Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського
Окорокова В. В.
Західноєвропейська утопія XVIII століття
як приклад філософії історії
епохи Просвітництва
Хрестоматія
Одеса – 2011
ББК 87.3(0)5
УДК 100 + 940.25 + 321.07
О 51
Схвалено вченою радою Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського
(Протокол № 9 від 28 квітня 2011 року)
Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (Лист №1/11-10917 від 22.11.11)
Рецензенти:
Е. А. Гансова, доктор філософських наук, професор
М. Ф. Цибра, доктор філософських наук, професор
М. М. Чепіль, доктор педагогічних наук, професор
Окорокова В. В.
Західноєвропейська утопія XVIII століття як приклад філософії історії епохи Просвітництва: Хрестоматія / Віра Вікторівна Окорокова. – Одеса: Принт-студія «Абрикос», 232 с.
Представлений у хрестоматії джерельний матеріал висвітлює утопічну думку західноєвропейських мислителів XVIII століття (переважно англійських та французьких), що за своїм сутнісним змістом розкриває їх історіософський підхід до буття людини. Головну увагу приділено тим матеріалам, які розкривають своєрідність ідеологічних уявлень за часів епохи Просвітництва. Практичну значущість даної хрестоматії надає можливість її широкого використання не лише в межах курсу «Філософія історії», а й в низці інших подібних курсів та спецкурсів по проблемам утопії.
Навчальний посібник призначено для студентів гуманітарного профілю (історія, філософія, культурологія) та фахівців у галузі соціальної філософії та філософії історії.
ISBN
ЗМІСТ
Передмова ………………………………………………………….. 8
Розділ І. Теоретичне обґрунтування мислителями основ реального соціального буття людини ……………………………... 13
Л.-С. Мерсьє. «Версаль» .…………………………………….. 13
Вступ до розділу І ……………………………………………… 14
І.1. Місце природи у створенні суспільства ………………….. 16
Л. А. Сен-Жюст «Про природу» ……………………………… 16
Г. Б. де Маблі …………………………………………………... 17
Е.-Г. Мореллі «Становище людини, коли вона виходить з рук природи, та що вона зробила, щоб підготувати її до життя в суспільстві» ……………………………………………………………. 18
Е.-Г. Мореллі «Докладне тлумачення істинних засад суспільності» ………………………………………………………….. 19
Л. А. Сен-Жюст «Про суспільство» …………………………... 20
Е.-Г. Мореллі «В чому полягає свобода та залежність» …….. 21
Т. Спенс «Доповідь прочитана на Філософському зібранні в Нью-Кестлі 8 листопада 1775 року, за друкування якої зібрання удостоїло автора честі виключити його з числа членів» …………… 22
Ф. Буассель ……………………………………………………... 25
Л. А. Сен-Жюст «Про природний закон, та як його було втрачено» ………………………………………………………………. 26
В.Годвін ………………………………………………………… 26
І.2. Розуміння категорій добра та зла .………………………... 27
Е.-Г. Мореллі «Що таке зло; різні його види» ……………….. 27
Е.-Г. Мореллі «Правильні межі морального зла» ……………. 28
І.3. Критика законодавчої влади .……………………………... 28
Е.-Г. Мореллі …………………………………………………… 28
Л. А. Сен-Жюст «Про розбещенність законів» ……………… 29
Л. А. Сен-Жюст «Про принцип законодавства» …………….. 30
Е.-Г. Мореллі «На яких принципах мораль та політика повинні були заснувати свої розпорядження та свої інституції» …………… 31
Е.-Г. Мореллі «Для чого слід було складати закони» ………. 32
І.4. Вади, що ведуть до дисгармонії природних соціальних порядків ……………………………………………………………….. 33
Л. А. Сен-Жюст ………………………………………………… 33
С. А. Ленге «Про багатих та бідних у сучасному суспільстві»34
Ж. Неккер «Про суспільну нерівність та панування власників» …………………………………………………………………………... 35
Т. Спенс «Уривок з «Pigs’meat» («Їжа для свиней») …………36
Г. Б. де Маблі …………………………………………………... 37
Е.-Г. Мореллі …………………………………………………… 37
Ф. Буассель ……………………………………………………... 38
Ч. Голл «Розділення народу на два класи» …………………... 43
