Додаток 1.

ТЕСТ

До заліку з курсу ”Педагогіка вищої школи”

Для магістрантів Бердянського державного педагогічного університету.

П.І.Б магістранта

Група факультет

Дата складання тесту

1. Педагогіка вищої школи – це:

• наука про закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку як спеціалістів відповідно до вимог держави;

• дослідження закономірностей розвитку виховання і навчання студентів і розробка на цій основі шляхів удосконалення процесу підготовки кваліфікованого спеціаліста.

• напрям думки, твердження або розгорнута модель, що відображає ті чи інші стосунки або зв’язки у вузівській дійсності.

2. Об’єкт педагогіки вищої школи

• система вищої освіти і педагогічні процеси в ній

• система науково-педагогічних знань, яка описує і пояснює елементи педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі

• розвиток різноманітних форм співробітництва, встановлення довіри між викладачем і студентом, взаємоповага, розуміння запитів та інтересів студентів;

3. Предмет педагогіки вищої школи –

• навчально-виховний процес та процес професійної підготовки спеціалістів, культурної еліти сучасного суспільства; вивчення закономірних зв’язків, які існують між розвитком, вихованням та навчання студентів у ВНЗ;

• дослідження закономірностей розвитку виховання і навчання студентів і розробка на цій основі шляхів удосконалення процесу підготовки кваліфікованого спеціаліста.

• система вимог і положень педагогіки дотримання яких забезпечує продуктивність навчально-виховного процесу.

4. Процесуальні категорії педагогіки вищої школи:

• виховання, навчання, освіта, розвиток, формування особистості; навчально-виховний процес;

• концепції, методики, класифікації, закономірності, методичні рекомендації, дидактичні пропозиції, форми виховної роботи;

5. Гіпотеза дослідження

• передбачає визначення, як на основі наявних знань сформулювати знання, достовірність яких необхідно дослідити і підтвердити. Зміст гіпотези повинен бути конкретним, відповідним до мети, об’єкта і предмета дослідження.

• відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань та їх експериментальну апробацію;

• виявленням сутності, природи, і структури об’єкту, що вивчається, розкриттям загальних способів його перетворення та розробкою конкретних методик, педагогічних дій і практичних рекомендацій.

6. Об’єкт наукового дослідження 

• це сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження;

• вирізнення певного ”ракурсу” дослідження, як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об’єкта.

• визначення рівня новизни отриманого результату, його місця серед відомих наукових фактів. У зіставлені з ними нова інформація може виконувати різні функції: уточнювати, конкретизувати існуючи відомості, розширювати і доповнювати їх або суттєво перетворювати.

7. Методологія –

• це сукупність способів дослідження, вчення про методи наукового пізнання;

• система прийомів, що застосовуються для досягнення мети і завдань дослідження, і схему, якою керується дослідник у ході організації наукової роботи на її окремих етапах;

• сукупність засобів, умов, і пов’язаних у систему логікою процесу досягнення, потрібного результату.