Загальна психолого-педагогічна характеристика дітей з зпр

1.Специфічні для дітей з зпр особливості психіки

В вітчизняній психології поняття "затримка психічного розвитку" носить психолого-педагогічний характер та позначає перш за все відставання в розвитку психічної діяльності дитини.

Загальною причиною такого відставання є слабовиражені (мінімальні) органічні поразки головного мозку які можуть бути вродженими або виникати під час вагітності пологів та ранньому періоді життя дитини. В деяких випадках можуть виникати генетично обумовлені недоліки ЦНС. Інтоксикації інфекції обмінно-трофічні порушення  травми призводять до порушень темпів розвитку механізмів мозку та спричиняють легкі церебральні органічні порушення. Як наслідок цих порушень впродовж тривалого періоду у дітей спостерігається функціональна незрілість нервової системи  що виявляється в слабкості процесів збудження та гальмування проблемах в утвореннях складних умовних звязків. Отже психічні функції складаються не так як при нормальному розвитку.

Для дітей цієї групи характерна суттєва неоднорідність порушених та збережених ланок психічної діяльності а також чітко виражена нерівномірність формування різних сторін психічної діяльності.

В залежності від походження (церебрального конституційного соматогенного та психогенного) а також від тривалості впливу на організм дитини шкідливих факторів ЗПР дає різні варіанти відхилень в емоційно-вольовій сфері та пізнавальній діяльності. Було виявлено ряд специфічних особливостей в пізнавальній емоційно-вольовій сфері поведінці та особистості в цілому. Слід зазначити такі загальні для ЗПР риси:

• Низька працездатність в результаті підвищеної втомлюваності;

• Незрілість емоцій та волі;

• Обмежений запас знань загальних відомостей та уявлень;

• Небагатий словниковий запас;

• Несформованість навичок інтелектуальної діяльності;

• Неповна сформованість ігрової діяльності;

• Повільність та інертність пізнавальних процесів у дітей недорозвинуті всі види памяті відсутнє вміння використовувати допоміжні засоби при запамятовуванні;

• Низький рівень самоконтролю особливо в навчальній діяльності;

• На початок шкільного навчання на сформовані основні мислительні операції не вміють орієнтуватися в завданні не планують свою діяльність.

Всі перелічені особливості відрізняють дітей з ЗПР від нормально розвинутих однолітків. В умовах загальноосвітньої школи такі діти попадають в категорію відстаючих що ще більше травмує психіку та приводить до негативного ставлення до навчання. Це також може привести до конфліктів між школою та родиною дитини.

2. Відмінні особливості дітей з зпр від розумово відсталих дітей

Тільки компетентна медико-психологічна комісія що складається з висококваліфікованих спеціалістів може диференціювати ЗПР від розумової відсталості.

Наведемо тільки загальні ознаки що відрізняють ЗПР.

На відміну від розумово відсталих дітей у дітей з ЗПР вища здібність до навчання вони краще використовують допомогу дорослих і здатні виконувати перенесення показаного способу дій на аналогічне завдання або вибирати адекватний стереотип поведінки в аналогічній ситуації.

При оволодіванні читанням письмом вони часто виявляють такі ж помилки як і розумово відсталі діти але вони мають якісні відмінності. При слабкій техніці читання діти з ЗПР завжди намагаються зрозуміти прочитане використовуючи коли потрібно повторне читання (без вказівки вчителя ). Розумово відсталі діти не розуміють прочитаного їх переказ може бути непослідовним та нелогічним.

В письмі звертає на себе увагу незадовільні навички каліграфії що може бути повязане з недорозвинутістю моторики просторового сприйняття. Викликають утруднення фонетичний та фонематичний аналіз. У розумово відсталих дітей ці недоліки виражені яскравіше.

При вивченні математики мають місце проблеми в оволодіванні складом числа рахуванням з переходом через десяток в рішенні задач з нечіткими формулюваннями умов. Але допомога з боку вчителя тут більш ефективна ніж при навчанні розумово відсталих дітей.