішми?
Відповідь. Коли моральний порядок буде встановлено так, що стане можливим обходитися без грошей, вони будуть використовуватися подібно до інших металів: для вироблення прикрас, меблів, предметів для храмів, дрібничок для матерів та дівчат. До тих пір (якщо не виникне необхідність відмінити їх зовсім) вони будуть зібрані в одному місті, звідки їх будуть випускати лише для найбільш наполегливих людей та найбільш необхідних потреб.
Л.А. Сен-Жюст
«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
Люди, що прожили бездоганно все своє життя, коли їм виповниться шістдесят, будуть носити білий шарф. Для цього вони повинні в день свята старості предстати у храмі перед судом своїх громадян; та якщо ніхто не пред'явить їм обвинувачення, вони отримають білий шарф.
Повага до старості в нашій вітчизні являється культом. Людина, що носить білий шарф, може бути приговорена лише до висилання.
Старці, що носять білий шарф, являються у храми, щоб піддати там цензурі приватне життя функціонерів та молодих людей, що не досягли двадцяти одного віку.
Ті, хто керує, повинні надавати приклад стриманості та скромності; народ має право спрямувати до кримінального трибуналу обвинувачення, висунуте старцями проти функціонерів. Якщо стане відомо про їх дурний образ життя, вони підлягають вигнанню.
Старіший житель комуни повинен являтися у храм кожні десять днів, щоб висловити свою думку про поведінку функціонерів.
Громадяни збираються у храмах, щоб розглянути приватне життя функціонерів та юнаків молодше двадцяти одного віку; щоб відзвітувати у використанні своїх прибутків; щоб оголосити, хто являється їх друзями. Старіший з громадян головує в цьому зібранні. Не допускаються довгі обговорення та урочисті промови. Слід обмежитися викладенням точних та неприкрашених фактів з поваги до місця, де відбувається зібрання та для підтримання рівності.
Той, хто вдарить або образить кого-небудь у храмі, буде покарано смертю.
Ті, хто не являються членом суверена, повинні бути виведені з храму перед голосуванням.
Не ведеться ніяких записів того, що відбувається у храмі.
Функціонери, звинувачені в храмі старцями, не можуть там висловлюватися; їх відповідь, написана ними самими, повинна бути зачитана з потрібною скромністю одним з їх друзів; та народ без обговорення вирішить, слід або ні передавати справу на розгляд кримінального трибуналу. Якщо звинувачені викриті в дурному образі життя, вони підлягають вигнанню.
Все, що сприяє лютості або пом'якшенню норовів, підпадає під цензуру у храмах; однак там неможна ні називати, ні піддавати цензурі тих, хто наділений владою або досяг двадцяти одного віку.
Жінки не можуть підлягати цензурі.
Той, хто звинуватить іншу людину, називаючи її по імені, у вчинках, що не караються законом, підлягає вигнанню, якщо того вимагатиме перед трибуналом зацікавлена сторона.
Л.А. Сен-Жюст
«Про договори»
Укладання договорів не підкоряється ніяким іншим правилам, аніж волі сторін, що домовилися; нікого не можна зобов'язати укласти договір.
Ніхто не може укласти договори до досягнення двадцяти одного віку.
Ніхто не може укласти договори інакше, як у присутності своїх друзів, інакше договір визнається недійсним.
Один і той же договір не може зв'язати більше двох людей; якщо він пов'язує більшу кількість людей, він визнається недійсним.
Будь-який договір підписується сторонами, що домовилися, та їх друзями; інакше він визнається недійсним.
Безпосередньо друзям вручається текст договору.
Суперечливі справи вирішуються у присутності друзів договірних сторін, які й являються арбітрами.
Той, хто програє тяганину, позбавляється прав громадянина строком на один рік.
Будь-яке зобов'язання повинно бути записане, інакше воно недійсне.
Закон не створює права, право створює закон.
Л.А. Сен-Жюст