Ч. Голл «Про природу та наслідки багатства» ………………. 43
Ч. Голл «Про те, що завдяки багатству можна досягти будь-якої влади у більшості цивілізованих країн» …………………………….. 47
Ч. Голл «Чи є користь біднякам від багатих?» ………………. 48
В. Годвін «Про власність» …………………………………….. 49
Ж. Мельє «Про зловживання» ………………………………… 54
Л. А. Сен-Жюст «Суворість законів про шлюб – результат розбещеності суспільства» …………………………………………… 58
Е.-Г. Мореллі …………………………………………………… 59
Е.-Г. Мореллі «Істинний середній засновок будь-якого політичного або морального доказу та першопричина всілякого безладдя» ………………………………………………………………. 60
Ж. П. Бріссо «Про право власності та його межі» …………… 61
І.5. Як зашкодити поглибленню суспільних вад …………… 62
Ф. Буассель ……………………………………………………... 62
Е.-Г. Мореллі «Основні та священні закони, які докорінно зруйнували б вади та нещастя у суспільстві» ……………………….. 62
Г. Б. де Маблі …………………………………………………... 63
Г. Б. де Маблі «Яке виховання зашкодило б будь-яким вадам» …………………………………………………………………………... 65
Л. А. Сен-Жюст «Про громадянську рівність» ………………. 66
В. Годвін ………………………………………………………... 66
Ж. Мельє ………………………………………………………... 67
І.6. Відношення до релігії ……………………………………….. 69
Е.-Г. Мореллі …………………………………………………… 69
В. Годвін ………………………………………………………... 69
Ф. Буассель ……………………………………………………... 70
Л. А. Сен-Жюст ………………………………………………… 72
Ж. Мельє ………………………………………………………… 73
Розділ ІІ. Проекція утопічного образу суспільного буття ………. 80
Ф. Фенелон «Мандрівка на острів насолод» ………………………... 80
Вступ до розділу ІІ ……………………………………………….. 82
ІІ.1. Взірець ідеального державного ладу ……………………... 85
ІІ.1.1. Форма правління …………………………………………. 85
Е.-Г. Мореллі …………………………………………………… 85
Е.-Г. Мореллі «Закони про форму правління, що повинні запобігти будь-якій тиранії» ………………………………………….. 86
Е.-Г. Мореллі «Закони про управління» ……………………… 87
Ж. Мельє ………………………………………………………... 89
Л. А. Сен-Жюст «Про норови в уряді» ……………………….. 90
Т. Спенс ………………………………………………………… 91
Л.-С. Мерсьє «Форма правління» …………………………….. 94
Л.-С. Мерсьє «Про наступника престолу» …………………… 97
ІІ.1.2. Вимоги до правителя як законодавця …………………. 99
Г. Б. де Маблі …………………………………………………... 99
Л. А. Сен-Жюст «Про суспільний домен» ………………….. 101
Л. А. Сен-Жюст «Що таке громадська община» …………… 102
Л.-С. Мерсьє «Принц – господар шинку» …………………... 102
ІІ.2. Відтворення суспільних відносин та їх законна основа.104
ІІ.2.1. Мораль …………………………………………………… 104
Р. де ла Бретон ………………………………………………… 104
Г. Б. де Маблі …………………………………………………. 104
В. Годвін «Про пошану» ……………………………………... 105
Л. А. Сен-Жюст «Про схильності» ………………………….. 105
Л. А. Сен-Жюст «Про гарантії» ……………………………… 106
ІІ.2.2. Система законів, спрямована на встановлення ідеального ладу ……………………………………………………… 107
М. А. Кондорсе ……………………………………………….. 107
Ф. Буассель ……………………………………………………. 109
Л.-М. Дешан …………………………………………………... 110
Е.-Г. Морелі «Закони про загальні порядки» ……………….. 116
Е.-Г. Мореллі «Закони про розкіш» …………………………. 118
Ф. Буассель ……………………………………………………. 119
Л. А. Сен-Жюст «Про старців, про зібрання у храмах, про цензуру» ……………………………………………………………… 119
Л. А. Сен-Жюст «Про договори» ……………………………. 120
Л. А. Сен-Жюст «Про торгівлю та про колонії» …………… 121
Л.-С. Мерсьє «Податки» ……………………………………... 121
Л.-С. Мерсье «Про комерцію» ………………………………. 124
Г. Бабьоф ………………………………………………………. 126
ІІ.2.3. Злочин і покарання ……………………………………... 129
Р.-де-ла Бретон ………………………………………………... 129
Е.-Г. Мореллі «Закони про покарання, настільки нечисленні, як нечисленні порушення обов’язку, настільки м'які, скільки дійсні». 129
Л. А. Сен-Жюст «Деякі каральні розпорядження» …………. 131
Л.-С. Мерсьє «Страта злочинця» ……………………………. 132
ІІ. 3. Становище та функції сім'ї в ідеальному суспільстві 134
