
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини
- •Вступ до Розділу і
- •І.1. Місце природи у створенні суспільства
- •«Про природу»
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві»
- •«Докладне тлумачення істинних засад суспільності»
- •«Про суспільство»
- •«В чому полягає свобода та залежність»
- •Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі
- •8 Листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів»
- •Ф. Буассель
- •«Про природний закон, та як його було втрачено»
- •В. Годвін
- •І.2. Розуміння категорій добра та зла
- •«Що таке зло; різні його види»
- •«Правильні межі морального зла»
- •І.3. Критика законодавчої влади
- •«Про розбещеність законів»
- •«Про принцип законодавства»
- •«На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції»
- •«Для чого слід було складати закони»
- •І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків
- •С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»
- •Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників»
- •Т. Спенс Уривок з «Pigs' meat» («Їжа для свиней»)
- •Г.Б. Де Маблі
- •Ф. Буассель
- •Ч. Голл «Розділення народу на два класи»
- •Ч. Голл Про природу та наслідки багатства
- •Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн»
- •Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?»
- •В. Годвін «Про власність»
- •Ж. Мельє «Про зловживання»
- •«Суворість законів про шлюб — результат розбещеності суспільства»
- •«Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя»
- •«Про право власності та його межі»
- •І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад ф. Буассель
- •«Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві»
- •Г.Б. Де Маблі
- •Г.Б. Де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам»
- •«Про громадянську рівність»
- •В. Годвін
- •Ж. Мельє
- •І.6. Релігійні уявлення
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •Ж. Мельє
- •Розділ іі. Проекція утопічного образу суспільного буття ф. Фенелон
- •Вступ до Розділу іі
- •Іі.1. Взірець ідеального державного ладу іі.1.1. Форма правління
- •«Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії»
- •«Закони про управління»
- •Ж. Мельє
- •«Про норови в уряді»
- •Т. Спенс
- •«Форма правління»
- •«Про наступника престолу»
- •Іі.1.2. Вимоги до правителя як законодавця г.Б. Де Маблі
- •«Про суспільний домен»
- •«Що таке громадська община»
- •«Принц — господар шинку»
- •Іі.2.Відтворення суспільних відносин та їх законна основа іі.2.1. Мораль
- •Г.Б. Де Маблі
- •В. Годвін Про пошану
- •«Про схильності»
- •«Про гарантії»
- •Іі.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу м.А. Кондорсе
- •Ф. Буассель
- •«Закони про загальні порядки»
- •«Закони про розкіш»
- •Ф. Буассель
- •«Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру»
- •«Про договори»
- •«Про торгівлю та про колонії»
- •«Податки»
- •«Про комерцію»
- •Г. Бабьоф
- •Іі.2.3. Злочин і покарання
- •«Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м’які, скільки дійсні»
- •«Деякі каральні розпорядження»
- •«Страта злочинця»
- •Іі.3.2. Одруження
- •В. Годвін
- •Ф. Буассель
- •«Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату»
- •Ф. Буассель
- •«Про спільність майна подружжя»
- •«Про всиновлення»
- •«Про наслідування»
- •Іі.3.3. Молодь та її виховання м.А. Кондорсе
- •В. Годвін
- •Г. Бабьоф
- •Ф. Буассель
- •«Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям»
- •Ф. Буассель
- •«Колеж чотирьох націй»
- •«Богослов'я та юриспруденція»
- •Іі.4. Відношення «утопійців» до різних модусів культури іі.4.1. Наука
- •«Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням»
- •«Королівська бібліотека»
- •«Де ж Сорбонна?»
