20. Контроль  це

• нагляд, спостереження і перевірку успішності студентів;

• виявлення знань, умінь і навичок, утруднень, недоліків, неуспішності; забезпечення зворотного зв'язку у різновидах: ”студент – викладач” і ”студент – студент”);

• збережен­ня оперативного (безпосередньо у процесі навчання) зовнішнього (”викладач – студент – викладач”) і внутрішнього (”викладач – студент -студент”) зворотного зв'язку.

21. Критерії оцінки:

• це ті положення, урахування яких є обов'язко­вим при виставленні тієї чи іншої оцінки;

• це опис умов, на які має спиратися педагог, виставляючи студентові оцінку;

• якість оволодіння студентом досвідом творчої діяльності.

22. Оцінки ”добре” заслуговують студенти

• які виявили повне знання навчально-програмового матеріалу, успішно ви­конують передбачені програмою завдання, засвоїли основну літературу, рекомендовану програмою.

• що виявили знання основного навчального матеріалу в об­сязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою, ознайомлений з основною літературою, рекомендованою програмою.

• який виявив всебічні, сис­тематичні і глибокі знання навчально-програмового матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною і додатковою літературою, що рекомендована програмою.

23. Магістерська робота

• це форма самописної творчої роботи за вибором ;

• це доповідь на певну тему, що включає огляд наукових та інших джерел з обраної теми або виклад змісту наукової роботи;

• це стислий ви­клад у письмовому вигляді змісту наукової праці, літератури з теми

24. Достатній рівень готовності до науко­во-дослідницької діяльності

• передбачає наявність інтересу до наукової роботи, високого або середнього розвитку творчих можливос­тей, знання сутності науково-дослідницької діяльності, без самостійно­го виявлення всіх її характерних ознак; добре володіння більшістю дослідницькими і деякими загальнонауковими вміннями, намагання єдності процесуальної і логіко-змістовної сторін при доборі форм і ме­тодів організації наукового дослідження; невміння самостійно планува­ти наукове дослідження у зв'язку з недостатньою компетентністю.

• передбачає потребу у науково-дослідницькій діяльності, високий рівень творчих можливостей, знання суті науково-дослідницької діяльності і вміння самостійно виявляти всі її характерні ознаки, володіння дослідницькими і загальнонауковими вміннями, знання основних форм і методів організації науково-дослідницької діяльності; досягнення єдності процесуальної і логіко-змістовної сторін при доборі форм і методів науково-дослідницької діяльності; визнання соціальної ролі дослідницької діяльності дуже важливою у становленні нашого суспільства.

• відрізняє студентів, які проявляють певний інтерес до окремих проблем, до певного питання; мають сере­дній розвиток творчих можливостей, поверхнево усвідомлюють сут­ність проблеми. Ініціатива організації наукового дослідження належить викладачеві.

ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 3

ТЕМА 1. 4

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ. 4

ВИКЛАДАЧ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ 4

ЯК ОРГАНІЗАТОР НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ. 4

ТЕМА 2. 18

СТУДЕНТ ЯК ОБ’ЄКТ – СУБ’ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 18

ТЕМА 3. 29

ОСНОВИ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ. 29

ТЕМА 4. 41

КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНКА ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ. 41

ТЕМА 5. 56

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ МАГІСТРАТУРИ. 56

ДОДАТОК 1. 66

71