ІІ.3.1. Шлюбний вік ……………………………………………. 134
Г. Б. де Маблі …………………………………………………. 134
Ф. Буассель ……………………………………………………. 134
Л.-М. Дешан …………………………………………………... 135
Л.-С. Мерсьє «Про жінок» …………………………………… 136
ІІ.3.2. Одруження ………………………………………………. 138
Р.-де-ла Бретон ………………………………………………... 138
В. Годвін ………………………………………………………. 138
Ф. Буассель ……………………………………………………. 139
Е.-Г. Мореллі «Закони шлюбні, які повинні зашкодити всілякому розбрату» ………………………………………………… 139
Ф. Буассель ……………………………………………………. 141
Л. А. Сен-Жюст «Про спільність майна подружжя» ………. 142
Л. А. Сен-Жюст «Про опіку» ………………………………… 143
Л. А. Сен-Жюст «Про всиновлення» ………………………... 143
Л. А. Сен-Жюст «Про наслідування» ……………………….. 145
ІІ.3.3. Молодь та її виховання ………………………………… 146
М. А. Кондорсе ……………………………………………….. 146
Р.-де-ла Бретон ………………………………………………... 147
В. Годвін ………………………………………………………. 148
Л.-М. Дешан …………………………………………………... 149
Г. Бабьоф ……………………………………………………… 149
Ф. Буассель ……………………………………………………. 152
Л. А. Сен-Жюст «Про освіту» ……………………………….. 152
Л.-С. Мерсьє …………………………………………………... 155
Е.-Г. Мореллі «Закони про виховання, які повинні попередити наслідки сліпої поблажливості батьків своїм дітям» ……………... 157
Ф. Буассель …………………………………………………… 159
Л.-С. Мерсьє «Коллеж чотирьох націй» ……………………. 160
Л.-С. Мерсьє «Богослов'я та юриспруденція» ……………... 163
IІ.4.Відношення «утопійців» до різних модусів культури … 165
ІІ.4.1. Наука …………………………………………………….. 165
Л.-М. Дешан …………………………………………………... 165
Е.-Г. Мореллі «Закони про наукові заняття, що повинні зашкодити блуканню людського розуму та усіляким трансцендентальним мріянням» ……………………………………. 170
Л.-С. Мерсьє «Королівська бібліотека» …………………….. 172
Л.-С. Мерсьє «Де ж Сорбонна?» …………………………….. 176
Л.-С. Мерсьє «Французька Академія» ………………………. 178
М. А. Кондорсе ……………………………………………….. 180
ІІ.4.2. Мистецтво ……………………………………………… 184
Р.-де-ла Бретон ………………………………………………... 184
Л.-М. Дешан …………………………………………………... 185
Г. Б. де Маблі …………………………………………………. 186
Л.-С. Мерсьє «Письменники» ……………………………….. 186
Л.-С. Мерсьє «Скульптура та гравірування» ……………….. 187
ІІ.5. Особливості духовного життя в середовищі ідеального соціуму ……………………………………………………………….. 189
ІІ.5.1. Розваги …………………………………………………… 189
Р.-де-ла Бретон ………………………………………………... 189
Л. А. Сен-Жюст. «Деякі моральні розпорядження, що належать до святкувань» ……………………………………………………….. 189
ІІ.5.2. Підхід до визначення щастя …………………………... 191
Р.-де-ла Бретон ………………………………………………... 191
Г. Б. де Маблі …………………………………………………. 191
ІІ.5.3. Релігійні уявлення ………………………………………. 191
Ф. Буассель ……………………………………………………. 191
Л.-С. Мерсьє «Провідники світу» …………………………… 192
Л.-С. Мерсьє «Храм» …………………………………………. 194
Л.-С. Мерсьє «Прелат» ……………………………………….. 198
Методичні рекомендації до проведення семінарських занять за матеріалами хрестоматії …………………………………………….. 200
Програма семінарських занять ……………………………………… 203
Теми контрольних робіт …………………………………………….. 209
Використані джерельні матеріали ………………………………….. 211
Рекомендована література …………………………………………... 213
Додатки ……………………………………………………………….. 220
Передмова
Трансформаційні процеси, що й досі відбуваються в Україні, все більше звертають суспільство на шлях світової цивілізації, встановлюючи пріоритети загальнолюдських цінностей. Особливого значення серед встановлених нормативних ознак соціального буття набуває виявлення соціально-політичних перетворень у галузі освіти, про що свідчать сучасні спроби реформування у даній сфері. У епіцентрі поставлених питань державотворчих процесів знаходиться сукупність гуманістичних ідеалів сучасної педагогічної науки, спрямованих на вдосконалення процесу навчання та виховання нового покоління.
