
- •Питання до заліку з сімейного та спадкового права
- •Агнатське та когнатське споріднення. Види шлюбу за римським приватним правом.
- •Аліментні правовідносини батьків та дітей.
- •Визнання шлюбу неукладеним.
- •Визначення походження дітей. Оспорювання батьківства, материнства.
- •Виконання заповіту.
- •Відумерлість спадщини.
- •Джерела сімейного законодавства України.
- •Договірний режим майна подружжя. Шлюбний договір.
- •Заповідальний відказ та покладення.
- •Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків.
- •Зміст заповіту. Види заповітів.
- •Коло спадкоємців за заповітом.
- •Майнові та особисті немайнові відносини інших членів сім’ї та родичів.
- •Місце відкриття спадщини.
- •Місце сімейного права в системі права України.
- •Обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків та його виконання.
- •Основні засади (принципи) сімейного права.
- •Особливості російського дореволюційного спадкового права.
- •Особливості спадкування деяких видів майна.
- •Охорона спадкового майна.
- •Підпризначення спадкоємця.
- •Підстави виникнення та припинення патронату над дітьми. Договір про патронат.
- •Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •Поділ спадщини між спадкоємцями.
- •Позбавлення спадщини.
- •Поняття патронату над дітьми та його відмінність від інших форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •Поняття сімейних та спадкових правовідносин за римським приватним правом.
- •Поняття спадкового договору.
- •Поняття спадкового правонаступництва.
- •Поняття спадкування.
- •Поняття спадщини.
- •Поняття та види особистих немайнових прав і обов’язків подружжя.
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •Поняття та значення спадкового права.
- •Поняття та ознаки заповіту. Види заповітів.
- •Поняття та підстави припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •Поняття та порядок встановлення опіки та піклування над дітьми.
- •Поняття та сутність усиновлення. Скасування усиновлення.
- •Поняття та умови спадкування за законом.
- •Поняття шлюбу. Умови укладення шлюбу.
- •Порівняльна характеристика сучасних спадкових правовідносин та спадкових правовідносин за часів римського приватного права.
- •Порядок вступу до шлюбу. Державна реєстрація шлюбу.
- •Порядок оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину.
- •Права дитини та обов’язки опікунів та піклувальників над дітьми. Припинення опіки та піклування над дітьми.
- •Права та обов’язки подружжя щодо утримання.
- •Право на обов’язкову частку в спадщині.
- •Правове значення шлюбу. Недійсність шлюбу.
- •Правове становище спадкодавців.
- •Правове становище спадкоємців.
- •Правовий режим роздільного майна подружжя.
- •Правовий режим спільного майна подружжя. Поділ майна подружжя.
- •Предмет та метод сімейного права.
- •Принципи спадкового права.
- •Режим окремого проживання подружжя.
- •Сімейні правовідносини з іноземним елементом. Застосування законів іноземних держав.
- •Скасування та зміна заповіту.
- •Спадкові правовідносини.
- •Спадкування за правом представлення.
- •Форми захисту сімейних прав.
- •Час відкриття спадщини.
- •Черговість одержання права на спадкування за законом.
Предмет та метод сімейного права.
Сімейне право регулює певну сукупність суспільних відносин — сімейні відносини. Предмет сімейного права — це сукупність норм, які регулюють особисті немайнові та ті, що випливають з них, майнові відносини людей, які виникають на ґрунті шлюбу та сім’ї. Предмет сімейного права складають: а) відносини, які виникають у зв'язку зі шлюбом; б) особисті та майнові відносини міжчленами сім'ї; в) особисті та майнові відносини між іншими родичами; г) відносини, які виникають у зв'язку із влаштуванням дітей, які позбавлені батьківського піклування. Предмет сімейно-правового регулювання складають відносини спрямовані на встановлення або припинення сімейних прав. До другої групи відносин, які складають предмет сімейного права, належать майнові та особисті відносини між членами сім'ї — подружжям, батьками та дітьми. Предмет сімейного права складають також різноманітні особисті та майнові відносини батьків і дітей. З урахуванням того, що неповнолітні діти потребують відповідної підтримки та захисту, в першу чергу нормами сімейного права регулюються відносини батьків і дітей щодо надання останнім утримання. Предмет правового регулювання складають також відносини між іншими особами - братами, сестрами, мачухою, вітчимом та дітьми стосовно виховання та захисту дітей. Підлягають правовій регламентації й аліментні відносини певних членів сім'ї та родичів. Метод сімейного права — це сукупність засобів, прийомів, способів, за допомогою яких здійснюється юридичний вплив на вольову поведінку учасників сімейних відносин. У праві виділяють два загальних методи правового регулювання: диспозитивний та імперативний. Диспозитивний метод базується на координації цілей та інтересів учасників суспільних відносин, коли вони самі вільні приймати рішення щодо участі в цих відносинах. При цьому суб'єкти права мають змогу відступати від описаних у правових нормах форм стосунків, встановлювати для себе основні та додаткові, тобто безпосередньо не передбачені юридичними приписами, права та обов'язки. Імперативний метод базується на відносинах субординації. Для нього характерним є переважання обов'язків, обмеження ініціативи суб'єктів правовідносин щодо зміни положень юридичних приписів, а серед юридичних фактів, що обумовлюють виникнення правових відносин, переважають акти одностороннього волевиявлення. За сучасних умов метод регулювання сімейних відносин може бути визначений як метод диспозитивний, бо він являє собою сукупність засобів, прийомів, способів, за допомогою яких здійснюється юридичний вплив на відносини рівноправних суб'єктів, положення яких характеризується взаємною координацією цілей та інтересів і які в процесі взаємодії задовольняють свої власні інтереси. Зміст диспозитивного та імперативного методів у першу чергу утворюється з тих елементів правової матерії, які виражають способи правового регулювання. До них, зокрема, належать: дозвіл, заборона та позитивне зобов'язування. Вказані способи правового регулювання пов'язані з суб'єктивними правами та здійснюються через них. Певне поєднання цих способів визначає загальну лінію правового регулювання сімейних відносин. Дозвіл, заборона та позитивне зобов'язування знаходять свій безпосередній вираз у відповідних регулятивних нормах об'єктивного права — уповноважувальних, заборонних та зобов'язальних. Внаслідок їх дії в процесі правового регулювання учасники сімейних відносин набувають суб'єктивних прав та обов'язків.