- •«Французька Академія»
- •М.А. Кондорсе
- •Іі.4.2. Мистецтво
- •Г.Б. Де Маблі
- •«Письменники»
- •«Скульптура та гравірування»
- •Іі.5. Особливості духовного життя у середовищі ідеального соціуму іі.5.1. Розваги
- •«Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань»
- •Іі.5.2. Підхід до визначення щастя
- •Г.Б. Де Маблі
- •Іі.5.3. Релігійні уявлення ф. Буассель
- •«Провідники світу»
- •«Прелат»
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії
- •Програма семінарських занять
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 1
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 2
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 3
- •Додаткове завдання до семінарського заняття № 6
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 7
- •Завдання для самостійної роботи до семінарського заняття № 8
- •Теми контрольних робіт
- •Використані джерельні матеріали
- •Рекомендована література
- •Додатки Гракх Бабьоф
- •Ретіф–де–ла Бретон
- •Франсуа Буассель
- •Вільям Годвін
- •Чжозеф Голл
- •Леже – Марі Дешан
- •Марі Жан Антуан Нікола маркіз де Кондорсе
- •Сімон Нікола Анрі Ленге
- •Габріель Бонно де Маблі
- •Жан Мельє
- •Этьєнн – Габріель Мореллі
- •Жак Неккер
- •Луї Антуан Сен-Жюст
- •Томас Спенс
- •Франсуа де Саліньяк де ла Мот Фенелон
Ж. Мельє
Основним принципом нового суспільства є той закон, що всі люди рівні від природи, причому не тільки у правовому, а передусім у соціальному відношенні. Кожен громадянин має право жити, користуватися своєю природною свободою та участю у благах цього світу, але таке право на забезпечене існування поєднується з необхідністю праці на користь суспільства. Приватна власність ліквідується, всі маєтки, багатства та землі стають суспільним надбанням. Жителі міст, містечок, селищ єднаються у велику, тісну родину. Ці общини будуть мирно та планомірно спільно обробляти свою землю та разом використовувати продукти, здобуті у своєму окрузі власною працею. Всі сільські та міські общини заключають між собою вічний союз для взаємної допомоги та задоволення своїх потреб, оскільки без цього не може бути здійснене суспільне благо. Все належить общині, кожен відповідно до своєї спеціальності виконує для потреб общин, під керівництвом наймудріших та найдосвідченіших людей яку-небудь корисну та чесну роботу. Й хоча всі рівні, проте це суспільство — тільки людське суспільство, для здійснення своїх цілей, тобто для підтримки порядку та постачання своїх членів необхідними речами воно потребує у відомому суспільному розподіленні, відомій суспільній ієрархії. Ці розподілення та ієрархія повинні бути справедливими, не повинні занадто возвеличувати одних та принижувати інших. Таким чином, якщо кожен виконуватиме корисну та чесну роботу, а блага землі та продукти праці громадян будуть знаходитися в розумному завідуванні, то кожному буде всього вдосталь для життя у задоволенні та щасті. Дійсно, предмети, необхідні для підтримки життя людей, виробляються землею майже завжди в достатній кількості, а часто й у надлишку. В такому добропорядному суспільстві людей не будуть хвилювати ніякі турботи про себе та своїх дітей. Обман та брехня зникнуть. Не будуть виникати ніякі процеси щодо власності, бо не буде виникати заздрість одних до одного. Ні вбивства, ні крадіжки не порушать життя общин. У цьому новому федеративному суспільстві не буде ніякої нової релігії, оскільки ідеали та віра в богів знову зроблять людей нещасними, а якщо при цьому буде знищена суспільна власність на майно, поверне їх до старого рабства. Значення повинно буде мати лише одне моральне правило, принципи якого — сутність справедливості та братерства. Повчаючи людей працювати для спільного блага та свободи, воно надає їм благородство думки. Оскільки лише світ істинного розуму, а не святенництво може спонукати людей до власного вдосконалення у науках, мистецтві та моральності, а невігластво та недоліки роблять їх вразливими та нерозумними, то виховання дітей має величезне значення.
Л.А. Сен-Жюст
«Про норови в уряді»
Найсуворіша цензура повинна бути спрямована на тих, хто знаходиться на службі в уряду.
Керівники повинні подавати приклад добродійності та скромності. Наділені публічною владою люди не можуть з'являтися й харчуватися у людному місці. Ті, кому довірено керування республікою, повинні подавати приклад добродійності та скромності.
Закони стосовно дисципліни в уряді та армії повинні бути дуже суворими й незмінними.
Закони не прощають.
Закони непохитні по відношенню до дисципліни тих, хто володіє владою й має відношення до армії.
Рівність громадян не може мати інших гарантій, окрім невмолимої справедливості влади, тому дисципліна тих, хто нею володіє, повинна бути вкрай суворою.
Оскільки влада належить не людині, а закону, знаряддям якого вона є, ієрархія юрисдикції повинна бути священною. Будь-яка влада повинна підкорятися верховній владі.
Жоден чужоземець не повинен ні за яких обставин та ні з якого приводу перебувати на службі в уряді.
Жоден чужоземець не може знаходитися на утриманні держави, хіба що його наділено магістратурою за рішенням народу.