- •Пояснювальна записка
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Студент як об’єкт – суб’єкт педагогічної діяльності.
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Основи дидактики вищої школи.
- •Рекомендована література:
- •Тема 4. Контроль та оцінка знань, умінь та навичок студентів.
- •Рекомендована література:
- •Бальна шкала оцінок
- •Тема 5. Організація науково-дослідницької роботи студентів магістратури.
- •Рекомендована література:
- •Додаток 1.
- •До заліку з курсу ”Педагогіка вищої школи”
- •Для магістрантів Бердянського державного педагогічного університету.
- •2. Об’єкт педагогіки вищої школи
- •3. Предмет педагогіки вищої школи –
- •4. Процесуальні категорії педагогіки вищої школи:
- •5. Гіпотеза дослідження
- •6. Об’єкт наукового дослідження
- •7. Методологія –
- •8. Педагогічний експеримент
- •9. Шкала найменувань
- •10. Професійна педагогічна діяльність –
- •11. Комунікативний компонент структури діяльності педагога вміщує:
- •12. Соціально-педагогічна адаптація це
- •13. Призначенням виховання
- •14. Теорія освіти це
- •15. Основними категоріями дидактики вищої школи є:
- •17. Провідною формою навчання у внз є:
- •18. Семінарські заняття
- •19. Концептуальними основами ігрових технологій є
- •20. Контроль це
- •21. Критерії оцінки:
- •22. Оцінки ”добре” заслуговують студенти
- •23. Магістерська робота
- •24. Достатній рівень готовності до науково-дослідницької діяльності
Бальна шкала оцінок
Оцінка |
К1 |
Рівень складності контрольних запитань |
К2 |
”5” (відмінно) " ”4” (добре) ”3” (задовільно) ”2”(незадовільно) |
+ 10 + 8 + 6 0 |
Розширена програма Стандартна програма Програма-мінімум |
+ п + 1 0 0 |
Рівень творчої активності |
КЗ |
Відвідування практичних занять |
К4 |
КТА 0,7:.. 1,0 КТА 0,3... 0,7 КТА 0...0,3 |
+ 2 + 1 0 |
Постійно 1 і більше пропусків Відсутність на всіх практичних заняттях модуля |
+1 0
-1 |
Якість ведення конспекту |
К5 |
||
Змістовно, акуратно Є конспект Немає конспекту |
+1 0 -1 |
||
Примітка: якщо студент пропустив усі лекції модуля, його тестують за програмою-мінімум. За наявності відмінного результату він переходить до наступного рівня.
За таких умов творчі контакти педагога й студента значно розширюються, що дає змогу інтенсифікувати навчальний процес. При цьому більшість студентів планує свою особисту індивідуальну стратегію навчання (за змістом, темпом, формами засвоєння), що унеможливлює випадковість і суб'єктивізм на екзамені і приводить кожного до запланованої мети.
Студенти, котрі хочуть підвищити свій рейтинг і одержати вищу екзаменаційну оцінку, складають екзамен. На екзамені студент може одержати не більше, ніж 22% балів від набраної ним суми протягом семестру. "Вартість" екзаменаційної оцінки підсумовується з рейтингом студента протягом семестру. Підсумкова оцінка визначається сумарним рейтингом. За незадовільної оцінки студент залишається на попередньому рівні оцінки знань.
"Вартість" екзаменаційної оцінки визначається за формулою:
Е= (М1 ... М7) х Р1 х Р2/5,
де (М1 . .. М7) – сумарний рейтинг студента за підсумком роботи протягом семестру; Р1 – коефіцієнт складності екзаменаційних запитань; Р2 – коефіцієнт оцінки.
Визначення коефіцієнта складності запитань (Р1) і оцінки (Р2) на екзамені
Складність запитань на екзамені, Р1 |
Оцінка, Р2 |
Підвищена – 1,1 Стандартна програма – 1,0 Програма-мінімум – 0,9 |
”5” – 1,0 ”4” – 0,8 ”3” – 0,6 і |
Примітка: білети підвищеної складності можуть одержати ті студенти, котрі склали складну програму на "відмінно".
Таким чином, модель рейтингової оцінки навчальної діяльності студентів повинна складатися з окремих елементів навчальної й творчої діяльності, включати мотиваційні стимули, які за формою відповідають різноманітним мотиваційним потребам і постійно вдосконалюються під впливом реалізації принципу педагогіки співробітництва між викладачем і студентами.