
- •Пояснювальна записка
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Студент як об’єкт – суб’єкт педагогічної діяльності.
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Основи дидактики вищої школи.
- •Рекомендована література:
- •Тема 4. Контроль та оцінка знань, умінь та навичок студентів.
- •Рекомендована література:
- •Бальна шкала оцінок
- •Тема 5. Організація науково-дослідницької роботи студентів магістратури.
- •Рекомендована література:
- •Додаток 1.
- •До заліку з курсу ”Педагогіка вищої школи”
- •Для магістрантів Бердянського державного педагогічного університету.
- •2. Об’єкт педагогіки вищої школи
- •3. Предмет педагогіки вищої школи –
- •4. Процесуальні категорії педагогіки вищої школи:
- •5. Гіпотеза дослідження
- •6. Об’єкт наукового дослідження
- •7. Методологія –
- •8. Педагогічний експеримент
- •9. Шкала найменувань
- •10. Професійна педагогічна діяльність –
- •11. Комунікативний компонент структури діяльності педагога вміщує:
- •12. Соціально-педагогічна адаптація це
- •13. Призначенням виховання
- •14. Теорія освіти це
- •15. Основними категоріями дидактики вищої школи є:
- •17. Провідною формою навчання у внз є:
- •18. Семінарські заняття
- •19. Концептуальними основами ігрових технологій є
- •20. Контроль це
- •21. Критерії оцінки:
- •22. Оцінки ”добре” заслуговують студенти
- •23. Магістерська робота
- •24. Достатній рівень готовності до науково-дослідницької діяльності
8. Педагогічний експеримент
це науково визначений дослід або спостереження досліджуваного явища у спеціально створених умовах, що дають змогу стежити за його перебігом, керувати ним, відтворювати щоразу при повторенні цих умов;
це особливий вид експерименту, під час якого дослідник не знає факторів, що впливають на педагогічний процес, і проводить його розвідку для одержання первинної інформації.
це основний вид дослідження реальних педагогічних явищ, мета котрого полягає в тому, щоб довести, завдяки впливу яких активних факторів можна досягти потрібних результатів навчально-виховного процесу.
9. Шкала найменувань
складається шляхом надання об’єктам вивчення цифрових значень.
дає можливість вирізняти ступінь виявлення певних властивостей чи ознак об’єктів, їх співвідношення типу ”більше-меньше”, ”краще-гірше”.
це градація (порядок) властивостей чи ознак об’єкта, та їх відмінності в однакових інтервалах, тобто встановлює одиницю виміру
10. Професійна педагогічна діяльність –
цілісна динамічна система у якій можуть виокремлюватися структурні і функціональні компоненти: суб’єкт педагогічного впливу, об’єкт педагогічного впливу, предмет їх суспільної діяльності, цілі навчання, засоби педагогічної комунікації;
це висококваліфікована розумова праця щодо підготовки кадрів спеціалістів вищої кваліфікації з усіх галузей народного господарства, інтелектуальної еліти суспільства, української інтелігенції. В ній органічно поєднані знання та ерудиція вченого і мистецтво педагога, висока культура та інтелектуальна, моральна зрілість, усвідомлення обов’язку і почуття відповідальності.
11. Комунікативний компонент структури діяльності педагога вміщує:
встановлення педагогічно доцільних стосунків з тими, на кого спрямований вплив; установка правильних взаємин з тими, хто виступає в ролі керівника даної системи; співвіднесення своєї діяльності з державними завданнями, що ставиться до керівника як громадянина своєї держави.
це вміння чітко сформулювати мету, проблему, гіпотезу, задачі дослідження, знаходити найбільш ефективні методи вивчення явищ та аналізу даних, добирати інформаційний матеріал для наукового пошуку, передбачати і попередньо оцінювати результати дослідження тощо.
добір і композицію змісту інформації, яка стає надбанням студентів; проектування діяльності студентів, в якій необхідна інформація може бути засвоєна; проектування власної майбутньої діяльності і поведінки, якими вони мають бути в процесі взаємодії зі студентами.
12. Соціально-педагогічна адаптація це
засвоєння молодою людиною норм студентського життя, включення в систему між особових стосунків групи. Її слід розглядати як комплексну проблему, виділяючи в ній різні окремі рівні і ланки, кожна з яких має специфічні механізми, зумовлені рівнем розвитку студента, групи і колективу.
основа, що визначає психологічний зміст без виключення властивостей особистості, це своєрідний стрижень особистості
це той провідний напрям, у якому людина себе стверджує, розвиває здібності.