Поступове реформування системи освіти вимагає все більшої уваги до використання педагогічних методів, прийомів, технологій та інновацій під час навчального-виховного процесу та сприяє розширенню навчальних дисциплін як в шкільній, так і у вищій освіті. Причому серед відомих навчальних дисциплін окреме місце відводиться тим, що присвячені аналізу людського буття, визначенню ґрунтовних підвалин трансформаційних зрушень не лише в українському суспільстві, а й у людській цивілізації взагалі. Тому стає зрозумілим поступове втілення в коло теоретико-методологічних курсів предметів, покликаних на висвітлення такого соціального явища, як утопія, яке першочергово реагує на будь-які суспільні суперечності та конфлікти. Тим паче, в сучасній соціально-філософській думці саме дослідження утопії вийшло на такий рівень свого наукового попиту, що посідає одне з головних місць в сфері актуальних на сьогоднішній день наукових питань. Відтак, сама соціокультурна реальність мотивує вихід вивчення утопії на вищий освітній рівень, що виражається в розробці навчальних програм, присвячених розгляду різних боків цього феномену.
З огляду на зазначені вище актуалізуючи підвалини розробки навчальних програм та посібників з проблем утопії, дана хрестоматія являє собою невеликий зріз особливостей утопічної думки в західноєвропейському суспільстві епохи Просвітництва. В хронологічному відношенні подані джерельні матеріали охоплюють XVIII століття. Обраний відрізок історичного часу вміщує в собі концептуальну теоретичну значимість хрестоматії, обумовлюючи її місце в науково-дослідному та освітньому ареалі. Наукова новизна даного хрестоматійного видання полягає в тому, що в наш час, на жаль, реконструкція утопічної думки в таких хронологічних межах є рідкісною. Серед сучасних українських навчальних посібників з утопії можна виокремити лише кілька праць Т.В. Розової1, в яких дається загальний аналіз утопії як соціокультурного феномену. Проте виокремлення та дослідження якогось різновиду утопічної думки чи утопії будь-якого історичного часу не спостерігається. Тому подана хрестоматія є першою спробою розкрити властивості утопічної думки епохи Просвітництва в українському науковому та освітньому просторі.
З іншого боку, відомі радянські хрестоматійні видання з історії утопії мають значні недоліки. Серед них головне місце посідає ідеологічна заангажованість цих праць, яка відбивається в розгляді утопії лише в межах пануючого на той час вчення про «утопічний соціалізм». Зазвичай ці видання охоплювали «історію соціалістичного вчення», починаючи з «Утопії» Т. Мора та кінчаючи джерельними матеріалами О. Герцена, М. Чернишевського та утопічними проектами інших ідеологів революції 1917 р.2 Якщо і виокремлювалися матеріали таких мислителів XVIII століття, як Г. Бабьоф, Ж. Мельє, Г. Б. де Маблі та Е.-Г. Мореллі (не згадуючи вже про інших менш відомих діячів, які залишилися поза увагою: Ф. Буассель, Р.-де-ла Бретон, В. Годвін, Ч. Голл, Л.-М. Дешан, Л.-С. Мерсьє, Л.А. Сен-Жюст), то увагу читача зосереджували в основному на ліквідації приватної власності й буржуазних капіталістичних відносин як головної ознаки соціальної утопії, що вкупі складають зрівнювальний комунізм. Таким чином, на сьогодні постала необхідність створити більш широкий та достатній аналіз джерел мислителів (утопістів) епохи Просвітництва, віднайти ті сторони їх утопічних концепцій, які залишилися поза увагою серед науковців у радянські часи, та в цілому, розкрити характерні ознаки утопії XVIII століття, — це й складає основну мету створення цієї хрестоматії.
Дана хрестоматія побудована у відповідності з робочою програмою навчального курсу «Філософія історії», який викладається на історико-філософському факультеті Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Її зміст являє собою джерельну інформацію, необхідну слухачам для підготовки до практичних занять за утопічною тематикою. Структурно вона складається з двох розділів, які логічно доповнюють один одного. Виходячи з функціональних властивостей утопії, перший розділ присвячено критиці негативних сторін та вад соціальної дійсності суспільства Англії та Франції. Зміст другого розділу створює взірець бажаного ідеального суспільно-політичного життя за умов утопічного устрою. Загалом розділи вміщують у собі інформацію про державний лад, форму правління, суспільні вади, сімейні стосунки, релігію та культуру з боку критики та з боку ідеалізованого суспільства в утопії. Кожен розділ має вступ, в якому надається роз’яснення того чи іншого напряму розташування джерел, проблеми, яких торкаються мислителі, та їх місце в утопічній думці зазначеного часу. Змістовну частину хрестоматії завершують розроблені методичні рекомендації до семінарських занять та, безумовно, їх зміст. Задля зручності студентів, охочих самостійно звернутися до першоджерел або загальної літератури з дисципліни, в навчальному посібнику наведена вся необхідна наукова література стосовно західноєвропейської утопії XVIII століття.
Джерельні матеріали хрестоматії розташовані таким чином, що під час підготовки відповіді на питання семінарських занять дозволяють розвивати у студентів такі властивості:
навики самостійної роботи з джерелами, їх критичного осмислення, спрямованого на виявлення в них ідей, які приховані в самому тексті та потребують більш детального й уважного вивчення;
застосовувати для пояснення історичного факту попередньо засвоєних причинно-наслідкових зв’язків, що сприяє формуванню у студентів історичного мислення;
здатність «проводити паралелі» між рівнем утопічної думки в суспільстві та трансформаційними процесами, що відбуваються в ньому;
вміння знаходити внутрішні зв’язки між двома сторонами утопічної думки — критичне осягнення дійсності та, як відповідь на суспільні протиріччя, створення утопічного ідеалу соціальної досконалості;
змогу виявляти соціально-філософські та історіософські прояви в суспільстві утопічної думки, характеру спрямування її ідеалу;
здатність до логічного та ретельно виваженого усного викладу матеріалу за такими різновидами, як сюжетна розповідь, короткий виклад джерельної інформації, аналітичний опис факту, конкретна характеристика, міркування уголос.
Вищезазначені необхідні складові проведення семінарських занять, як правило, створюють низку дидактичних вимог, адресованих викладачеві, на якого першочергово покладено функцію керування навчально-виховним процесом у групі. Серед важливих вимог до викладача даного курсу слід виокремити наступні:
підняти рівень значення історичного факту, інакше кажучи, привернути до нього особливу увагу студентів, збільшити емоційність його засвоєння, зробити його більш переконливим для подальшого зміцнення запам'ятовування;
поглибити ознайомлення студентів з першоджерелами як історичними пам'ятками та як із джерелами історичних знань. У зв’язку з цим сформувати у слухачів особливе ставлення до представленого блоку джерельних матеріалів як носіїв певної інформації, яка, окрім факту, в цілому розкриває характер епохи Просвітництва, світоглядні позиції людини (автора документу) як представника перетворень в західноєвропейському суспільстві даного історичного часу;
виробити у студентів самостійний науковий підхід до джерел історичних знань, сформувати такі прийоми їх опрацювання, як: визначення, аналіз, критику, співставлення, використовування під час обґрунтування та аргументації висновків, що, в свою чергу, збільшує професійний рівень студентів;
враховуючи характер матеріалів дисципліни, створювати умови жвавої полеміки серед студентів, що надає можливість використовувати проблемні питання, які дозволяють об'єднати студентську групу задля вирішення поставленої проблеми.
Ефективне проведення семінарського заняття передбачає насамперед спільну налагоджену працю викладача зі студентами, адже лише в такому випадку поставлені напередодні завдання можуть бути повністю виконаними. Це, зрештою, цілком логічно обумовлює окреслення вимог, які ставляться до студентів:
вироблення більш придатного власній особистості методу вивчення джерела;
широке та різнобічне використовування наведених у хрестоматії джерел у двох розділах, що дозволить краще зрозуміти історичну картину явища, яке вивчається;
вміння знаходити головну суть у масі джерельної інформації, виокремлювати сторони її вираження у вирішенні якогось одного з низки болючих тогочасних питань;
обґрунтування та підкріплення своєї відповіді за допомогою обробленої літератури, рекомендованої в навчальній програмі, та отриманих знань з лекційного курсу.
В цілому хрестоматія «Західноєвропейська утопія XVIII століття як приклад філософії історії епохи Просвітництва» призначена для використання наведених в ній матеріалів не лише на семінарських заняттях, а й з науково-дослідною метою, під час розробки інших курсів та навчальних програм за подібною тематикою.